А можна без брехні?

Сидів ото я днями перед комп’ютером, нишпорив по нетрям мережі в пошуках різноманітних цікавинок, а в сусідній кімнаті своїм окремим життям жив телевізор. Він щось там собі бурмотів, наче сам до себе, хоча зрозуміло, що  це бурмотіння передбачало наявність аудиторії.
 
І раптом мій слух різонуло наступне - у пиві є «жіночі гормони» і тому пиво, начебто, впливає на чоловічу потенцію. Я зрозумів, що то чергова антиалкогольна програма й прислухався, сподіваючись почути якісь нові аргументи, але почув ті самі заїжджені кліше – про дешевий алкоголь в Україні, про, начебто, лідерство України в питанні алкоголізму і нарешті про сам, так званий, пивний алкоголізм.
 
В принципі, те що зловживання алкоголем шкідливе для здоров’я, заперечень не викликає. Бо зловживання будь чим, ніколи не приносить користі. Наприклад, здавалося б такий корисний липовий чай, але зловживання ним призводить до згущення крові, що вже ніяк не назвеш корисним.
 
Тому боротися з будь-якими зловживаннями потрібно, але використання при цьому відвертої дезінформації (назву це так) якось нівелює всі добрі наміри. Якщо вони (ці добрі наміри) взагалі присутні.
 
Почнемо з лідерства нашої держави в «рейтингу» споживання алкоголю. Серед європейських країн Україна десь так в кінці другої п’ятірки, а якщо взяти світовий «рейтинг», то ми не потрапляємо навіть в десятку найбільш питущих країн світу. Отже - брехня перша.
 
Тепер щодо цін. Мій паризький приятель стоїть перед полицями з алкоголем в моєму місті й спантеличено шкребе потилицю, бо виявляється його улюблене віскі Jack Daniels в зачуханому обласному центрі найбіднішої країни Європи коштує на п’ять євро дорожче, ніж в столиці однієї з найрозвинутіших європейських країн - Франції.
 
Звичайно ж, мені можуть заперечити й назвати ціни на алкоголь, які значно нижчі, ніж в Європі. Я не буду тут акцентувати увагу на розмірі заробітних плат, а зазначу лише, що відносно дешево у нас коштує дешевий (в сенсі якості) алкоголь. І тут вже постає питання – а що ми, власне вживаємо, не маючи змоги собі дозволити напої якісні, які зроблені методом перегонки, витримки, з скрупульозним дотриманням технологій апробованих століттями. Ми вживаємо банальний спирт розведений водою. Отже, робимо висновок – волання про дешевий алкоголь в Україні є ні чим іншим, як брехнею другою.
 
Що там далі? «Пивний» алкоголізм? Існує офіційний перелік діагнозів, який укладено Всесвітньою організацією охорони здоров‘я. І там можна зустріти  лише діагноз «алкоголізм». У жодній медичній класифікації алкоголізм не поділяється на «горілчаний», «винний», «пивний» чи «коньячний». Твердження про якийсь окремий «пивний» алкоголізм є антинауковим і, відповідно, заслуговує на те, щоб назвати таке твердження брехнею третьою.
 
І, насамкінець, страшилка про фітоестроген – той самий, який називають жіночим гормоном. Назву свою ця рослинна сполука отримала через подібність своєї хімічної структури з людським гормоном естрогеном. Але естроген – це стероїдний гормон (гормон з високою біологічною активністю), а фітоестроген -це нестероїдна (тобто, біологічно неактивна) рослинна сполука, яка, до слова, присутня у дуже багатьох звичних для нас рослинах, таких як пшениця, рис, ячмінь, соя, бобові культури, хміль, яблука, морква, різні горіхи та зернята, часник, полуниця, персики і навіть кавуни… Він є і в хлібі, і в олії.
 
Щодо напоїв то фітоестроген є у чаї, в каві, у вині. Є він, звичайно, і в пиві, котре варять із ячмінного солоду з хмелем.
 
Згідно досліджень проведених в Канаді в 2006 році в 100 мл пива міститься 2.7 мікрограмів (мкг) фітоестрогену. А от, наприклад, у чаї його в 4-5 разів більше: у чорному чаї 8.9 мкг/100 мл, а в зеленому – 13 мкг/100 мл. У червоному вині концентрація фітоестрогену 53.9 мкг/100 мл, тобто у 20 разів більше, аніж у пиві. А 100 грамів хліба містять 146.3 мкг фітоестрогену – тобто у 50 (!) разів більше, аніж 100 мл пива. Але ж ніхто не верещить з телеекранів, що від хліба «у чоловіків падає потенція та з'являються жіночі груди».
 
Робимо висновок – науковоподібна маячня про «жіночі гормони» в пиві – брехня четверта.
 
Я не пропагую повальне вживання алкоголю. Зрештою, всі мають право на власні погляди й на абстиненцію також. І ті, котрі борються зі зловживанням (але якщо зі зловживанням, а не з вживанням взагалі) алкоголю, мають на те право. Але не варто при цьому використовувати методику бульварної преси й відверто брехати людям. Бо з брехнею світ пройдеш, а назад не повернешся.