Отже. Останні новини.
 
Сьогодні, рівно в нуль годин нуль хвилин за українським часом (00.00) український  десантний корабель  вийшов у відкрите море з вілійського порту.   (Джерело - htpp:\\morpech. feodosija.comp.ue\sidel\niecht).
 
На цьому найсучаснішому кораблі несе службу в якості санітара мій давній знайомий. Коли ми пили пиво у пабі біля “Лєнінської Кузні”, він мені розповідав пошепки, щоб не чули боцман з мічманом та ще один офіцер з управління,  які сиділи за сусіднім столом…, отже він розповідав дуже цікаві речі про оснащення цього чудо-корабля і його місію. Дружбану я тоді не повірив. Дарма. Сьогоднішня ніч – цьому підтвердження.
 
Ось викладення подій в хронологічному порядку.  Почнемо з репортажу  – дружбан вів його досить кваліфіковано спеціально для нашого сайту за допомогою мобілки, GPS, скайпу та 3D-відео.
 
-Привіт! Це я! Через …цять хвилин після виходу на траверз порту на кораблі було умвівмкнуто секрет…, тьху - таємний бортовий форсажний колайдер, через  бортові тривимірні отвори висунуто оптимально зконфігуровані крила з закрилками, прототипом яких є профілі феодосійських екранопланів, надбудівлі  палуби набули ідеальних аерогідродинамічних обрисів швидкісних ракет, обшкрябана фарба бортів перетворилась за допомогою пнєвмоциліндрів у невидимий для натівських радіолокаторів нанотехнологічний фантом. Все готово. Увівмкаємо форсаж!!! Поєхалі!!! 10, 20, 30, …100, 200, 300 вузлів – яка швидкість! Це рекорд! Середземне море?! Та це калюжа для нашого крейсера! Єди-нне! Яаак важшжшко дии-ха-тии, нічо-ху-го- ха-я-со-бі… Менне вдда-ввил-ло у кріс-с-ло…
 
На цьому зв’язок перервався. Невже аварія – подумав я? Не може бути. А може пірати? Заліз у Вікіпедію. Ні – Сомалі далеченько. Дивлюсь останні новини.
 
00.66 за Грінвічем. В акваторії Середземного моря було зафіксовано неопізнаний об’єкт, що рухався зі швидкістю, близькою до швидкості звуку в напрямку острова Кріп. Декілька винищувачів НАТО, підняті з аеродрому на о.Сіліцій, повернулися на базу ні з чим.( Джерело - htpp:\\natto-huiatto/siliz/hostingfastoff/huligan\niecht)
 
Поки лазив по новинах, знову увмівкнулася моя нокія.
 
-Привіт! Всьо нормально.  Бовтанка. Швартуємося на Кріпі. Так – ми вже тут. Перемикаю на відеокамеру бортового гвинтокрила, він нас знімає – вдень дивись SNN. Не дивуйся, що корабель мандаринового кольору, ми його перефарбували для маскування – це така фарба. Ой, яка бовтанка, зараз мене знудить, чи може  втримаюсь?..
 
04.44. Ще темно, але вже світає, край неба палає... Дивлюсь у скайп. Корабель пришвартовано. Здається це Кріп?! Так, саме він. Щось мій дружбан мовчить? Але камери працюють. Вдивляюсь. А хто це на причалі? Якісь знайомі обличчя!  Десь я їх бачив. Та це ж… Не може бути! Олігархи! Скільки їх?! І без охорони. Один, два, три,…21. Очко. Точно. А що це вони роблять? Щось носять у пакунках, валізах. Багато валіз.
 
А ну, ближче… Скільки людей! Автокари, контейнери, все гуде і рухається, як на Дніпрогесі. Здається людей - сотні три. Та ж це депутати з коаліції. Та й ще команда з евакуйованими допомагають. Всі щось грузять на корабель, а чи витримає він?
 
Йой, а це що? Увмівкнулась камера на автокарі. Що це таке? Все геть зелене? Скрізь зелене… Невже бакси? Точно – це бакси, долари, контейнери, стелажі. Олігархи вантажать їх на крейсер… Невже тікають? От, паскуди!
 
http://www.youtube.com/watch?v=3lhlYKrIk1c&feature=related
 
-Привіт! Я замахався, руки й ноги гудуть. Але ж впорались за дві години. Що грузили? Тільки нікому!.. Долари. Майже 45 млрд. Купюри по 100, по 50, але ж і десяток було до біса… Куди йдемо? Це поки таємниця! До зв’язку…
 
Знову поринув у новини.  А там тиша. Лише щось про корабель-фантом, розфарбований під мандарин. Та ще про загадковий радіаційний слід у Середземному морі. Європа спить.
 
-Привіт! Зараз трансформуємось у підводний човен. Босфор і Дарданелли пройдемо десь о сьомій. Біля Одеси  будемо у 8.10. Заглиблюємось…
 
Я у захваті! Гроші, наші гроші повертаються! Але ж чому? Невже добровільно? Що трапилось!? Чи прокинулась совість?! Але ж – це ж буде страшна інфляція!?.. А може й ні! Якщо стільки доларів, навіщо та гривня? Ні, хай буде… Таки мудрий наш президент, та й уряд… Й головне - ніхто нічого не знав...
 
Шукаю новини. Десь промайнуло, що вночі зібрався кабмін, чи то в мене вже галюцинації – ніч очей не змикав… Зварив кави, шукаю ще раз – нічого. Телефоную в Одесу, кажу – хто вранці буде біля Морвокзалу, то подивіться у бік моря, може побачите мандариновий крейсер…
 
Захожу на погодний сайт – що там у Чорному морі? Жах! Нічний шторм до шести балів – чи витримає корабель?..
 
-Привіт! Ми вже на поверхні. Турки навіть не помітили, як ми пройшли протоку. Причепились знизу до якогось ізюмовозу. Тільки що всплили. Дивись – це зйомка з президентського гелікоптеру – він таки згодився!... Хто знімає – не знаю, якийсь майор…  Йдемо в Одесу, потім на Київ! Піднімай наших! Зустрічайте… Ой, мене знову нудить.
 
http://www.youtube.com/watch?v=8XEFUoJQwHc
 
Провідні інформагентства світу передають:
 
Як стало відомо з надійних джерел, сьогодні вночі українським Урядом і Президентом успішно завершено секретно-таємну операцію по виведенню з офшорів першої партії доларів на загальну суму 45 млрд. доларів  при взаємній згоді влади та олігархів. Засідання уряду триває...
 
Ось і Одеса. На причалі біля Морвокзалу видно невеличку групу людей у білих кепочках з двома червоними літерами – вони машуть руками. Особливо енергійно – жіночка, у якої в вухах в променях ранкового сонця – серьожки. Може то вона маше мені?.. Корабель дає довгий гудок і зникає за обрієм...
 
-Привіт! Йдемо на Київ. До зустрічі!
 
Дивлюсь зйомки з гравіцапи. Він ледь встигає за нашою гордістю, що мчить до Києва з грішми. А на палубі потужний вітер рве одяг на олігархах і депутатах. Але вони щасливо посміхаються. Я їх розумію – таку тяжку ношу скинуто… Ось і останнє шлюзування. Хапаю таксі – шеф, два счьотчика, два счьотчика, шеф!
 
Київ. Річковий вокзал. Спецпідрозділи із новенькими броньованими інкасаторськими машинами зустрічають вантаж №1… Кажуть, що їх закуплено за кіотські гроші 2010 року. Тепер я впевнений - це плітки. Крім того, ці машини можна використати при потребі й для безпечного транспортування людей.
 
Зі мною ноутбук з модемом. Дивлюсь онлайн-новини. Вже о дев’ятій годині ранку біля кабміну та на Банковій – безліч послів, представників бізнесу з різних країн. Транслюється виступ голови уряду.
 
Уряд надає дєржавні гарантії на експорт з країни біля двух дєсятків груп продукції, закрема:
в Аргєнтіну - мяса яловічіні у кількасті 233,5 тис.тон
в Єгіпет та Республіку Бєлорусь – картоплі
в Норвегію та Ісландію – сельодки  та товстолобика
в Сінгапур – комп’ютерів та металевого профілю
в Кітай - рису…
 
Ось підписюю платьожку  на 1,8 млрд.доларів (№01042011), згідно якої надається матеріальна допомога МВФ.
 
І, нарешті – галавне. Інформую, що Призідєнтом, нарешті, підписано Укази, згідно з якімі   наша країна прагалошується зоною, в смислє офшорною, вводіться у дію закон про преватізацію землі. Земля павінна маті сваїх хазяїнів, а вони павінні мати її. От вони її тепер і мають – по повній програмі.
 
Доповідаю - саме для цього ми й перевезли гроші з Кріпу, що за них купити землю. Ось тут нєкатариє питають – а хто буде працюваті на тій землі. Не хвилюйтесь – ми знаємо хто. Ті, кому потрібен рис… Що, що ви питаєте? Що будуть робіті наші сєлянє? Сєльодку!...
Да пашлі ви!
 
…Підходить дружбан.
-Привіт! Знову нас кинули…
-Пішли у паб!
 
Пішли у паб. Два пива. Сельодка. Музіка.
http://www.youtube.com/watch?v=ALJxiRtnM7Q&feature=related