Алярм! Свободі слова в Інтернеті винесено смертний вирок!

Майже ухвалено закон, що може легально заблокувати в Україні будь який український чи зарубіжний сайт
Фейсбук, ютьюб, твітер, вконтакте, гугль і будь який веб-сайт – доступ до них в Україні можна закрити за бажанням державного органу. Думаєте – перебільшення? Аж ні краплі!
18 жовтня Верховної Радою України в першому читанні проголосований Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про захист суспільної моралі” (№7132).  авторства низки народних депутатів з різних фракцій як більшості, так і опозиції.
Неуважний читач може порадіти повній забороні порнографії, суттєвому обмеженню еротики, жорстокості, мови ненависті, але… закон написаний таким чином, що під еротикою, мовою ненависті чи лайливими словами можна розуміти взагалі то все, що завгодно, особливо в Інтернеті.
Національна комісія України з питань захисту суспільної моралі (ст.11): «З метою попередження виробництва та обігу продукції, що завдає шкоди суспільній моралі може зобов’язати інтернет-провайдерів:
……
(без рішення суду – авт.) вживати невідкладних (протягом доби) заходів щодо обмеження вільного доступу до електронних інформаційних ресурсів (їх частин), визначених Національною комісією України з питань захисту суспільної моралі еротичними;
за наявності рішення суду на протязі доби забезпечувати технічними засобами видалення контенту, що завдає шкоди суспільній моралі, у тому числі дитячої порнографії, з національного сегменту мережі Інтернет, а за умов його розміщення поза межами України – надійне блокування доступу до нього з національного сегменту мережі Інтернет;»
Тобто цей орган (Нацкомісія) стає регулятором інтернету, може обмежувати доступ до сайтів в Україні, вилучати їх зміст і блокувати в Україні зарубіжні веб-сайти.
Що ж завдає шкоду суспільній моралі? Крім еротики і фільмів з кровопролиттям ст.10 законопроекту забороняє також
“вживання нецензурних лайливих і брутальних слів у продукції друкованих засобів масової інформації, у телевізійних та радіопрограмах (передачах), що розповсюджуються протягом ефірного часу у добовому відрізку з 6:00 до 23:00, окрім каналів з обмеженим доступом, у рекламі, мобільному контенті, у комп’ютерних іграх та інших іграх для дітей, у видавничій продукції, розрахованій на дітей, а також у дитячій відео- та аудіопродукції, фільмах, що не мають обмеження глядацької аудиторії, або розраховані на глядацьку аудиторію до 16 років”.
Здавалося б це не про Інтернет? Однак ст.11. каже «Забороняється розміщення та поширення в телекомунікаційних мережах продукції, визначеної статтею 10 цього Закону.»
Тобто в Інтернеті повністю забороняється вживання «нецензурних лайливих і брутальних слів». Звісно список таких слів не прикладається. В той же час в законі визначається «продукція еротичного характеру – продукція, що містить зображення (опис) людського тіла або сексуальних дій, які є продовженням, підтвердженням глибини емоційних переживань людини, і мають за мету розкриття проявів її чуттєвості та досягнення естетичного ефекту».
В результаті, комусь (наприклад, щойно зареєстрованому дописувачу, можливо – фаховому провокатору) достатньо написати на форумі, в коментарях, в соцмережі
1. матюк
2. на еротичну тему
щоб зміст “електронного інформаційного ресурсу” був визначеним Національною комісією України з питань захисту суспільної моралі еротичним, і провайдер був зобов’язаний блокувати доступ до цього сайту. Те саме стосується поширення відповідних зображень соцмережами та форумами.
Крім того, законопроектом пропонується запровадити адміністративну відповідальність за  “розповсюдження продукції сексуального та еротичного характеру, продукції, що містить нецензурні лайливі і брутальні слова, елементи еротики”. Таким чином, якщо державний “контролер” побачить на певному сайті слово, котре видасться йому “брутальним”, або якийсь “елемент еротики”, може бути підданим штрафу не лише відповідний автор чи дописувач (котрий, повторимося, може бути платним провокатором), але і власник ресурсу чи то редакція. “З конфіскацією продукції” – тобто зі знищенням контенту.
Причому, якщо сайт знаходиться за кордоном, то судом його можна визнати еротичним (в вас є сумніви у поставі українських судів до позовів суб’єктів владних повноважень до простих смертних?) і ВСІ українські провайдери будуть зобов’язані «надійно блокувати його».
А хто вирішує, що є еротика, що є лайка, а що ні? Нацкомісія. А її діяльність моніторить хто? Правильно: «Порядок проведення моніторингу у сфері захисту суспільної моралі визначається Національною комісією України з питань захисту суспільної моралі.» Це суперечить ст.19 Конституції України, за якою органи державної влади можуть діяти лише відповідно до Конституції і законів, і не мають, відповідно, права самим собі встановлювати повноваження.
Тобто цей закон, крім того що прямо суперечить ст.10  “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод”, де сказано: «Кожен  має  право на свободу вираження поглядів.  Це право включає  свободу  дотримуватися  своїх  поглядів,   одержувати   і передавати  інформацію  та  ідеї  без  втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.»  ще й є по суті антиконституційним.
І управи на Нацкомісію нема ніякої. Бо як ви бачили вище, Нацкомісія може зобов’язувати провайдерів блокувати сайти взагалі без рішення суду.
Причому ні в цьому законі, ні взагалі в українському законодавстві НЕМАЄ визначення  нецензурних лайливих і брутальних слів, ані так як фраза, ані послівно.
В вас є сумніви, що це БУДЕ використано для зачистки Інтернету? У нас – нема. В сусідів є приклади, в Білорусі так блокували ВКонтатке, в Казахстані ЖЖ і опозиційні сайти, а в Росії одного блогера засудили до … знищення комп’ютера.
В червні ООН підготувала доповідь, в якій доступ до Інтернету вказаний, як один із дуже важливих інструментів забезпечення прав людини, вже доволі давно ООН каже про те, що доступ до Інтернету має бути невід`ємним правом людини. В 5 країнах доступ до Інтернету вже проголошено правом людини – в Фінляндії, Естонії, Франції, Іспанії та Греції.
А українські нардепи хочуть в кампанію до Білорусі та Казахстану, і замість сприяння реалізації засадничого права людини – права на свободу вираження поглядів і переконань – хочуть ввести регулятора Інтернету і можливості тотального контролю Інтернету та репресивних дій щодо неугодних.
Що ж з цим можна зробити“?
Ми напишемо про це у міжнародні правозахисні організації та всім депутатам Європарламенту.
Ми запропонуємо народним депутатам України відмовитись від прийняття цього законопроекту і скасувати чинний закон “Про захист суспільної моралі”,а статті про порнографію та мову ворожнечі зробити частиною ККУ.
Ми вимагатимемо виконання Кабінетом Міністрів України пункту 7 ст.7 Указу Президента України  № 1085/2010 “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади”, яким Кабінет Міністрів України було зобов’язано вирішити в установленому порядку питання про ліквідацію Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі.
Що можете зробити ви, наші читачі?
1. Поширити цю статтю Інтернетом – люди мають знати, яка загроза над ними нависла.
2. Підписатися під цією статтею і ваш голос ми долучимо до зверненням (до Кабінету Міністрів, і народних депутатів)
3. Запропонувати ваш варіант дій?
________________________________________
Підписатися можна в коментарях тут, коментарем з фейсбуку, або листом на [email protected]
 
Наталка Зубар, виконавчий директор ГІМЦ “Всесвіт”
Віктор Гарбар, член оргкомітету Громадянської Асамблеї України
Олександр Северин, кандидат юридичних наук
 
http://maidan.org.ua/2011/10/alyarm-svobodi-slova-v-interneti-vyneseno-smertnyj-vyrok/