Поради для життя в умовах інформаційної війни.

Нещодавно натрапив на дуже яскравий приклад того, як взагалі працює інформація на того, хто навчився використовувати її у власних цілях. Зокрема, 7 травня в СРСР завжди вважався днем працівників Радіо, оскільки саме в цей день, але в 1895 році російський фізик Олександр Попов представив свій винахід – радіопередавач. І якщо ви вийдете на вулиці РФ, або ж можливо навіть зробите це в Україні і спитаєте в перехожих: «Хто придумав радіо?», то більшість назве саме прізвище Попова.
Проте, поставте те саме запитання респондентам в Італії і у відповідь ви почуєте ім’я та прізвище - Гульєрмо Марконі. Саме з цим італійським винахідником певний час увесь світ асоціював такий винахід як радіо. Проте, насправді, ще в 1943 році у судовому порядку було встановлено, що реальним винахідником радіопередавача є американський вчений сербського походження – Нікола Тесла, який розповів про принципи роботи цього пристрою ще в 1891 році.
Таким чином, в результаті ми маємо один винахід і трьох винахідників, з яких двоє останніх стали відомими як мінімум на півсвіту кожен, а той, хто насправді був першим змушений був доводити свою правоту в суді і навіть після того як виграв його не зміг зазнати такої слави як його двоє колег, адже цей факт відомий далеко не більшості пересічних жителів країн колишнього радянського союзу, чи тієї ж Європи.
Як бачите, навіть за наявності тільки друкованих ЗМІ досить ефективно можна було вести інформаційну війну, а в наш час це робити ще легше, звичайно якщо в ваших руках більшість джерел інформації. Отак і виходить, більше ЗМІ – більше важелів впливу.
Останнім часом наша країна переживає найскладніший період з моменту своєї незалежності. І будучи на порозі реальної, відкритої війни з Російською Федерацією вже повним ходом йде війна інформаційна. От тільки з боку Росії ведеться ця війна вже років 10 як мінімум, а з нашого боку не зрозуміло й тепер чи вже почалася. Саме тому, на мою думку, за умови, коли влада чи то не здатна, чи то немає можливості проводити подібну інформаційну політику, ініціативу має на себе взяти кожен з тих, хто бачить більш-менш об’єктивну картину і може її донести до широких мас.
Тому, ось вам декілька порад, щодо того, як вести себе в умовах інформаційної війни:
1. Не піддавайтеся емоціям, навіть якщо «картинка» викликає найсильніші почуття. Першочергове завдання будь-якого журналіста показати те, що «зачепить» глядача. Від того, часто дрібниці перебільшуються.
2. Намагайтеся черпати інформацію тільки з перевірених джерел і з часом ви навчитеся чудово відділяти «мухи від котлет».
3. За можливості спілкуйтеся з безпосередніми учасниками подій, чи свідків. Камера всього ніколи не покаже, а журналіст зазвичай бачить подію вже після того як вона трапилася.
4. Намагайтеся бути скептиком і перш ніж сприйняти ту чи іншу інформацію поставте собі, або ж тому від кого прийшла інформація, декілька питань, які можуть вказати на реальні факти, а не домисли третьої сторони. Як то кажуть «у страху очі великі».
5. Якщо той чи інший факт все-таки сильно зачепив вас, спробуйте щось зробити для його вирішення. Напишіть чи зателефонуйте тому, чия історія вас зачепила, надішліть кошти, запросіть в гості і т.д. Ніхто не каже, що потрібно так робити в кожному випадку, але зробивши 1 добрий вчинок ви точно станете почувати себе трохи краще, а світ завдяки вам стане добрішим.
6. Залишайтеся оптимістами і використовуйте гумор по відношенню до будь-якої ситуації. Завдяки цьому ваша інформація пошириться швидше, а навіть найстрашніший персонаж може увійти в історію як …. Ла-ла-ла-ла-ла (ну ви самі зрозуміли)