До Всеукраїнського Дня гніву, 14 травня. За мотивами художньої стрічки "Хоробре серце" (режисер і виконавець головної ролі - Мел Гібсон).
 

...Ті, що жертовно віддають свої життя, покладаючи їх на Вівтар національної Свободи і Незалежності – ніколи не йдуть в небуття. Герої здобувають Вічність та споглядають на своїх нащадків з далеких Небес. В пильному погляді воїнів – турбота за долю рідної землі і готовність прийти на допомогу при найпершій потребі. Лицарі духу понад часом і простором. Для них не існує жодних кордонів і перешкод. Вони завжди разом з нами...
 

Лідер національних змагань шотландського народу за визволення з-під англійського гніту Вільям Воллес висловлює свою солідарність з українськими патріотами боротьбі проти режиму кримінальної тиранії та нищення української ідентичності.
 
На урочистому зібранні під Стірлінгом він каже, що нині хоробрі серця шотландських воїнів б'ються в унісон з серцями братів-українців, які наважилися кинути виклик президенту-рецидивісту. Легендарний Воллес також заявив про свою готовність прийти разом з військом на допомогу.
 
- Зараз мєвдєпутінська Росія по відношенню до України – це все одно що Англія короля Едуарда Довгоногого до нашої батьківщини – Шотландії, - виступає В. Воллес на велелюдному заході. – А януковичі дуже нагадують представників нашої зденаціоналізованої шляхти, цих манкуртів, які продалися англійцям і, ставши на їхній бік, допомогли окупантам поневолювати власний народ.
 
Отже нині українці переживають нелегкі часи. Українські національно-демократичні сили мають ті ж проблеми, що свого часу спіткали і нас: вони роз'єднані і дуже важко знаходять шляхи порозуміння. Але можна бути впевненим, що їх сконсолідує доля своєї Батьківщини, її майбутнє. Відтак всі вони, незважаючи на минулі міжусобиці, виступлять єдиним національним фронтом.
 
Тим часом все більше незадоволення правлячим режимом зріє в народних масах. По країні вже проходять протестні акції. Вони йдуть хвилями, як колись і в нас. Не сьогодні, так завтра Україна повстане!
 
Та й чи може бути якось інакше з огляду на волелюбний дух цього народу. Козацька Січ, Конотопська битва, гетьман Мазепа, Крути, ОУН-УПА, Степан Бандера, Роман Шухевич, Євген Коновалець, Помаранчева революція – це лише декілька зі славних сторінок української історії, яку нині намагається стерти з національної пам'яті українців табачний режим.
 
Зараз в Україні проросійська влада прагне у всьому насадити російські порядки: в політиці, культурі, освіті, світогляді нації. Рідну мову українців витісняють з вишів, шкіл, державних установ, кінотеатрів, засобів масової інформації.
 
Цей недолугий двічі судимий урка, названий українцями "проФФесором-бандюковичем", вже скасував свободу зібрань. Президент-рецидивіст все робить, як його навчили в Кремлі. Навіть людей міліція розганяє так, як російський ОМОН. А українська міліція під орудою бандита-українофоба Могильова охоче переймає російський досвід.
 
В країні жорстоко переслідується політична опозиція, а спецслужби проводять свої операції. Януковичі вже вдаються до відвертого терору, аби залякати людей. Вони ідуть на це, щоби посилити тиск правоохоронних органів на громадянське суспільство та під надуманими звинуваченнями в тероризмі заарештувати ще більше "тризубівців" й інших патріотів.
 
Під виглядом боротьби з тероризмом бандюковичі готуються запровадити надзвичайний стан аби остаточно придушити демократію і розчавити громадянські свободи в Україні.
 
А останнім часом україноненависницький режим навіть розпочав гоніння на Українську церкву. Предстоятель УПЦ КП, святійший Патрарх Філарет виступив з відозвою, в якій заявляє про здійснення теперішньою владою розробленого в Москві плану з ліквідації Київського Патріархату. Натомість всі преференції надають Московській церкві. Її фактично перетворюють на державну. А в Української -відбирають храми і навіть позбавляють її священників права відспівувати небіжчиків.
 
Незабаром будуть саджати за вишиванки і українську мову на вулицях! Тим часом український народ душать пдатковим, трудовим, житлово-комунальним, пенсійним та кримінальним кодексами. Вони укріпачують населення та прирікають їх на злидні, позбавляючи будь-якої перспективи на краще...
 
Безумовно українці не терпітимуть такого приниження своєї честі і гідності. Громадянські акції непокори переростуть у відкрите повстання. Схід і Захід рятуватимуть Україну разом! І нашою місією, як вільних людей доброї волі, буде допомогти братам-українцям! Незабаором, 14 травня українські патріоти проводитимуть День гніву!
 
- Але ж українці самі обрали собі президента! – чує Вільям Воллес з натовпу.
 
- Так, обрали. Але чи "самі"? - відповідає він. - А кого б обрали ми – шотландці, якби на наші землі переселили купу чужинців, приміром, тих же англійців, заполонивши ними чи не пів-країни?
 
А на кожному кроці ми б чули, що без Англії нам не прожити, що без нашої лояльності до англійського короля не буде щастя Шотландії! А наша колабораційна шляхта, щосили вислужуючись перед англійцями за обіцяні Едуардом Довгоногим персональні привілеї, почала б безупинно триндикати про спільну долю шотландського і англійського народів та зомбувати нас іншою маячнею на зразок цього?
 
Українці схибили в своєму виборі. Через це багато з них вже кусають лікті.
 
А ми, шотландці, ніколи не помилялися? Чи завжди ми діяли правильно? Одначе нічого не відбувається на цьому світі даремно. Українці мали втратити те, що перестали цінувати, аби відчути справжню ціну втраченого. Цей гіркий урок вже багатьма усвідомлений! Чи навчилися б люди цінувати добро, якби ніколи не знали, що таке зло. Чи є тут серед вас хтось, хто не згоден зі мною і має щось заперечити?
 
- Ні, Воллесе, немає! Твоя правда! – гуде зібрання.
 
- А що б ви сказали, коли б дізналися, що януковичі спаплюжили кольори шотландського національного прапору, обравши їх для своїх партійних стягів!
 
- Фу-у-у!!! Ганьба!!! Виродки!!! Покидьки!!! Мудаки!!! Трясця їхній матері!!!
 
- От і я ж про це! То ми сидітимемо і мовчки спостерігатимемо за цим неподобством чи допоможемо українцям звільнитися від янучарів!?
 
- Допоможемо!!! Україна – понад усе!!! Ворогам України – смерть!!! Веди нас Воллесе!!!
 
- Гаразд! Оце вже по-нашому, по-шотладськи! Впізнаю людей гідних цього високого титулу – називатися шотландцями! І пам'ятаймо: вороги можуть забрати наші життя, але їм ніколи не забрати нашої СВОБОДИ! Свободу не спинити!!! Зека – геть!!!
 
- Геть!!! Пішов він!!! Бий падлюку!!! Він цілуватиме нас в дупу, вимолючи собі пощади!!! Банду - геть!!! Разом нас багато – нас не подолати!!!
 
- Нехай так і буде! Слава Шотландії – Україні слава!
 
- Навіки Слава!!!
 
З тим військо шотландських добровольців, очолюване Вільямом Волесом, бере курс на Україну. Незабаром провідник дає команду і по гірським долинам із специфічним акцентом лунає пісня:
 
«Ой, у лузі червона калина похилилася.
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!»
 
Олексій Мазур,
Дніпропетровськ.