Красиво жити – не завадиш

Наскільки корисним був для олігархів з ПР прихід Януковича до влади? На цю веселу тему спекуляцій до чорта існує по обидві сторони політичних барикад, а знати хочеться якусь, хоча б наближену до дійсності правду. А оскільки такої статистики в інеті практично ніхто не веде, озброївся я якось нетом і позбирав всі новини, з приводу того, що певний олігарх регіональних кольорів щось собі прикупив-отримав-заволодів. В підсумку вийшло от що.
 
Першим у списку звичайно Ринат Ахметов. Треба визнати два с половиною роки для найбагатшої особи в України не минулися даром. За період президентства Януковича компанії Ахметова прикупили:
 
ММК ім.. Ілліча
Контрольний пакет ВАТ «Донецькгормаш»
ЗАТ «Макіївський Металургійний завод»
ВАТ «Запоріжсталь»
ВАТ «Каменський машинобудівний завод»
ВАТ «Кераммеханізація» (геологорозвідка)
ВАТ «Капітал-Сервіс» (геологорозвідка)
ПАТ "Євраз - Дніпродзержинський коксохімічний завод"
ВАТ "Євраз - Баглійкокс"
ПАО «Горлівський Машинобудівельний завод»
 
АТ «Банк Ренесанс капітал»
 
ТДФ «Шахта Білозерська» (Донецька обл..)
Шахтоуправління «Обіхівська» (шахта «Обухівська» та збагачувальна фабрика – Росія)
Шахтоуправління «Донской антрацит» (шахта «Дальня» - Росія)
Шахтоуправління «Сулінантрацит» (шахта № 410 – Росія)
 
АЕК «Київенерго»
АЕК «Західенерго»
ВАТ «Крименерго»
ПАТ «Донецкобленерго»
ПАТ «Днепроенерго»
ПАТ «Днепрообленерго»
 
Готель «Київ» (Донецьк)
Київський ЦУМ
Триповерховий пентхаус у комплексі One Hyde Park (Лондон)
Бізнес-центр «Леонардо» (Київ)
 
ФК «Фармація Донбасу» (Донецьк – мережа аптек) – 99,81%
 
ПАТ «Телевізійна служба Дніпропетровська» (34-й канал)
 
Агрохолдинг «HarvEast Agricultural Group»
 
ТОВ «Морський термінал «Южний»
 
Ну як, вражає? А тепер додайте до цього ще й те, що вугільновидобувна компанія Ахмєтова ДТЕК оформила концесію на 49 років на дві шахти: ДП «Ровенькиантрацит» та ДП «Свердловантрацит». Ні я нічого не маю проти капіталізму. Якщо громадянин Ринат Ахметов гарно заробляє, він має усі права купити собі хоч один завод – хоч десять. Мені тільки цікавить, так би мовити, аби при цьому не порушувався закон, такої собі держави Україна.
 
А питання до цих зливань-поглинань у мене таки:
1. Чи коректно що і вугільні шахти, і обленерго продають компаніям, які належать одній людині, і як похідне – чи не брешуть, що відтоді як певні обл.- і міськенерго стають власністю Ахметова, вони починають закуповувати вугілля виключно у ДТЕК і по дуже цікавих розцінках?
2. Компанії Ахметова в Україні вже зараз виробляють 53,5% чавуну, 52,9% сталі, 47,3% коксу, 52,8% залізорудного концентрату, 64% теплової генерації і видобувають 41,7% вугілля. Антимонопольний комітет – агов! Чи не шкодить Україна така монополізація виробництв у одних руках?
 
Але чого там всіх пацюків на одного Ахметова вішати? Варто поглянути на досягнення Дмитра Фірташа. Його перебування при владі так само явно не образило, він заволодів:
 
Банк «Надра»
 
ВАТ «Концерн «Стірол»
ПАТ «Черкаський Азот» (м. Черкаси)
ЗАТ «Сєверодонецьке об’єднання «Азот» (Луганська обл.)
Купив 37,96% акцій Tifast Srl – італійської компанії з виробництва титанових та інших сплавів.
ПАТ «Украгро НПК» (Черкаська обл.)
 
Морський спеціалізований порт ТОВ «МСП Ніка-Тера»
 
Футбольний клуб «Верес» (м. Рівне) – 62%
 
39% акцій ПАО «Запорожгаз»
 
І до цього треба додати продовження угод оренди Іршанського та Вільногорського ГЗК.
 
Не так багато як у Ахметова? Так це я ще не пригадав 12,1 млрд кубів газу, неправедно відсуджених ним у держави Україна. І ще зважте. Компаніям Дмитра Фірташа належить чотири з шести найбільших хімічних комбінатів України. Виробництво хімічних речовин (переважно - добрив) в Україні нині справа затратна, через високу ціну на газ що нам її виставляє Росія. Але маючи чотири комбінати і 12,1 млрд відсудженого у держави газу (тобто собівартість якого становить 0,0 грн) вести бізнес можна залюбки. Усі згодні?
 
Перелічувати подвиги наших акул бізнесу можна до без кінця. Тому, аби не марнувати час, пропоную звернути увагу на нову зорю українського бізнес-небосхилу, рідну кровиночку чинного президента, пана Сашка Януковича. Тут буде просто сеанс магії зі спростуванням.
 
Спершу – магія. За роки президентства свого татусика його чадо купило:
 
ВАТ «Всеукраїнський банк розвитку» (Київ)
 
Телеканал «Тоніс»
 
Земельну ділянку у Будьонівському р-ні Донецька – 7373 кв. м.
Офісні приміщення в бізнес-центрі Столичний (Донецьк) площею 2,6 тис км. кв за 92,9 млн грн..
 
Комплекс будівель на набережній Назукіна (Балаклава):
Головний корпус і флігель дачі Соколової (Балаклава, історична пам’ятка)
Будинок міського голови Михайлі (Балаклава, історична пам’ятка)
Дача лікаря Педькова (Балаклава, історична пам’ятка)
Адміністративно-побутовий корпус з господарськими спорудами (Балаклава)
Два житлові будинки (Балаклава)
Плавучі залізобетонні понтони з мертвими якорями (Балаклава)
Причали хвилеломи з мертвими якорями (Балаклава)
 
А далі спростування. Не вірте ви тим, хто говорить мовляв Саша Янукович вже у першій десятці багатіїв – до Тарути, Косюка та Вадатурського йому ще як до Києва рачки. Прямо з Балаклави. Не вірте ви і тим хто розповідає що придбані активи просто скажено вигідні. Прибутковість ТК «Тоніс» - справа суперечлива. А комплекс будівель у Балаклаві, насправді, зараз приносить шалені збитки, позаяк куплені вони для організації яхт-клубу, і становлять собою просто дуже велику цяцянку дорослого хлопчика.
 
А з яких же полів Янукович-молодший тоді потрапив хай не в першу десятку, але таки в першу сотню українських мільйонерів, спитаєте ви? А з тих, що за період президентства Януковича-старшого, Янукович молодший спершу під ду-у-у-уже вигідний відсоток надав кредит «Укрзалізниці» - 40 млн грн., потім так само кредитував КП «Маріупольське виробниче управління водопроводно-каналізаційного господарства» - 4 млн грн., і на біс до «Всеукраїнського банку розвитку» тобто до банку Януковича-молодшого було переведено на обслуговування Державну податкову адміністрацію України.
 
Слабо? По цих трьох прикладах, складається картинка наскільки вигідним було правління Януковича для олігархів з орбіти ПР?
 
Наприкінці розповім ще таке. В часи мого дитинства у моєму рідному Запоріжжі, серед пацанів була популярної приказка «Лох – це доля». Думаю на Донбасі у Одесі та в Криму ця приказка була популярна також. І знаєте що цікаво? Ці пацани навіть не здогадувалися, що це приказка про них самих. Чому? А як інакше? Їхні політичні обранці жиріють на їхніх горбах – а вони так само голосуватимуть за них знову.