Лукоморья больше нет

У Межигір*ї дуб зелений
Розумний кіт колись там жив
І в ланцюгу він як на волі
Співав й казки всім говорив.
 
Спливло з тих пір часу чимало
Немало витекло води
кота казкового не стало
Ланцюг той  в скупку віднесли.
 
Там лісовик давно не ходить
Русалку не зустрінеш там
Там кенгуру, там страус бродить
То де вже місце тим котам.
 
Дуби казкові порубали
Кота за дріб*язок здали
Хатинку вутлу поваляли
Круті палаци возвели.
 
А в небесах перед народом,
Через ліси, через моря
Той птах, що зветься гвинтокрилом
Несе в дім батечка царя
 
Там буде знов бенкет горою
І тридцять три богатиря
Несамовитою юрбою
Охоронятимуть царя.
 
Там бабка в шестисотій ступі
В прикиді вся, мітлою лупить
Писак, щоб їли хліб *не здря*
Й хвалили доброго царя.
 
Там цар Кощій над златом чахне
Там руський дух… там Руссю пахне!
Я там не був і мед не пив,
Господь від того боронив…