Трохи поезії та революції + агіт-зображення

МЕТАМОРФОЗЫ 2014
пост-Тальковское
 
Обрядился в демократа
Всякий рыговский бандит
И лапшу электорату
Про «покращення» твердит
Миздрав лечить не может
Коммунисты продались
На бигмордах с толстой рожей
Ялынкович, чтоб он скис
Метамарфозы…
 
Подпримазались к народу
И Яйцюк, и Тягничок
И боксерка наш, Виталик
Надорвал в борьбе пупок
Понакрали, поделили
С толтомордым обнялись
Кто за правду и с народом -
"Провокатор" и "фашист"
Метамарфозы…
 
Это точно не нормально,
Так быть точно не должно:
Все, что было незаконно,
Стало уЗЕКонено
Воровать, делить не сложно,
Только вот ведь в чем беда:
Можна драть с народа кожу,
Ну а душу - никогда.
Метамарфозы…
 

Звільніть вагони
 
Звільніть вагони і метро звільніть
І всю Верховну Раду із Кабміном
Уже втомився вас народ кормить
«Че»-час настав, звільніть нам Україну
 
Звільняйте поїзд, тут кінцева, все
Награлися, нагрілися, накрали
Набридло бачити біг-морди із лицем
Що посміхаючись запевнює: «всьо гарно»
 
Звільніть самі допоки даний час
Що надто добре, надто гарно сіли?
Ну, що ж коли начхали ви на нас
Для вас ми звільнимо на цвинтарі могили
 

На острие
 
Я на острие курсора
Я на острие атаки
Я один у монитора
С целым миром в полумраке
 
Я приросший пуповиной
К мышке и клавиатуре
Погружаемый в глубины
Приобщаемый к культуре
 
Я записан в новом теле
В дымку цифровой вселенной
Я скопирован на веки
Правой – левой, правой – левой
 
Я привык к своей свободе
Мыслям нет моим управы
Доступ перекрыт? Выходим!
Левой – правой, левой – правой…
 

Різдво
У нас тут сталося Різдво
Різдво народу України
Неволі скинемо ярмо
Та відбудуємо руїни
 
Що нам стидатись? Поряд - кат
Ми ж за свої права віднині
У нас немає крайніх хат
Бо ми народ, бо ми єдині
 
Через війну і смрад й руїни
Всі залишалися Людьми
Від щастя плаче Україна
Жаль, що кривавими слізьми
 
22.01.14
 

 
Революційний гімн України
 
Буде жити Україна і слава, і воля.
Разом, браття українці, творимо ми долю.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
 
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
 
Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.
 
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
 
А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Слово волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб'ється, згомонить степами,
України слава стане поміж ворогами.
 
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
 

 

Про чотирьох гарантів.
 
Коли нас зрадили сто раз
То ми сказали: "Годі,досить!"
Вам мерседеси і унітаз
із золота.
Народ же ледь не босий.
 
Ми разом вийшли на Майдан
І без надії сподівались
Що все мине без люті й ран
Але не так все відбувалось
 
В ночі напали беркута
І нас скубли, кидали, били
Дітей, синів по животах
По головах, ногах щосили
 
Вважав четвертий наш «гарант»
Що ми здригнемось, розійдемся
Що досить нам залізних грат
Щоб захололо наше серце
 
Та так не буде. Нас – мільйон
Ми знову стали на Майдані
Бо ми тут влада і закон,
А не та банда на дивані
 
Вони ж зібрались вчотирьох
Чотири ніби то «гаранти»
І промовляли: «Ах і ох,
Що ж нам робити з цим Майданом?»
 
Ха, ха! Шановні, годі, брек!
Бо хто ж із вас нас ще не зрадив?
Ми зараз оголосим чек
А кожен з вас нехай заплатить
 
Два Леоніди й два Вітьки
Нас продавали по шматочку
Все крали в власні лантухи
Народ тримали ви за квочку
 
Але розплати час настав
І пролунає над ланами:
«Народ вирішує, Майдан
Що нам тепер робити з вами!»
 

 
Ну і декілька картинок надодачу: