Чий Донбас ?

  Я Лучанин. Для особливо кмітливих уточню. Луцьк,Волинська область. Містечко на крайньому північному заході.
Моє місто не породило ні одного президента.
Ні Луцьк,ні Львів ,ні Івано-Франківськ,що там говорити ,не було у нас на Україні президентів родом західніше Дніпропетровська .
І помисли наші ,і сподівання , і бачення того , за якими законами має жити Україна ,донести усе це в маси ми так і не отримали шансу.
Від Львова до Хмельницького ,пів України мали можливість тільки вибирати між золотим трикутником. Київ,Дніпропетровськ,Донецьк.
А більшого і не треба. Керуйте на здоров’я. Яка різниця звідки президент? З Маріуполя,Конотопа,Горлівки,Іллічівська… аби розум мав,адміністративні здібності до прогресування держави, а не власних кишень.
І якщо завтра більша частина жителів України захоче в президенти Царьова ,то так тому і бути.
Та ми залишаємо за собою право у майбутньому виражати незадоволення помилками Уряду.
Якщо Уряд докладає усіх зусиль щоб зробити власну державу колонією іншої,то нам з таким Урядом не по дорозі.
Якщо Донбас хоче до Росії…
Це питання гризе усіх і кожного. Який процент «Донбасу» хоче дійсно до Росії? А що як 95% (явно+таємно)?
Ну чому решта України має вирішувати за Донбас?Хоч це не зовсім їхня земля,надто багато там відносно «свіжих» переселенців,народжених ще в Радянській Росії,але тим не менше.
Хай з натяжкою,але це землі Ахметова з його мільярдами,землі шахтерів,землі донеччан.
Якщо Ахметов таки хоче до Росії,то рано чи пізно так і буде.Якщо у мільйонів 20-річних донеччан таки була мрія стати російськими підданими,то вони з цією мрією так і проживуть пів століття.
Чи хочу я жити з ними в одній країні?Заради чого?Чекати якогось умовного прозріння?Так його не буде.Пів століття будуть впевнені,що треба було таки від’єднуватись і тоді б життя було кращим.
То скільки їх?Тих мрійників.Як їх порахувати по чесному,без «каруселей»?
Дехто доказує ,що на сході не все так,або все не так і ніхто не каже правду.
Та в кінці кінців! Покажіть нарешті чого ви хочете.Вийдіть в слідуючу неділю о 12.00.Усі до одного.
Розділіться на  дві частини.Хто за,хто проти.Та відкрийте паспорти на місці прописки  та підніміть вгору.Та хай на вас направлять тисячу вебкамер,а ми порахуємо.Це недовго. І боятись нема чого.Прізвищ навіть не потрібно показувати.
А ще наперед  домовитись- ніяких переслідувань за вибір при  голосуванні.
Ось і все.Якщо більше 60% за від’єднання… що ж ,скатертю дорога.
А з тими ,хто буде проти від’єднання ,ніякої катастрофи не станеться,бо , давайте будемо чесними,наше життя нічим в кращу сторону від російського не відрізняється.
Хоча б поки що,в найближчі десятки років. А як буде далі , певно й Богу невідомо.