І все таки надія є!



 
І все таки надія є! Це головний підсумок останіх парламентських виборів, програш антиукраїнських сил, котрі жартом долі опинились при владі в Україні, стає очевидним.
 
З результатів виборів до ВР напрошується ряд висновків.
 
Перший, за результатами виборів влада зазнала поразки хоч і не визнає цього. Так загалом за ПР та КПУ проголосувало 43,2%, тоді як опозиційні Свобода, Удар і Батьківщина разом взяли 49,9%. При цьому якщо врахувати відцотки Нашої України та Радикальної партії Ляшка, то результат помаранчевих партій сумарно становить 52,1%. А якщо ще згадати, що комуніністи маскувалися під опозицію і будували свою кампанію на критиці влади, то стає очевидним що переважна більшість населення не  задоволена владою регіоналів.
 
Другий, Українці стали розумніше, приклад Тігіпко навчив не довіряти масовій рекламі і смазливим обличчям. Провал партії Україна Вперед, в яку вкинули сотні мільйонів, блокує регіоналам шлях до відступу. Єдиними союзниками регіоналів будуть комуністи, а отже нова парламентська більшість матиме чіткий совково-українофобський характер, що врешті решт прискорить її кінець.
 
Третій, національна ідея поширюється на схід. На наступних місцевих виборах Свобода отримає велику кількість місцевих депутатів у Східних регіонах. Майже в усіх великих містах, базових для ПР регіонів південного-сходу Свобода отримала більше 5%. Це Херсон, Дніпропетровськ, Миколаїв, Кривий Ріг, Запоріжжя та деякі райони Харкова і Одеси.
 
Четвертий, совок ще живий, великі гроші на брехливу пропаганду, та спадок СРСР у вигляді промитих мізків, зробив свою справу. 13% у КПУ вказує на те що в нашому суспільстві ще достатньо людей які не знають історії, готові повірити у казки, дивляться лише у минуле, або є просто ідейними  українофобами. Тож заборона комунізму і публічний процес над ним є досить актульним питанням, інакше комуністична зараза ще довго може отруювати українську свідомість.
 
Пятий, виборці на сході розачарувалися у владі, проте під впливом радянсько/російських міфів про "злих бандерівців" ще бояться масово голосувати за проукраїнські помаранчеві партії. Тому просто не пішли на вибори про що свідчить низька явка на сході.
 
Шостий, партія регіонів в котре підтвердила що являє собою ОПГ. За кількістю порушень ці вибори можуть конкурувати лише з виборами 2004 року, коли джерелом фальсифікацій доречі також була ПР. Мажоритарна система жодним чином не підходить для України, так як багато виборців досі голосують за "гречку", а влада цим користається. Крім того мажоритарка є основним засобом фальсифікації, адже саме завдяки ній влада яка має 43% голосів отримає 58-60% місць у парламенті, а помаранчеві з підтримкою народу в  50% отримають в Раді близько 40% місць! Хібе не нонсенс?
 
Сьомий, останній і мабуть найголовніший. Ці вибори показали що електоральний розкол в Україні який так намагається втримати і стимулювати сьогоднішня влада зводиться на нівець. Так у багатьох базових для себе регіонах ПР та КПУ разом ледь набрали трохи більше 50%. Зокрема на Дніпропетровщині це 55%, на Херсонщині 52%,а на Миколаївщині і Одесщині по 59%. При цьому у великих містах ці показники ще менші. Наприклад у Дніпропетровську в Жовтневому районі (округ №27) українські сили взагалі здобули перемогу отримавши загалом 48,3% проти 44% у влади.
 
Тож надія є. Українофобській владі залишилося вже недовго. Питання лише в тому чи дотягне ПР до президенських виборів, чи через якусь подію народний гнів змете банду раніше.

Андрей уа (03.11.2012) durdom.in.ua