Размавлять!..

Не хачу размавлять, як Азаріу,
Бо, не дай бох, я стану пахожей
На яго, цього турка з пустою,
Як шаманській бюбен галаою.
 
Стану туп, як бреуно баоба,
яукшо буду триндіть як Азароу.
Ніпанятін я стану для друзеу,
І врагам не панять міня тожа.
 
Ну, враги, то - тудою-сюдою...
Той дорогой, шо послани оптом.
А з дуззями – то буде хужеє,
Як вони не поймуть мої мислі.
 
А вони – то-ість, так сказать, мислі,
Пронікають у світле майбутнє,
Де цвіте й колоситься капуста,
Шо посіяв в кабміні Азароу.
 
Ми возьмємо граблі у дві рУки,
і давай скирдоваць ту капусту, -
От же ж буде весєльє народне,
І наступить покращення мігом!
 
Заридають від щастя в Донєцку,
І давай обнімать всіх прієзжих,
І дарить їм конфєти і піво,
Бо приїжджі - то хлопці зі Львова.
 
І така буде дружба народів -
Сам Басьо заридає стіхами!..
„Мир-Труд-Май і цвєтіння сакури,
Кунашир-Шикотан-Хабомаї...
 
Взвейся ж, хайку, над синім Мєжгорьєм,
Там, де пінгвін тупий тіло пряче!
Де стоїть унітаз с позолотой,
І кальсони Версаче з начосом!