Фкантєкстє від Канаріса (19 - 25 січня 2008 року)

Хто сказав, що в Україні нема аристократії? Плюньте йому в очі! Дайте йому в пику. Не сильно. Так, ляпаса долонькою. І якщо він після того піде на тиждень на лікарняний, знайте – перед вами аристократ. Наші аристократи не прості, а елітні. Елітний аристократ це дуже сентиментальна і вразлива людина, як принцеса на горошині. Та через двадцять перин відчувала ребрами горошину і мліла від принца, а наші через кілька місяців чують жопою шухер і мліють то від яйця то від ляпаса… Еліта, то вам не хєр собачий!
 
І все-таки мені соромно за землян. Леонід Михайлович зійшов із небес, як посланець позаземної логіки і святої простоти. Він весь, без залишку, віддав себе на поталу Мамоні, щоб викупити всіх киян від страшного гріха захланності. Він забирає гроші у багатих, щоб видати гречку бідним! А за це його били в щоку! І хто!? Термінатор! Продукт комсомолу, соціалізму і національного відродження! Людина яка зуб давала за наведення порядку в МВС і на дорогах, тому, судячи з вимови, залишилась без щелеп… Жахливо! Мільйони віруючих в Стабільність, Компенсації і Доброго Дядю залишились дезорієнтованими, але для того і випускає релігійно-спортивна організація «Вартовий без Башти» свій канонічний журнал «От’єбісь», щоб паству свою в біді не покинути. Відкриєм Книгу і прочитаємо Одкровення від Леоніда:
 
«і, якоже, біт будеш в щоку правую, то лєвую не подставляй і єдалом нє щолкай, а снімі побої і подай  Прокуратуру Без Понтов, даби за мзду малую, свершилась справєдлівость нєбєсная і земля обрєла собствєнніка!»
 
Добре, що ми не Швеція! Там нудно і  не можна собі уявити, що один високопосадовець трісне в п’ятак іншого. Зле, що ми не Франція 18-го століття! Інститут дуелі зараз би нам дуже згодився, бо природний відбір і селекцію серед еліти проводити якимось чином треба. І так як, у даному випадку, не працює ні Закон ні терористична організація «Сокира Довбуша», було б не зле, щоб наша еліта їздила на дуелі в Пущу Водицю, як колись паризькі маркізи в Булонський ліс. Ото би було весело! Лусь Луценко Чернівецького в табло і всьо – дуель, дель, дуель! І секунданти – Басс, Довгий і Кличко з Донієм.  А, за доброю традицією, секунданти також можуть між собою побитись. Тому, за одним заходом, були б шанси укласти майже всі проблеми великого міста! Або, припустимо, Цушко фас на фас з Гелетеєм! Боже, яке свято! Нікого не шкода! І, головне, купа позитивних емоцій!  Одеський «Беркут» проти Карпатського «Барса»! Поєдинок століття! Поспішайте бачити! Анонси на всіх парканах країни!
 
За цей тиждень Україна знову розкололася. За моїм власним соціологічним дослідженням суспільство розкололось на дві частини: одні кажуть, що Луценко слабо вдарив, а інші кажуть, що не туди. Я ж не поділяю ні тої ні іншої точки зору, бо вважаю, що Юрій Віталійович зробив підло – вдарив Леоніда Михайловича в робочу частину тіла. Це тільки невтаємниченим здається, що мер Києва торгує землею! Неправда! Він торгує – за його ж влучним висловом – своєю чоловічою гордістю, тобто лицем, а для землі є інші. Цілі фракції тих інших.
 
А тим часом цікаво іноді ввімкнути телевізор та послухати мудрих людей. Віктор Федорович так прокоментував дитячу шарпанину двох сановних переростків:
 
«Таких емоцій не повинно бути у людей такого рівня, і вони не повинні опускатися до такого рівня. Сподіватимемося, що це йтиме в минуле». 1+1
 
Хто не зрозумів, про що  Віктор Федорович, я перекладу: «Нада біть сільно, но акуратно!» І то правда: хтось чув, щоб на Віктора Федоровича хоч одна жива душа пожалілася за рукоприкладство? Ні. Ото ж бо й воно! Акуратність, точний розрахунок і відсутність свідків – ось що робить людину професіональним політиком і ефективним управлінцем!
 
Ну, а раз пішло таке весілля – ріж останній огірок! Прокуратура міста Києва відкрила проти Луценка кримінальну справу, а МВС, натомість,  відновив кримінальні справи 5 річної давнини за фактом наїзду автомобілем Черновецького на 20-річного хлопця, який і помер на місці. За доброю традицією української Феміди, справа давним -давно припала пилюкою у архівах, але через такий щасливий збіг обставин, як мордобиття з метою Національної безпеки, виплила знов. Боронь Боже! Не думайте панове, що це хтось з кимось зводить особисті рахунки через прокуратуру і МВС! Бо ж усім відомо, що ніякого впливу на прокуратуру м. Києва Леонід Михайлович не має, а Юрій Віталійович не дозволив би собі якимось чином впливати на слідчих , щоб вони ворушили такі старі справи!  Тут нових мало б бути як у сучки блох! Але – от  парадокс! – всі навколо волають про тотальну корумпованість КМДА, а жодної кримінальної справи ніхто так і не завів… Чому б то? Може, ниточки в клубочку так переплетені, що страшно за кінці братися? Отако потягнеш , а там – то чиїсь руки, які ніколи не крали, то коса, то яйця біло-блакитні. Політичне асорті – на вигляд різне на смак однакове.
  
Я недаремно вище згадував про Францію XVII століття. Схоже, що ми приречені пройти весь шлях Європи до нормального демократичного суспільства за той же час тривалістю у триста років. Доба феодалізму в Україні цілком слушно прийшла на зміну комінстично-рабовласницькій системі. Тепер маємо класичний набір пізньофеодальної  держави – слабкий монарх, сірий кардинал, канцлер, палацові інтриги, феодали, які мають свої власні війська, землі та кріпаків, повна безкарність знаті,  блиск фасадів і цвіль інтер’єрів… Нема тільки поняття про честь та обов’язок. Але в кого вони мають бути? Як вони повинні з’явитись? З чого? Минулого тижня я писав про аварію в Одесі де малолітній бидлоган убив своїм «джипом» людину і, принагідно,  розвалив ще 11 машин. Подія викликала досить відчутний резонанс у Інтернет-середовищі, але інші засоби масової інформації чомусь не придали значення цьому інциденту. Воно – то так, аварія як аварія. У нас щодня малолітні мажори когось та вбивають. Ну подумаєш! Але ж вони вбивають цілком безкарно. Народ бунтується, в основному, тільки через те, що факти вбивства не просто сходять з рук, а це стає мов би, своєрідним спортом для «еліти». Безкарність дійшла до тих меж, що, наприклад, я думаю – для чого мені держава взагалі? Що гарантує на даному етапі мені держава, яку я утримую своїми податками? Перечитайте Конституцію – зробите для себе цікаве відкриття – ЖОДНОГО свого зобов’язання  держава своїм громадянам виконати не може. Ні безпеки, ні свободи, ні соціальних гарантій. Абсолютна недолугість державних мужів дійшла до того, що Фелікс Едуардович Петросян сьогодні може відкрито погрожувати тим, хто говорить про його сина-вбивцю:
 
"...Сразу после аварии, когда Феликс вышел из машины, он был жестоко избит таксистами, которые потом разграбили тот самый джип. У нас есть все имена этих людей, и каждый ответит за свой поступок. Джип, кстати, это собственность деда Феликса — полковника-авиатора. Что зазорного в том, что он одолжил внуку машину на вечер?! Тем более что всем известно, что Феликс даже пиво не пьет!..."
"...Я не использую свою должность для того, чтобы защитить своего сына, потому что его не от чего защищать, разве что от нападок журналистов да бесстыдной писанины в интернете. До полутора тысяч сообщений и только по этой теме в течение одного дня! Где это видано! И что это за «инициативная группа»? Вы знаете их имена, кто они?...Но с этим мы разберемся позже..."  Газета по-Одесски
 
Оцініть стиль! «Имена известны», «каждый ответит за свои поступки», «разберемся позже». Свята наївна дитина Фелікс, навіть пива не п’є! Якщо й курить – то не сигарети! Фелікс постраждав! Не покійний Рошко, не ті власники розбитих машин – Фелікс! 18-ти річний бугай, який поламав життя сім’ї з трьох чоловік – вього лиш жертва анонімної Інтернетної писанини і журналістів! Це навіть не місцевий царьок каже, а його заступник. Ви уявляєте собі, яке нещастя потрапити під машину більшої "шишки"? А хто може сказати скільки людей вбили на сьогоднішній день наші чиновники і взагалі «поважні» люди? Два випадки про Каліновского і Петросяна – просто занадто резонансні. А скільки людей щомісяця вбивають маленькі районні, обласні начальнички і їх діти? У цій ситуації я просто хочу запитати, якщо, звичайно читають, міліціонерів або суддів – ви уявляєте собі, що під таку машину може потрапити ваша дитина? Чи ви гадаєте, що ви крутіші від простих смертних? Маєте надію на кастову солідарність? Даремно! Ви зараз відіграєте роль не захисників, а презервативів – при схожості функцій різний фінал.
 
А тепер про вічні цінності. Все більше і більше фактів стає відомо про найбільшого, з часів Сковороди, мандрівного філософа Миколу Рудьковського. Філеас Фог з Жуль Вернівського «Довкола світу за 80 днів» просто жалюгідний цуцик! Микола Рудьковський навколо світу пролітає за одну добу! Правда у Філеаса не було державного бюджету казково багатої країни України. З таким бюджетом можна літати в Париж на вік-енди, в Токіо через Відень, з Токіо через Гаваї. Воно так швидше! Ну, як і не швидше то приємніше! Чи ви гадаєте, що міністр багатої країни має літати за свій кошт, чи ви гадаєте, що міністр багатої країни має літати не чартером, а рейсовим літаком? Ми ж не в НАТО! Ми за мир! Тому наші міністри літали, літають і будуть літати тільки на шикарних літаках, а возити свої, дупи тільки на Мерседесах з підігрівом сидіння. Бо якого б кольору не були їх партійні штани – вміст цих штанів ніяк не корелюється з таким простим поняттям, як відповідальність… Крук крукові око не виклює, хоча б тому, що харчуються вони на одному й тому ж сміттєзвалищі.
 
Я думаю, що Рудьковського нагородять почесною грамотою за ефективне використання бюджетних коштів. Бо інакше – треба садити не тільки Рудьковського, а й, наприклад, Олега Дубину – голову НАК Нафтогаз України за польоти на:
 
«"бізнес джет" Embraer - 135BJ Legacy, що належить офшорній газовій компанії "Ітера". Абревіатура  P4-IVM - "видає" хазяїна "Ітери" - Ігоря Валерійовича Макарова, а також те, що судно зареєстроване на екзотичному острові Аруба в Карибському морі.
У мережі можна знайти фото "бізнес джета" Макарова в аеропортах Німеччини, Швейцарії, Греції й навіть на курорті Коста Брава.
На судні Макарова є фірмовий логотип Itera. Марка літака, яким повертався з Москви Дубина, досить популярна серед українських олігархів. Лайнером Embraer у своій "стайні" може похвалитися ще однин газовий мільярдер - Дмитро Фірташ.
Найцікавіше питання: чому газовий магнат виявив  повітряну гостинність до новопризначеного голови української нафтогазової монополії?» Українська правда
 
Я вкотре запитую себе хто ж моральніший? Іудушка Голавльов чи гоголівський Городничий?  Як правильно брати хабарі – скромно опустивши очі чи борзими цуценятами? Ну не реально не брати! Не реально! Дають же ж! Дають, сволочі!  
 
«І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого» Марка, 9:43
 
Як добре, що набожні наші християни Євангелія не читали! Ви собі уявляєте оту безруку орду від начальника жеку до президента?
 
І наостанок. Минулого тижня в Івано-Франківську вже вдруге «Остання барикада» та «Народна самооборона» провели фестиваль вертепів «Карпатія». Знаєте, я хотів написати про цю подію щось таке уїдливо-саркастичне і не зміг. Бо ні виборів попереду не намічається, ані особливого піару від цього не виходить. Просто фестиваль народної – саме народної – творчості. А непогано й вийшло! Скільки тепла у цих саморобних костюмах! Скільки щирості у тремтячих дитячих голосочках і текстах сценаріїв, які практично без змін дотривали донині! А ще, там можна було побачити вертеп за участю самих організаторів дійства. Були: Доній, брати Капранови, Ар’єв, Чайка, Бенюк, Покальчук, Сашко Лірник (автор сценарію зіркового вертепу), Жванія і, навіть, бойовий міністр Луценко. Я дивився на це дійство і вкотре подумав, що моя країна все-таки найкраща. Просто їй треба трішки допомогти. Так як допомагають Капранови, Бенюк, Малкович, Лірник, Покальчук. Так як допомагають Олена і Катерина Бондаренко, які вперше серед українців виграли  Відкритий Австралійський тенісний чемпіонат з серії "Великого Шолома". Бо: «Треба вміти бачити зорі навіть в калюжах», - казав Довженко. Але це при умові, що калюжа не перетвориться в багно. Лишається тільки не давати застоятись воді.
 
Поженем хвилю?