Прочитав сьогодні достатньо оптимістичне ІМХО Резерва про Зарплату.
Найбільше сподобався диспут оцих добродіїв:
 

shoobin22 26.04.2011 19:29:23
Донецкий сайт сталеваров -донбассюр, работников  ДМЗ.
http://dmzmk.narod.ru/index.htm

rezerv 26.04.2011 21:30:01
Работники выдвинули требования о повышении зарплаты и улучшения условий труда. Это первый шаг к реальным профсоюзам, потому как на работников происходит давление со стороны руководства. Реальным оружием в данном конфликте могут предупредительные забастовки и образование стачкомов.

До нього ми ще повернемось. Але для початку пропоную короткий огляд подій:
Прогрес відбувається незалежно від наявності при владі окупантів або людей котрі орієнтуються не на соціально-національний розвиток народу над котрим правлять.
Наприклад Варяг Олег утвердив державницькі початки на Русі.
Монголо татари запровадили перший перепис населення і провели кадастр земель.
Сталін зібрав більшу частину земель України під керівництвом українських більшовиків та запровадив індустріальний розвиток.
Німецькі фашисти сприяли розвитку інфраструктури держави (подекуди і досі використовують кабелі прокладені німцями, декотрі містечка та сели отримали назви вулиць аж тоді)
І таких прикладів повно.
 
Але весь цей прогрес йшов не наблаго нашого народу, служив не його національно-соціальному розвитку, а був призначений лише для блага окупантів, та їх збагачення (як матеріального так і культурного) їх народів.
 
Натомість були і приклади коли національні і соціальні складові були враховані правителями українських земель і тоді відбувались небачені злети НАШОГО НАРОДУ:
 
11 червня 978 року до влади в Києві прийшов Володимир.
Влада князя в той час спиралась значною мірою на військову дружину. А та з часів варяга Олега була з ВАРЯГІВ. Оскільки в походженні володимира був маленький національний пунктік (а саме він був по материнській лінії не з варягів) то військо дивилось доволі косо на нього і Володимир пішов на ряд реформ:
1. Позбавився варягів.
2. Запровадив в державі карбування власної монети.
 
Тобто ми бачимо що з приходом Володимира, Київська держава набула поштох в розвитку в НАЦІОНАЛЬНИХ та СОЦІАЛЬНИХ напрямках. Навіть доля найбільших імперій того часу була в руках Київського князя.
 
До нього Національні напрямки були порушені, наприклад керували Варяги, а до них Русь платила данину Печенігам.
аналогічно було і в соціальному плані.
 
Політика Володимира набула подальшого розвитку при Ярославі.
Коли були посилені обидва вектори як національний (формування єдиного народу) та соціальний.
Ці напрямки були зафіксовані і в будівництві-архитектурі, і в такому наприклад документі як Руська правда що регулював соціально-правові відносини.
Але розділивши державу між своїми синами він зневелював національний чинник. За ним швидко почав занепадати і соціальний (ніскінчені війни між спадкоємцями не сприяли розвитку соціального чиннику) наслідок поразка від орди
 
1648 року Гетьман Хмельницький почав повстання.
Небувале національне піднесення. формування атрибутів української держави, активна міжнародна діяльність, формування потужного війська, талановитий головнокомандуючий але, але........................
Але майже повне  ігнорування соціальної складової  (відсутність соціальних реформ) пизвело і до поразки в національному. як наслідок Україна потрапила в розділ між двома імперіями (ПольськоЛитовською, пізніше Австро-Угорською, та Россійською)
 
Повстання Гетьмана Мазепи.
В своїй діяльності Мазепа більше спирався на СОЦІАЛЬНУ  складову. Саме в цей період відбувається брхливий розвиток культури, будівництва, розвиток торгівлі.
Але національній складовій приділяється замало уваги, як наслідок відбулось фактично не повстання під час війни двох імперій, а лише виступ на боці одній з них і планування в подальшому розбудовувати національний чинник.
Правда у Мазепи було замало часу для  розкриття своїх подальших планів в національному чиннику. Тому фактично він був підтриманий лише Січовиками.
Отже ігнорування національної складової призвело до поразки.
 
1917-1919 роки УНР, Гетьманат, Директорія
Новий розвиток національної складової.
Але знову таки повне ігнорування або кволе просування (а при Гетьманаті навіть відкат назад) в соціальних реформах.
Все це стало приводом для поразки і в національному чиннику.
І знову втрата держави.
Знову Україна в лабетах двох імперій Радянської та Австроугорської та Польші, Румунії.
 
1942-1944 Проголошення Української держави. Створення "Поліської Січі", діяльність ОУН-УПА.
Нажаль національний ресурс був розпорошений на боротьбі Гітлерівської та Сталінської імперських машин.
На третіх великих зборах ОУН вдалось лише накреслити шляхи розвитку національної та соціальної складової.
І фактично від боротьби ОУН отримали зиск лише "українські" більшовики.
УССР стала членом ООН, отримала міністерство закордонних справ та інші атрибути національної держави. Навіть 1944 року ще й НАРКОМАТ  ОБОРОНИ (фактично міністерство оборони України) і мова навіть почала заходимти про власні збройні сили і СРСР мав стати ледь не конфедерацією або справжньою федерацією національних держав.
Та фронт котився на захід, переляк россійських комуністів минав і вони почали швидко роботи ці державні атрибути України чисто декларативними.
 
Тобто без врахування національної та соціальної складової, міцної держави, (котра була би комфортна для проживання українців як політичної нації) розбудувати буде не можливо.
 
І що ж ми бачимо на прикладі ІМХО Резерва:
1. Його точка зору (причому ця влада її враховувати не буде це точно) враховує лише СОЦІАЛЬНУ   СКЛАДОВУ.
2. Наведений його диспут з ШУБІНИМ є лише яскравою ілюстрацією до підвердження цього. Адже почитайте чого прагнуть робітники і в чому сподіваються знайти захист:

В случае отсутствия положительных ответов и выполнения наших требований вынуждены будем обращаться в вышестоящие организации - профсоюз металлургов и горняков Украины, представителям концерна «Энерго», представителям духовенства наших церквей.

Вони б ще в СПОРТЛОТО  написали як радив Висоцький.
 
Адже як вчить історія (дивись приклади наведені вище) ігнорування хоч одного з цих складових (національне та соціальне) призводить до неминучої поразки з ще більш гоіркими наслідками.
 
Саме так і було:
1. Злет при Володимирі-Ярославі (ігнор національного) поразка від орди і мали вже ІГО на майже 150 років.
2. Злет при Хмельницькому, ігнор соціального і мали закріпачення небачених до того маштабів.
3. Злет в соціальному та ігнор національного при Мазепі, поразка і важкий національний терор Росімперії щодо всього українського.
4. Ігнор соціального як наслідок програш УНР, і мали геноцид 1932-33 років, нову хвилю закріпачення.
 
Так само буде і з усіма цими профспілковими потугами.
Їх знишуть і нищимуть накорню ДО  ТИХ  ПІР, поки НАЦІОНАЛЬНЕ  І  СОЦІАЛЬНЕ  ПИТАННЯ не будуть поєднані в їх боротьбі.
І лише тоді коли буде піднято прапор на котрому будуть написано: український націоналізм + народний соціалізм = Українська держава. лише тоді під цим знаменом і буде здобуто волю і долю.
 
Власне це все розуміє і сам Шубін22, адже пише:

shoobin22 26.04.2011 21:58:01
Им нужна политическая поддержка!

Правда він забуває, що в політичному плані всі їх забаганки враховані:
Язик, Флот, дружба з РФ все це обіцяла і зреалізувала ця Влада. Фактично це їх влада, ними виплекана і поставлена.