Диво мати роботу, диво працювати і диво коли тобі не сплачують дійсну заробітну плату. Всі ми знаємо, наприклад, що бензин в Європі  та Америці коштує відсотків на 30% дешевше від України, всі ми купуємо речі та продукти харчування вже дорожче ніж у Європі і взагалі в світі, маючи найнижчу зарплатню у Європі. Держава, яка має найродючіші  землі і найслабкіше сільське господарство не може прогодувати свій нарід. Не може дати людям те, що вони заслуговують. Але є разючи приклади, коли до списку міліардерів приєдналося аж три українських олігархи, які помножили свої статки як раз на ниві сільського господарства. Тому щось тут не так і щось тут не те.
 
Відповідно до інформації державного органу статистики у 2010 році ВВП (валовий внутрішній продукт) України склав 1 094 млрд. гривень.  Загальна сума зарплати склала 339 млрд. гривень, що склало 31% від ВВП. (Для порівняння: у Німеччині це 50,4%, у Франції 52,6%, а у Швеції 53,7% від ВВП. Отже, працівників в Україні експлуатують в 1,6 рази більше ніж в Євросоюзі).
Отже, середня зарплата за 2010 рік була 1990 гривень.
(339 000 000 000 : 14 200 000 : 12 = 1990).
14 200 000 – кількість працюючих, що платили гроші в Пенсійний фонд;
Якою могла би бути зарплата, якби влада виборола тіньову економіку?
За оцінками фахівців від 35 до 50% валового внутрішнього продукту перебуває в тіні, але оскільки точної цифри не знає ніхто, то візьмемо до розрахунку середнє значення рівне 43%, а 43% тіньової економіки складає 825 млрд. гривень.
57% білої (або облікованої) економіки складає 1094 млрд. гривень.
Загальний обсяг реального ВВП таким чином складе 1 919 млрд. гривень (825+1094=1919).
Таким чином, якщо навіть сьогоднішній колоніальний рівень експлуатації зберегти, то загальна сума зарплати має скласти 594 млрд. гривень (1919х0,31).
Отже, середня зарплата мала би бути 3486 гривень. (594 000 000 000 : 14 200 000 : 12 = 3486)
Таким чином, коли би влада вивільнила  економіку з тіні. то зарплати могли би автоматично вирости в 1,75 рази.  
(3486:1990 = 1,75)
Якою могла би бути зарплата, якби влада виборола тіньову економіку та запровадила європейські стандарти перерозподілу ВВП?
Тож, ми встановили, що реальний обсяг ВВП вже складає 1919 млрд. гривень.
Беремо до розрахунку європейський стандарт – 50% ВВП іде на зарплату (див. офіційні дані Євростату). Загальний обсяг заробітної плати при цьому міг би бути 959,5 млрд. гривень. (1919х0,5 = 959,5)
Отже, середня зарплата мала би бути 5631 гривень.
(959 500 000 000 : 14 200 000 : 12 = 5631)
Таким чином, коли би влада вивільнила економіку із тіні та запровадила європейські стандарти перерозподілу ВВП зарплати могли би вирости у 2,83 рази. (5631:1990 = 2,83).
Висновок 1. Наймані працівники вже сьогодні можуть вимагати росту реальної заробітної плати протягом року у два рази. І цю зарплату можна платити навіть при сьогоднішньому стані економіки.
Висновок 2. Ніякої реальної проблеми з наповненням Пенсійного фонду не існує, якщо влада виведе економіку із тіні та перейде до європейських стандартів перерозподілу ВВП через зарплату. (Більше того, можна значно зменшити відсоток відрахування до Пенсійного фонду).
Висновок 3. Влада має зосередити всі свої сили на реформі заробітної плати, маючи на увазі, що її номінальне значення слід разово збільшити у 1,35 рази, а далі – не менше ніж на 3% на місяць.
Приклад:    Посадовий оклад вчителя вищої категорії на 30.03.2011р. складає 1350 гривень. За квітень він був би 1823 гривні (1350х1,35), за травень - 1878, за червень - 1934 гривні відповідно.
                      За липень – 1992, за серпень -2052, за вересень – 2114, за жовтень – 2177, за листопад – 2242, за грудень – 2310, за січень 2012 року – 2379, за  лютий – 2450, за березень – 2523, за квітень – 2598, за травень – 2676 гривень.
 
                      Але сьогоднішня влада, яка представляє інтереси олігархів навряд чи спроможна змінити ситуацію з достойною оплатою найманих працівників.
                      Об’єднання  представників найманої праці по захисту своїх інтересів є сьогодні одним із засобів боротьби проти бандитської влади. Громадські об’єднання та галузеві профспілкові організації  повинні стати   дієвою «зброєю» сучасності. Значущість впливу трудових колективів повинна зростати.  
                      Питання підвищення заробітної плати повинно об’єднувати всіх громадян незалежно від політичних вподобань.
                      Отож.