Ця зухвала, нахабна, цинічна, брехлива медицина

Про головне ендокринологічне стерво Дніпропетровської області з декомпенсованою совістю та істинно лабільною мораллю
 
Отримана мною відповідь від Головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації на звернення до профільного Комітету Верховної Ради щодо хамської поведінки головної ендокринологині Дніпропетровської області Катерини Маляр - племінниці депутата ВР кількох попередніх скликань, одного з рекордсменів по міжфракційним переходам, бувшого директора «Укрзолота» Сергія Чукмасова -  вражає своїм безмежним цинізмом, зухвалістю й нахабством.
 
В кожному рядочку там пряма, тупа, безсовісна брехня, все з точністю до навпаки. Цим родичка політика-багатія ніби доводить: «Я – головний ендокринолог області, доця завідувачки відділення, племінниця Чукмасова – ВСЕ; а ти, журналіст, якому судилося нещастя стати моїм пацієнтом – ніхто і ніщо. Я тебе, як лоха розведу, як клопа, розчавлю. Моє слово завжди буде поверх твого, жалюгідний нікчемо».
 
Наводжу текст отриманого від облздрава послання.
 
«Шановний Олексію Миколайовичу!
 
Головне управляння охорони здоров’я облдержадміністрації розглянуло Ваше звернення до Верховної Ради України стосовно надання медичної допомоги лікарем-ендокринологом Маляр К.Ю. в умовах комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» та повідомляє.
 
За інформацією адміністрації комунального закладу ДОКЛМ (лист від 15.03.2012 № 1/265) ви знаходилися на стаціонарному лікуванні в умовах ендокринологічного відділення зазначеного закладу з 04.01.2012 по 12.01.2012. За час перебування у стаціонарі призначення лікаря ви не виконували, а саме: утримувалися від проведення лабораторних аналізів, не отримували призначені консультації суміжних спеціалістів, порушували лікарняний режим».
 
НАСПРАВДІ Ж: від проведення лабораторних аналізів, в яких я сам був зацікавлений, як ніхто інший, ЖОДНИМ ЧИНОМ НЕ УТРИМУВАВСЯ І НЕ МІГ УТРИМУВАТИСЯ. ЗДАВ ВСІ ПРИЗНАЧЕНІ АНАЛІЗИ. І КРОВІ, І , вибачайте за подробиці, СЕЧІ. Більше того, отримав роздруківку з їхніми результатами, яка була долучена до історії хвороби. Причому Маляр навіть встигла побіжно відкоментувати мені їх, сказавши, що в мене зависокий рівень глікозельованого гемоглобіну – один зі стратегічно важливих для діабетиків параметрів, який вимірює середній показник рівня цукру в крові за останні три місяці. У мене він був вище 10 mmol/l при нормі – до 7,5.
 
Щодо призначених консультацій суміжних спеціалістів, то я побував в усіх, окрім ангіохірурга та невропатолога, що збирався зробити 12.01.2012, але так і не дочекався від Катерини Маляр направлень до цих лікарів. В тому числі пройшов ЕКГ, електронне дослідження кровообігу нижніх кінцівок, УЗД органів черевної порожнини і щитоподібної залози.
 
Перед УЗД я ще поцікавився в Катерини Маляр, чи варто повторювати процедуру, якщо я нещодавно – приблизно три місяці тому – вже проходив її. На що отримав відповідь: та хоч кожного тижня, зайвого разу не завадить. В якості прикладу почув про регулярні дослідження вагітних жінок без жодних негативних наслідків для них і плоду. Таку ж історію почув і від самого лікаря, який проводив УЗД. До речі, результати виявилися непоганими. З небажаного – лише гемангіома печінки розміром 5 міліметрів.
 
- Немає причин для хвилювання, - запевнив мене лікар, - це в нас надсучасна техніка, то вона все до міліметру бачить. На іншому апараті таку гемангіому можна було б і не помітити. Це ніби родимка на тілі. Головне слідкувати, щоби вона різко не збільшувалася в розмірах і все.
 
- Три місяці тому її діаметр дорівнював 6 мм, - зауважив я.
 
- А, то це не перше дослідження, яке її виявило? – уточнив лікар. – Ну, 6 або 5 мм – немає різниці. Це одне і те ж. Тоді тим більше не варто перейматися… І підшлункова у вас нормальна, без уражень, а от функціонувати як треба таки не хоче. Оце шкода…
 
Звіт про проведене УЗД був оформлений лікарем при мені в кабінеті відразу після процедури і долучений до історії хвороби. Так само було і з рештою досліджень, в тому числі офтальмологічним, завдяки якому мав можливість переконатися у запровадженні найсучасніших технологій як в обстеженнях, так і в порядку організації роботи з пацієнтами в «клініці ока», яка працює в одному з корпусів на території обласної лікарні.
 
Особливо мені сподобалося, як над дверима кабінетів висвічується номер черги, що сигналізує пацієнту, якому належить відповідний талончик, про те, що йому пора заходити. «Це ж треба, прямо як в кіно», - відзначив я про себе.  
 
«12.01.2012 о 8:15 ви звернулися до лікаря-ендокринолога Маляр К.Ю. з вимогою негайно отримати направлення до судинного хірурга. Лікарем-ендокринологом Маляр К.Ю. вам були надані роз’яснення, що станом на 08:15 у відділенні судинної хірургії проводиться оперативна нарада, вам було запропоновано зачекати у палаті лікарського обходу, після якого вас буде направлено на консультацію до судинного хірурга».
 
Тобто, за логікою Маляр, самостійно й добровільно звернувшись в лікарню для планового обстеження перед МСЕК, я відмовлявся від оглядів і ігнорував всіх лікарів, а тут не сіло не впало чомусь раптово й терміново зажадав направлення до ангіохірурга? Абсурд!
 
Навпаки, лікарі консультативної поліклініки при «Мечникова» схильні вважати мою активність у відвідуванні медичних спеціалістів дещо надмірною. Запитайте хоча б про це в завідувача закладу, невролога Олександра Толубаєва. Він просто зобов’язаний це підтвердити, адже минулого року в його кабінеті щодо мене проводилося аж два консиліуми. Перший раз – як завершальна стадія обстеження задля уточнення діагнозу, другий – за моїм проханням.
 
Насправді ж я ніколи не звертався до Маляр з ВИМОГОЮ НЕГАЙНО отримати направлення до судинного хірурга. О 8:15 я сидів під кабінетом Катерини Юріївни і зустрів її – вона щойно прийшла на роботу. Головна ендокринологиня сказала, щоб я зайшов до неї за хвилин 15, як тільки вона переодягнеться, приведе себе в порядок та розбереться з порядком денним.
 
Ні про які роз’яснення щодо проведення оперативної наради у відділенні судинної хірургії і близько не йшлося.    
 
«О 8:30 ви увійшли до кабінету лікаря-ендокринолога Маляр К.Ю., яка в цей час приймала річний звіт лікаря-ендокринолога комунального закладу «Новомосковська центральна районна лікарня» Дніпропетровської обласної ради» та почали кричати та ображати присутніх лікарів. При спробі Маляр К.Ю відповісти на ваші питання ви кинули у неї медичну картку стаціонарного хворого та покинули кабінет».
 
Повна маячня! Я зайшов в кабінет лікаря-ендокринолога не о 8:30, а через півтори години (!) після того, як мені була обіцяна аудієнція, що мала відбутися за 15 хвилин. Єдине, що збігається з правдою, так це те, що в кабінеті справді була ще одна жінка. Вона перебувала у верхньому одязі.  На те, що це лікар, який здає річний, чи піврічний, чи денний звіт нічого не вказувало. Коли я увійшов, йшли звичайні дамські теревені про те, про се. І я запитав в Катерини Юріївни: «А що, 15 хвилин, про які ви мені сказали, ще не минули?». У відповідь же почув від неї різку команду у брутальній формі негайно залишити кабінет.
 
Реагуючи на черговий вибрик не на жарт розперезаної стерви, кинув історію хвороби на підлогу, а не в неї, і зажадавши вибачень, залишив кабінет.
 
«12.01.2012 вас було виписано з ендокринологічного відділення комунального закладу ДОКЛМ. Станом на 20.03.2012 ви до зазначеного закладу повторно не зверталися.
 
З повагою, в.о. заступника начальника
В.В. Михайлюта.
Виконавець – Темченко Ю.С.»
 
Не знаю як щодо виписки, бо на руки я нічого, зрозуміло, не отримував, але після цього інциденту до ендокринологічного відділення звісно не звертався. Адже маю людську і громадянську гідність. І очікую, поки «золота» племінниця Чукмасова не принесе мені вибачення і не привезе на своєму особистому мікроавтобусі мою історію хвороби, що залишилася за вказаних вище обставин у неї в кабінеті.
 
До речі, заодно дізнаюся про стан «історії хвороби»: наскільки ця картка змінилася в порівнянні з тим, якою я її залишив. Адже там були зазначені всі консультації і процедури, які я пройшов. А племінниця Чукмасова стверджує, що я нічого не проходив. Відтак в мене є серйозні підстави припускати ще один посадовий злочин Маляр, а саме – підлог та  фальсифікацію службових документів.
 
Замість обласної лікарні я невдовзі звернувся до іншого закладу – 9-ої міської. Зробив це вимушено. Адже мій лабільний діабет знову не на жарт розігрався. При зависоких показниках цукру на глюкометрі – 13 – 15 mmol/l в умовах домашньої лабораторії за допомогою тест-смужок «CITO-Lab» виявив у себе ацетон.
 
Пройшов курс лікування в міській лікарні. До речі, на відміну від обласної, у 9-ій мене кожного дня оглядали та вимірювали тиск. Щоденно я детально спілкувався з моїм безпосереднім лікарем, декілька разів до мене навідувалася, аби поцікавитися станом здоров’я, завідувачка відділення. Приймав уколи і крапельниці, проходив консультації суміжних спеціалістів, робив аналізи та рентген. Тобто все, як і належить. І без найменших проблем. Саме там, до речі, мені було вказано на наявність ліподистрофічних вузлів у місцях інсулінових ін’єкцій (на руках, животі та стегнах) – це такі собі «ями» та «пагорби» - і неприпустимість такого явища, адже це негативним чином впливає на засвоюваність інсуліна організмом.
 
Характерна деталь – Катерина Юріївна ніколи, протягом чотирьох років, не оглядала мене, а відтак і не могла знати про небажані деструктивні зміни на шкірі і м’язах. Їй ніколи не вистачає часу, вона завжди поспішає, постійно консультує по мобілці своїх грошовитих клієнтів, не звертаючи уваги на фінансово неспроможних, та веде якісь бізнес-перемовини на медичну тематику. У випадку ж виникнення конкретних питань щодо перебігу хвороби, в неї на всі разом одна відповідь: «Ви грамотний пацієнт, самі маєте про це знати». Це її коронна фраза.                      
 
Відповідь, отримана на мою скаргу, підтвердила раніше дані мною характеристики лікарні ім. Мечникова як душевного гестапо. Вражаючі своєю безмежним цинізмом і брехливістю відповіді зі слів Катерини Маляр стали наочним тому підтвердженням. Моє лікування в закладі було перетворено на моральні, а відтак і фізичні тортури. Причому, наскрізь брехливі свідчення лікар-ендокринолог надала свідомо, знаючи, що все це -  зухвалі вигадки, які не мають нічого спільного з реальністю. Вона була чудово в курсі, як це буде боляче сприйнято мною – пацієнтом, хворим на діабет, перебіг якого визнано лабільним, та ще й з низкою відомих їй супутніх діагнозів. Але попри все, навмисно пішла на цю підлість. Отже, своєю відповіддю Катерина Маляр повністю підтвердила  реноме головної ендокринологічної стерви області з декомпенсованою совістю та істинно лабільною мораллю.
 
Цікаво, до такої безбожної брехні Катерина Юріївна сама додумалася, чи їй мамця підказала – завідувачка відділенням М.О. Чукмасова? До речі, користуючись нагодою, хочу передати привіт і їй. А за одне нагадати, як вона, коли я перебував у відділенні, похвалила мене за те, що я завжди одягав бахіли, поставивши іншим пацієнтам та їхнім відвідувачам у приклад. «Оце по-європейськи», - казала вона, вказуючи на мене порушникам затверджених адміністрацією санітарних норм. А ще, побачивши в один з днів, що передував конфлікту, як я годинами просиджую під кабінетом її доці, сама взяла мене за руку і завела до Катерини Юріївни, супроводжуючи фразою: «Так можна весь день просидіти».
 
«Ось талановитий журналіст очікує, прийми його» - рекомендувала Марина Олександрівна своїй доці.
 
Так само, заводячи до палати, вона представила мене і  ветерану КВНівського руху на Дніпропетровщині, одному з акторів театра КВН-ДГУ, який перебував у лікарні після ампутації ноги нижче коліна. Це сталося через трофічну виразку, що виникла теж внаслідок лабільного перебігу цукрового діабету. Я його відразу упізнав. В нього прикметна зовнішність, такий собі добродушний гладкий бородань. Здається, я його бачив по телевізору ще за часів горбачовської перебудови. Володимиром звати, а от прізвище не запам’ятав, російське - на «-ов».
 
Вочевидь, я був талановитим для Марини Олександрівни тільки до суперечки з її доцею, а після цього мої таланти випарилися, ніби і не було їх зовсім.  
 
Викладені дані повторно надсилаю до профільного Комітету ВР та інші інстанції. Подивимось, яку фігню мені надішлють звідти наступного разу. Може вже висунуть якесь кримінальне звинувачення, повідомивши, що передали справу на мене до прокуратури? Або прямим текстом пошлють на… і скажуть щоби більше не діставав, бо гірше буде, приміром, без інсуліна залишать. Чи замінять кращий на гірший. Вони можуть. Катерини Юріївни і не на таке здатні. Гестапо працює. Медичне НКВД в дії.
 
Читай також:
 
Депутат ВР кількох скликань Сергій Чукмасов посміявся над хворими на діабет
Некоректний жарт політика і бізнесмена прозвучав в прямому ефірі радіо "Ера-fm" ...
 
Замголовлікаря ДОКЛ ім. Мечникова Юрій Скребець дякує журналісту за об'єктивність і виважений стиль
Cеред розісланих електронною поштою адресатів "КАТерини Мегерівни" був і мій співбесідник, заступник головного лікаря Дніпропетровської обласної лікарні ім. Мечникова з хірургічної допомоги Юрій Скребець. Ось як він прокоментував прочитаний матеріал (ту частину, в якій йшлося про розмову з журналістом) у листі-відповіді:
 
Олексій Мазур,
Дніпропетровськ.
 
На фото: глюкометр "Accu-Chek Active" з тест-смужками, на придбання яких йде вся моя пенсія інваліда ІІІ групи