Купа риторичних питань

От і все.
 
Війна не на порозі. Вона в хаті. Поки що в донецькій хаті. Дуже симптоматично, що війна почалася з батьківщини агресора. Мочити стали тих, хто вручив катові топор. Що боляче? Ну, дик бачили ж очі що купували? Ааа, сподівалися, що свій, що ворон ворону глазу не виклює? А звідки ви знали, що вітя-гітлер вас за своїх рахуватиме? Або ж взагалі за людей вас триматиме?
 
Хоча все правильно. Бий своїх, щоб інші боялися - одна з золотих заповідей іншого світу.
 
Але це ж тільки початок, перша розвідка боєм, перша кров.
 
А пам’ятаєте одну з перших моїх статей з ідеєю негайного початку громадянської війни? Як мене тоді возюкали мордою по... Немає значення зараз де возюкали. Навіть, немає значення, що возюкали... Просто в даному випадку так хотілося помилитися.
 
Я писав, що янукович переміг, бо здатен на війну. І він її розпочав. А для чого були потрібні
- вертикаль влади?
- а контроль на судами (судова реформа)?
- а контроль над фінасами (адміністративна реформа)?
- а контроль над доходами громадян (податкова реформа):
- а контроль над найбільш уразливою частиною населення (пенсійна реформа)?
- а контроль над економічно активним населенням (трудовий кодекс)?
- а контроль над всім населення (житловий кодекс)?
- а контроль над майбутнім (діяльність табачника)?
 
Про контроль над ЗМІ я просто мовчу. Пропоную замість цього переглянути сторінку сайту ТСН. (Сторіночку я собі на тазік скопіював... Про всяк випадок...) Порівняйте тексти написані та сказані. Ну як? Правда цікаво. Таке враження, що ці тексти про різні події. А тривалість сюжету? 46 секунд... Більшого не варті? Влада вбила на очах у сотень людей громадянина. І 46 секунд... Не жахає?
 
Мене особисто ні. Мене лякає такий цинізм.
 
Все просто. Створили, прикриваючись слоганами про стабільність, про порядок, механізми контрою, а тепер опановують наш життєвий простір - гуманітарний, економічний, правовий, фізичний.  
 
Саме так починався фашизм у 30-ті в Германії. Тому “янукович” для мене - не ім’я власне, а ім’я загальне. Тому янукович для мене - не людина, але символ іншого світу - світу урок і вертухаїв.
 
Як будь-який зек, він прагне влади вертухая. Як будь-який раб, він прагне стати наглядачем-доглядачем (надсмотрщиком-надзирателем) в найчорнішому значенні. Його світ крутиться навколо однієї єдиної потреби: “Нічого! І на нашій вулиці перекинеться вантажівка з конхвєтами!”. Таке його суперего: нестерпна жага влади, прагнення контролювати світ, себто творити все, що заманеться. В тому числі - знущатися з лохів. Знущатися і отримувати насолоду... І це зводиться в ранг державної політики. Такий собі державний садизм.
 
Це те, чого він не усвідомлює, але те, що утворює сенс його буття.
 
Він не може створити іншого світу, ніж того, в якому виріс. Світу дуже простого, бо в ньому ти або вертухай, або лох. Іншого не має. Просто не має. Можна знаходитися на різних щаблях барикади, але завжди з її певного боку.
 
Тому янукович тепер для мене ніхто інший, як Вітя-гітлер. А братія його - Ганка, Діма, Юра, Дарка та інші його глашатаї - такий собі колективний Гебельс. Хорошковський, захарченко, клименко, пшонка - (Валя, Віталя, Шурка, Вітя)-гімлер.
 
Я писав, що необхідно вибрати ворога і розпочати проти нього війну. Тоді вона може бути  керована. Не зробили.
 
Тепер вони  вибрали ворога. І подія у Донецьку ясно вказує кого. Нас із вами - народ. І вони розпочали цю війну. Тепер ми не “можемо”, ми “мусимо” прийняти виклик. Або нас та наш світ знищать. Знищать фізично.
 
В когось є сумніви щодо освячення судами вбивства, скоєного міліціянтами в Донецьку? Ні, не міліціянтами. Бо міліція - це озброєний для підтримання порядку народ. А тут… Навіть, слова не добру... Щодо сумнівів. Є такі, що ще сумніваються у злиганні “міліції”, “судів”, “влади” та бандитів?
 
А як називається узаконене вбивство? Правильно - війна. І не має значення, скільки жертв - одна, сотні, тисячі, мільйони... Масштаб самого факту війни не відміняє.
 
Відповідь має бути адекватною. Несиметричною, але адекватною. Придумаю - зроблю.