Не все гаразд із креативом


Не все гаразд із креативом    Аж не віриться: невже весна? Не знаю, як ви, а я, наприклад, скучив за сонечком. І зараз хочеться чогось весняного, несподіваного, чогось, знаєте, креативного! А ось із креативом, сказати по правді, зараз якось поганенько. Якщо чесно, то гівно справи із креативом, коли вже мова про наших "руками водящих"...
 
   Пам’ятаєте бандюка зразка 90-х? Кремезний, маленька голівка на міцній шиї, кулацюги. Нуль уяви, вкупі з абсолютною, до сказу, жадібністю. Уяви - нуль, ну й придумати щось - це не до них, хай он ботаніки придумують. "Бріоні" змінив китайський "Адідас", а от душа, ота сама, бандюківська, вона лишилася... А надглотковим ганглієм багато не напридумуєш. Ну, там, на зразок: "О, пачєму в шляпі?!" Ну й щось таке.
 
   Їздила "наружка" за Яценюком. Між нами кажучи, не зовсім законно. Ну витрусили двох орлів з Ланосу, комплекти номерів знайшли, таких, що ніде не проходять. Ну й що? Хай ботаніки думають, у них на те й мізки є, а наші владу імущі, усе зробили на свій, бандючий манер. Це, значить не Москаль з Яценюком зупинили свавілля "внутрішніх органів", насправді, це оті ж самі Москаль з Яценюком перешкождали працювати лицарям охорони закону... Чи "панятій"??? Закон, як на мене, там і не ночував.
 
   Он де нелюди, фашисти, в людину снігом кинули. Трравмували!!! А я відразу згадав "стабільний стан середньої важкості" від влученого курячого, а не страусячого, яйця. А ось другого квітня, вранці, прогулюючись біля Верховної Ради, я побачив зразок їхнього креативу. Так собі зразок. Самі посудіть: у клітці сидять якісь там люди, а над ними - транспарант: "Молоді регіони - за євроінтеграцію". Значить, крім них, отих, що в клітці, уся маса люду йшла до Ради, скандуючи: "А-ЗІ-О-ПА! А-ЗІ-О-ПА!" - і несли хоругви й патрети Пуцькіна... Жах... Тому й залізли до клітки "молоді євроінтегратори". А як же надприродна любов до усього російського, чи то, ненависть до усього українського? Це вже їхні, пробачте, інтелектуали. Можуть, що казати. Хоча вже навіть і не смішно...
 
   Ось там же, біля Ради, другого квітня, якийсь хлопчина листівки роздавав. Ну й я собі узяв. А то, виявляється, заява самого головного українського справедливця Петра Зюгановича... Думав, щось цікаве, та ні: усе як завжди. Виявляється, комуністи не голосують із приводу виборів Київського мера, тому, що... та гнівно "облічают" "владу й так звану опозицію". А справжня опозиція (а я й не знав!), це комуністи, що в коаліції з партією рекетирів. Одне слово, і тут, як завжди, креативу нуль-с, але як завжди у коммі: чорне - це біле, ну трішечки в цяточку та смужечку...
 
   Уявіть собі таку картинку. Повія, йдучи із заробітків, раптом зупиняється та заявляє: "На відміну від так званих "вірних" чоловіків та жінок, як відомо, тільки я завжди й послідовно виступаю за недопущення позашлюбних статевих відносин, а тим більше, за гроші. Тьху на таке!" Але комуністи завжди такими були, так що Петро Зюганович мене свіжими ідеями не вразив...
 
   Ну, а про так зване "інтелектуальне" крило партії розбишак і казати нічого. Усе, на що спроможні бузини-піховшеки-табачники-богословські та іже з ними, це єдина теза: усе українське - гівна варте. А он Росія!... На цьому їхні інтелектуальні потуги й закінчуються. З відчутним пшиком.
 
   Так що, панове-товаріщі-братели, нема у вас творчої фантазії. Стоп! Я вам підлещуюся, називаючи вас панами. Бо справжній пан не той хто на Кайєні, в Бріоні та з Патеком на руці. Пан, він, передусім, є паном самому собі. А ви, як би не надимали груди, як би себе брязкальцями не обвішували, усього лише козачки у свого "баті". І за це він дає вам можливість трохи пограбувати країну вашого перебування. Не кажу "Вітчизну": у вас, як у пролетарів Петра Зюгановича, немає вітчизни, а є лише місце видобування грошей. Ось такі справи, товаріщі- братели.
 
   Коротше кажучи, прийшла весна, а у нас якось по-зимовому незатишно. І оті, що себе звуть владою, елітою та цвітом нації, потроху вкриваються шаром бронзи... Ще трохи, і наш розумово недолугий, але, тим не менше, проффесор, здаватиметься цілком розумним, навіть, творчою особистістю. І чим довше вони там, на горі, сидять, тим важче їх буде звідти зтрушувати. Розумієте, їм зараз, як товаришу Саахову із "Кавказької полонянки": або там, або до прокурору. При чому, вони розуміють: не до Пшонки, а із Пшонкою разом... до прокурору. Так що їх завдання- сидіти на горі вічно.
 
   Коли ж НАМ набридне?...

Саня электрик (05.04.2013) durdom.in.ua