для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru

Звідки береться зло?


Звідки береться зло?
  Дійсно, останнім часом в коментах на ДД, та й не тільки на ДД, а й на інших сайтах новин та форумах, все більше з"являєтся злих, неадекватних коментів, які не несуть якихось конструктивних думок, а тільки злі вислови та образи всім хто бачить світ по іншому ніж вони. І така тенденція, за моїми спостереженнями, тільки набирає оберти.
  Виникає закономірне питання. Чому так відбувається?
  На мою думку, є декілька причин такої, на перший погляд незрозумілої злості та ненависті до собі подібних.
  Давайте повернемось років на двадцять п"ять в минуле. Тоді, при совку, в людей були якісь орієнтири, чи принципи в житті. Кожному від народження втовкмачували в голову, що Радянський Союз є сама велика, сама багата, сама справедлива і сама миролюбива країна. Що у нас всі мають рівні можливості і кожен може проявити свої здібності і бажання де захоче. Що в нас навіть кухарка може керувати країною, бо згідно закону, всі мають право обирати і бути обраними, навіть генеральним секретарем КПРС. Нам втовкмачували, що кожний має достаток по своїй праці, а працювати може по своїх здібностях, а медицина та навчання у нас взагалі безкоштовне. Тоєсть принцип перший: - Від кожного по способностях, кожному за його роботу ( більше вчись, продуктивніше працюй, матимеш більше матеріальних благ). Те що випускник ПТУ і ВУЗу отримували майже однакову зарплату, мало кого цікавило. Те, що без "корочки" в акрмані члена КПРС, ти міг бути на посаді, як максимум, бригадира, теж мало кого цікавило. Головна мета, це другий принцип, - будівництво комунізму, де від кожного по способностях, кожному по потребностях.
  Коли ж Горбачов почав ПЕРЕБУДОВУ, що викликало розпад могучого і нерушимого, люди побачили і зрозуміли, що захапати і привласнити матеріальні блага можуть не ті хто багато і добросовісно працює, а ті хто має владу, і чим на вищій сходинці влади, тим більше може вкрасти. Оскільки робочого люду більшість, це викликало перший синдром злості (я все життя працював, а нічого не маю). Всякі "картонні дурілки", типу ваучерів на майно чи на землю, викликали ще більшу лють. Втрата заощаджень також зіграла свою роль в наростанні люті до всіх і до всього. Це є перша причина.
  Слідуючий принцип при совку був не укради. Але по трошку (в межах розумного достатку), крали всі. В колгоспах пару кілограмів комбікорму чи відро буряків в день, крадіжкою не рахувалось. Теж саме і на виробництві, пару цьв"яхв болтів чи гайок крадіжкою не рахувалось. От уже в більших розмірах, то була ганьба, і злодія садили в тюрму. Люди знали: вкрасти можна, але трошки, держава не збідніє. При розвалі союзу виявилось, що вкрасти треба зразу і багато. Більшість людей цього зробити не могла, а тому залишилась ні з чим (враховуючи те, що втратилась і робота, основне джерело прибутку, бо підприємства і колгоспи просто зникли як такі). Це викликало другий синдром злості, і це є друга причина.
  За останніх двадцять років виросло покоління, яке виховувалось ностальгічними спогадами про щасливе життя при совку, бандитською пропогандою комуністично-злодійських керівників незалежної та власним спостереженням за тим що відбуваєнься. У нового покоління з"явились нові принципи:
  - щоб вижити треба мати хороші звязки у відповідних структурах;
  - грабити, обдурювати (розводити), слабкіших;
  - влізти у владні структури, ну і так далі.
Потрапити, як кажуть, "в струю" вдається далеко не всім. Хто залишився "за бортом", крім злості та ненависті більш ніяких почуттів не має, бо йому в житті не повезло, а "предки" в нього - лохи і дебіли, що викликає конфлікт між дітьми та батьками. Оце, можливо, і є третя причина.
  І четверта причина - це зомбування народу ЗМІ, та різними невиконаними покращеннями, а також відсутністю перспектив на майбутнє. І ще - штучне нагнітання ворожості та неповаги одне до одного людей що говорять українською чи російською мовами, ходять в УПЦ чи РПЦ, живуть на сході чи на заході і т. д.
  І на останок хочу додати. Виховання зневаги до української чи до російської мови, також робить людей неосвідченими, злими і ненависними. Як писав Дмитро Сергійович Ліхачов: "Наша мова - найважливіша частина нашої спільної поведінки в житті. І по тому, як людина говорить, ми відразу можемо судити, з ким маємо справу".
  Адже СЛОВО - це невидимий корінь життєдіяльності нації;
            СТАН МОВИ - це стан думки;
            СТАН ДУМКИ - це стан свідомості;
            СТАН СВІДОМОСТІ - це передвісник (попередник) вчинків;
            ВЧИНОК - це сутність поведінки людей;
            СУТНІСТЬ ПОВЕДІНКИ ЛЮДЕЙ - ЦЕ ДОЛЯ НАРОДУ
Це, в декількох словах, моє бачення причин злості та ненависті одне до одного, що панує в неті, та й в житті також.
Цікаво було б вислухати інші думки що до піднятої теми. Дякую за увагу. Вибачайте, якщо когось випадково образив.
© TVOREC [18.05.2011] | Переглядів: 3549

2 3 4 5
 Рейтинг: 45.6/26

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook