Ми та нутро

 
Вельмишановні депутати,
Народу розум, совість, честь –
Донбас – отець*, Вкраїна – мати ©,
Всі інші – сват, кума, кум, тесть.
 
Дивлюся з острахом в люстерко –
Що там побачу, в глибині?
Самі лиш відчуття - нестерпні,
Що ваші риси є й в мені…
 
Невже якась Ляшка частина?
Чи пузо Яна-кабана?
Чи хитрожопого Литвина
Виблискуюча сивина?
 
Невже колись в собі відчую
Мізки Плюща - бо вже б здурів!
Колесніченка з Підрахуєм
Державну "мудрість мудаків" © -
 
Захисників російськомовних,
Законотворчості митців?
Жертовність Лілі Григорович
Із запальничкою в руці?
 
Невже Мартинюка мармиза
Споганить світлий образ мій?
І чи встановить експертиза,
Що мій свояк – пан Парубій?
 
В мені - зрадливість Писаренка?
Командний голос Кузьмука?
І чесні очі Кириленків,
Обох – Івана і Славка?
 
Подивимося вглиб і далі:
Я ж не плекав, мов той Петро,
Комуністичні ідеали,
А тут обом нам - біс в ребро!
 
Як Богословська не брешу я,
Мов Чечетов – не рукоблуд,
Ніяк себе не пропагую
Листівками з наметів й буд.
 
Так що ж в мені від депутатів?
Вони ж, паскуди, як пошесть!
 
***
Від депутатської зарплати
Частина є!
Дев*ята десь…
 
____________________________________________________________________________
* в цьому місці, за бажанням читача, можливе використання невластивого слова «пахан»