на звалищі історії

Шановний суддя та інші присутні,
Ні в чому ж я зовсім не винен.
Прошу, не карайте, я все розповім
Клянусь, не втаю ні краплини.
 
Проклята відпустка припала мені,
Була б вона чорту дісталась
Зрадів я і кинувсь на море, полинув
…як стомлений птах
На нашу курортну перлину.
 
Так добре було все спочатку:
Камінчики теплі, пісочок рипить,
Хлюпоче привітно водичка
І тут вже, зізнаюсь, не стримався я
У неї я вудку й закинув.
Ще й ніби потяг мене хтось за язика,
Сказав щоб ловилась невпинно
Велика рибинка, маленька й така,
що тільки у морі водилась.
Хотів, сподівався спіймати бичка,
Сидів на камінчику тихо.
І скоро смикнуло добряче гачка,
Аж серце рибацькеє плига,
Подумав тоді: «це ж удача яка»
Й тягну із води, аж несила
Та краще … втопився би сам,
Та краще б та хвиля накрила.
За вудкою довго-предовго тяглась
Обшивка геть заіржавіла,
А потім ... округу здригнуло,
Щось падало, бризкалось
Гуркіт стояв, ну просто неімовірний.
Що далі було … не згадаю так враз,
Події, як вир, закрутило,
Бо вискочив з моря ось цей водолаз
І кинувсь дубасить щосили.
Кричав він, що падло я і диверсант,
Шпигун і останнє мудило,
Що флоту усього я честь замарав,
І як таке світом носило?
Їх крейсер, їх флагман –
всю гордість морську,
Який не один ще б парад потягнув …
Його я, то ніби ворожий шпигун,
... потопив,
Парад зіпсував, всю країну зганьбив.
 
А я ж, ну їй Богу, ну зовсім не знав
А то залишився б удома.
Я каюсь, кримчани, пробачте – зірвав
Вам «празник металолома».
 
перед тим: http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/15121.phtml