Ко-Ки-кола

           Ко-Ки-кола
 
«Стабілізець», «покращення», руїни,
А потім знову все іде по колу…
Антинародні сили України
Ще й заварили мовну «Ко-Ки-колу»…
 
Тепер не знають з чим ці «Ко-Ки» пити,
І, власне, як таке лайно вживати –
Здоров’ю шкоди можна ж наробити,
Але прийшов наказ з гори: «Сьорбати!»
 
Вже цідять через путінські онучі,
Та почали в горлянки заливати,
Носи затиснув, цей напій смердючий,
Щоб рідну мову швидше забувати.
 
У Раді фракції, а втім, як і на зоні,
Від радості безмежно очманіють,
Їм буде «феня» мовою в законі,
А інших мов «братки» не розуміють.
 
Здались смачними президенту «Ко-Ки»,
Хильнув стаканчик і прем’єр Микола,
Тепер стоять у позі «руки в боки»:
Ми ж обіцяли – ось вам «Ко-Ки-кола».
 
На «Ко-Ки-колу» погляд мій скептичний,
Дизайн флакону повністю чужинський,
Казали напій мультилінгвістичний,
А сталось так, що тільки проросійський.
 
На «Ко-Ки-коли» кришечки яскраві
Час підійшов  наперстки замінити,
І вхід пішли обіцянки лукаві,
Аби до влади «руських» прихилити.
 
Втамує спрагу  у мізках посуха,
Нап’ються вщерть кацапи «Ко-Ки-коли»,
Та каламутна руська «бормотуха»
Не стане всенародною ніколи.