Мультфільм про Вінні-Пуха як пророцтво

Не знаю, чи говорили щось про українсько-російську війну 2014-го року катрени Нострадамуса – але є в світовій культурній спадщині й інші шедеври, які натякали на можливість такого конфлікту. Наприклад, відомий всій радянській дітворі мультфільм «Винни-Пух идет в гости». Не поспішайте сміятись, давайте краще детальніше розглянемо цей твір анімаційного мистецтва, зазирнемо в його подвійне дно…
 
Починається мультфільм з опису часу і місця дії. Ну, ліс – це зрозуміло. А от час… «Когда завтрак уже давно кончился, а до обеда было еще далеко». Це ж робочі години. Тобто час, коли нормальні люди працюють – тобто створюють щось нове, креативне, якісь корисні речі. І тільки Вінні-Пух (натяк на Росію більш ніж прозорий, ведмідь – символ новітньої КПРС, «Единой России») б’є байдики.
 
Причому не сам, а із своїм «другом» Пятачком. Друга я взяв у лапки тому, що стосунки у них дещо однобокі. Якщо Вінні-Пуху треба – Пятачок віддає свої кульки, біжить за своєю рушницею. А коли Пятачок просить поділитись з ним подарунком, причому не для себе, а для Осліка Іа (віслюк – символ Демократичної партії США, яка зараз при владі; тобто привід дуже серйозний) – то Вінні-Пух знаходить причину відмовити.
 

 
Тобто чітко розрізняємо старшого і молодшого братів. Хто ж цей брат, який завжди поруч? Тут варто згадати про так зване Союзне государство Росії і Білорусі, а сільське походження свині Пятачка прямо вказує на Лукашенка. Отже, Росія і Білорусь – на відміну від усіх інших, займаються хтозна-чим. А конкретно – придумують пісеньку. Новий гімн Росії, чи не так? Причому мелодія, здається, у Вінні-Пуха вже якась старенька є, от тільки потрібні нові слова. (Згадайте, як створювався нинішній гімн РФ.)
 
І тут, не доробивши навіть цієї, здавалось би примітивної справи, Вінні-Пух раптом різко міняє вектор своєї діяльності. «А не пойти ли нам в гости?» - запитує він Пятачка, вже знаючи наперед, що той не буде йому суперечити. Це видно навіть з пози свині – так схиляється чиновник перед своїм начальником-самодуром.
 

 
Причому мету цього походу Вінні-Пух навіть не приховує – «подкрепиться». Тобто відібрати якісь продукти. Саме відібрати, бо в гості його ніхто не кликав. Пятачок розуміє весь ідіотизм і навіть злочинність ситуації і починає його потихеньку відмовляти – «кто же ходит в гости по утрам». Але це нічого не дає.
 
І от вони йдуть. Причини для візиту Вінні-Пух навіть не збирається придумувати – «на то оно и утро». Все. Я так хочу. Далі – тільки по дорозі! – Пятачок намагається вияснити, куди вони йдуть. Відповідь його відверто шокує (можете переконати на наступному стоп-кадрі) – «к тебе конечно».
 

 
Він же знає, що у нього вже нічого не залишилось – хіба що «еще один воздушный шарик», гарна метафора повітря, мильної бульки, чим насправді є Білорусь. Тому початковий план міняється – все одно взяти нічого, та й Пятачок завжди поруч, відібрати продукти (якщо вони з’являться) можна в будь-який момент. Наївний Пятачок пропонує йти до Вінні – але тому не хочеться ділитись зі свинею (ми вже знаємо, як він «ділився» медом, тобто своїм національним достоянієм).
 
І Вінні-Пух вибирає нову жертву…
 

 
Тут тільки сліпий не помітить Арсенія Яценюка – прем'єр-міністра сусідньої держави. Отже, Вінні-Пух і Пятачок приходять в Україну.
 
Кролік, як може, намагається протистояти ведмежому натиску – але той все-таки вривається на чужу територію. Не допомагає навіть те, що Яценюк називає Вінні-Пуха своїм другом. У Росії нема друзів – є сателіти і ті, в кого можна щось забрати.
 
Хам і його друг свиня навіть не додумались витерти ноги – тобто дотриматись правил дипломатичного етикету. Тільки нагадування з українського боку привело цих тварин до тями. Хоч і тимчасової. Перед входом Вінні-Пух говорить – «Когда войдем, делай вид, будто мы ничего не хотим». Нічого не нагадує? А про війська, яких нібито нема на нашій території?
 
Отже, окупанти заходять – і перше, що впадає їм в очі, це буфет з продуктами. Пам’ятаєте, «Крым – всесоюзная житница-здравница-итд», «Донбасс кормит Украину»? От яка мета у Вінні-Пуха – відібрати у Кроліка найцінніше, відібрати засоби до існування!
 

 
Кролік натякає Вінні-Пуху на умивальник, натякаючи, що він може умитися кров’ю – але окупанта це аж ніяк не зупиняє. Та й умиватись кров’ю, як бачите, він збирається не сам…
 

 
Ще один дуже показовий епізод – перед самим початком окупації. Вінні-Пух підходить до дзеркала. Навіщо? Та для того, щоб переконатись – чи відображається він там! Ви ж знаєте, що в дзеркалах не відбиваються упирі, вурдалаки та інша нечисть. А Вінні-Пуху дуже важливо виглядати як респектабельний член світового суспільства. Переконавшись, що принаймні на цей момент все в порядку – він починає загарбання.
 

 
Причому ні на які перемовини він не погоджується, ніякі варіанти навіть не розглядає – «и того, и другого», йому потрібно просто все. Для того, аби не видаватись ненажерою, він зверхньо відмовляється від хліба, але, як показують подальші події, він забере усе. Тобто це винятково тактична поступка, до того ж оманлива.
 
Причому, зауважте, наскільки жадібним є цей ведмідь. Він навіть своєму сателіту, своєму «молодшому брату» не хоче дати ані краплиночки. Питається – навіщо Пятачок приходив до Кроліка? Та він був потрібен Вінні-Пуху для створення масовки (чи це не модель Євразійського Союзу?), і не більше!
 

 
Вінні не зупиняється на досягнутому, він вимагає ще і ще. Аж поки не спустошить весь буфет, він не зупиниться. І тільки тоді він вигадує собі причину, аби піти геть з будинку Кроліка, де він вже відібрав усе, до чого тільки змогла дотягнутись його зажерлива лапа. Навіть розпач господаря його не чіпляє – у ведмедів нема почуттів. Вінні-Пух навіть не подякував – за нього це зробив Пятачок. Тільки після цього Вінні спромігся на певні дипломатичні реверанси, не більше.
 

 
Але тут виявляється, що Кролік не такий простачок, як те хотілось бачити Вінні-Пуху. Він заготував для ведмедя западню – в якій той застряг, як Росія на Донбасі. І вибратись звідти він уже не може. І тут же Вінні починає корчити з себе невинну жертву – «спасите, помогите». Пам’ятаєте, як Росія намагалася переконати світ у тому, що Україна збирається на неї напасти і навіть веде обстріл прикордонних територій?
 

 
Сам Вінні-Пух не хоче визнавати патовості всієї ситуації – «я просто отдыхаю». Але проблема не вирішується, а Кролік тим часом чітко вказує на причину появи – «это потому, что кто-то слишком много ест». Загарбницькі апетити, ось у чому проблема Росії!
 
А варіант вирішення проблеми тільки один – похудіти. Тобто віддати все те, що загарбав, а, може, ще й доплатити за свої дії. І хоча цей процес тривалий – «неделю, не меньше», - та й Вінні-Пух навіть у такій ситуації встигає натворити багато бід на території України, тобто Кроліка (див. наступний стоп-кадр)…
 

 
…йому все-таки доводиться віддати все, що він з’їв – і мовчки, з ганьбою, піти геть. Піти з піднятими руками.
 

 
Звісно, для себе і Пятачка, тобто для свого народу, Росія-ведмідь повертається переможцем, з піснею – але ми ж знаємо, як все насправді відбувалося. Позитивним є остання фраза мультфільму – «А ведь он толстеть не станет никогда, да!» Тут явно і однозначно звучить відмова від свого імперського минулого і початок нового, цивілізованого життя. Подивимось, як воно буде в реальному житті. Але радянські мультиплікатори – люди геніальні, тому до їхніх пророцтв треба ставитись зі всією повагою.