Та інші поляки

Українцям вдалося збудувати унікальну державу. Чи не українцям… І не державу…
 

 
Поляки, німці та інші голландці переймаються нами більше, ніж ми самі. Вони фінансують збереження наших історично-культурних надбань, їх непокоїть розвиток нашої літератури й нашого малярства. Вони навіть переймаються нашими безпритульними тваринами. Американців та інших канадців (чи японців?) непокоять наші онкохворі діти, бомжі та суіцидники.
 

 
Вони готові давати нам гроші для того, щоб якийсь Бровко мав бодай раз на добу миску з їжею, і щоб картини в запасниках провінційного музею не вкривалися пліснявою. Цих закордонних диваків чомусь дуже турбує чи розвалиться ось ця старовинна дерев’яна церква і чи не перетвориться на порох он та скульптура, якої , чесно кажучи, ми й не помічали, доки нам не показали її красу та непересічність всі ці німці, голландці й інші поляки.
 

 
Але все дуже просто. Ви цю скульптуру (церкву, бомжа, собаку) помітили, то ж ви й повинні за ними доглядати. У нас і без цього достатньо об’єктів та важких тупих предметів, яких потрібно утримувати.
 

 
Про Вітю Межигірського вже навіть говорити не комільфо. Тим більше, що окрім нього є ще достатньо достойних нашої уваги, персонажів паноптикуму «Україна».
 

 
Візьмемо хоча б Ваву Литвина. Я вже, відверто признаюся, почав звикати до того, що його спотворене сльозогінними спазмами обличчя не з’являється щоденно в екрані телевізора, аж раптом виявилося, що він нікуди не подівся, бо так само запускає руку в кишеню українцям. Виявляється утримання (як екзотичної тварини?) Литвина обійдеться українським платникам податків аж в 243 тисячі гривень на весь 2013 рік. Це, звичайно ж, не два лимони в день, котрі з завидним апетитом поглинає Янукович, але все одно немало. Середньостатистичному українцю доведеться працювати 10 років, щоб заробити такі гроші.
 

 
А скільки таких литвинів висить на шиї в українців? Отож бо. Звідкіля взяти гроші на ремонт доріг, на онкохворих дітей, на безпритульних тварин, на збереження культурної спадщини, на розвиток сучасного мистецтва, на підтримку талановитих дітей і не менш талановитих випускників вищих навчальних закладів. У нас же оно януковичі, литвини, азарови й ще кількасот паразитів…
 

 
То ж нехай нашою культурою, здоров’ям та нашим майбутнім переймаються всілякі там французи та інші чехи. А ми годуватимемо паразитів. Таку вже ми збудували державу… А може й не державу…. А може й не ми…