Браття і сестри! Нажаль, Міністерство освіти України, яке відверто служить інтересам Москви, нав'язує брехливі концепції української історії. Непотрібно користуватися підручниками і методичними посібниками, виданими Міністерством.
 
БРАТСТВО починає друкувати тези до найбільш актуальних періодів історії України. Роздруковуйте ці тези, і користуйтеся ними при викладанні.
 

 
Зміна зовнішньополітичної орієнтації СССР та наслідки для України
 
1.      Повернення СССР до політичної системи Європи було вимушеним через поразку «світової революції»: поразку Червоної Армії в Польщі, події 1923 р. в Німеччині та 1927 р. в Китаї. Ще більше значення мав крах «нової економічної політики». Метою НЕПу було залучити великий банківський капітал з ЗСА, що не вдалося, а не забезпечити населення ширпотребом.
 
2.      Повернення до європейської системи колективних договорів безпеки означало повернення до зовнішньої політики Романових у Європі. Стратегія Сталіна вкладається в рамки стратегії Російської імперії, визначені в 1900-1903 рр. військовим міністром Куропаткіним. Власне, магістральним напрямкам цієї політики СССР слідував до кінця свого існування.
 
3.      У межах цього плану напрямками експансії Росії/СССР мали стати:
-  північно-східна Норвегія спільно з фінським (до 1940 р.) районом Петсамо (Печенги)
-  Аландські острови та південна Швеція
-  Німеччина до лінії Одеру
-  Угорщина до узбережжя Адріатики
-  Долина ріки Вардар
-  Район Салонік та Кавали
-  Царгород із хінтерландом (запіллям)
-  Велика Вірменія
-  Район Герату та афганський Туркестан
-  Північно-індійські князівства включно з Кашміром
-  Синцзян
-  Зовнішня Монголія
-  Маньчжурія (Жовторосія)
-  Сахалін (після 1905 р.)
 
Межі московських претензій збігаються з межами територіальної експансії Чингизідів.
 
4.         Повернення до ряду великих держав для СССР було можливим лише через участь в системі колективної безпеки. Ця участь звелася до того, що СССР зрадив усіх, з ким укладав відповідні угоди.
 
5.         Під приводом «союзу» с Францією СССР зрадив республіканську Іспанію та лояльну до сталінізму частину світового комуністичного руху. Поразкою в громадянській війні в Іспанії (та репресіями) він знищив троцькістів – єдину опозицію сталінізму в комуністичному русі, як в СССР, так і в Світі.
 
6.         Союз із Францією, Чехословаччиною та Румунією мав за мету перешкодити ревізії повоєнних «версальських» кордонів. В результаті СССР зрадив  Францію, Чехословаччину та Румунію. Перегляд кордонів Чехословаччини за етнічним принципом, відомий як «мюнхенська криза» знов зробив «українське питання» актуальним у європейській політиці. Згідно тодішньої стратегічної ситуації територія Закарпаття з п’ятьма аеродромами становила вихідну позицію для повітряних атак радянської авіації на сусідні країни. До Закарпаття мали потрапити через повітряний простір Румунії, про що існували відповідні чесько-румунські домовленості. Разом із тим, постання «Підкарпатської Русі» як автономії створювало небезпечну для Сталіна ситуацію, коли збирання українських земель могло відбуватися навколо іншого, ніж УССР, державного центру. Вже 1938 р. Сталін озвучив свій намір приєднати Закарпаття до УССР, що формально було здійснено 1945 р.
 
7.         Щоб скористатися з розвитку ситуації в Європі – коли на черзі були територіальні претензії до Польщі, Сталін змінив орієнтацію з декларативно профранцузької на пронімецьку. Саме союз із Німеччиною дозволив СССР наблизитися до російських кордонів 1914 р. в Європі, та частково перейти їх у Галичині та Буковині. Слід зазначити, що Польща сама була активним учасником ревізії кордонів, зокрема висувала територіальні претензії до Чехословаччини (Тещин, Закарпаття), та до Литви. В одному з тогочасних планів «мирного вирішення» Польща погоджувалася на надання Німеччині коридору до Східної Прусії в обмін на територіальні компенсації в Литві. Тому перший варіант пакту Молотова-Ріббентропа лишав Литву поза межами радянської експансії. Зі свого боку, Німеччина, навіть після підписання цієї угоди розглядала можливість створити українську державу в Галичині та на Волині, чого так боявся Сталін. Тому в зацікавленні Сталіна великою і довготривалою війною на Заході Європи мав місце і український аспект. Він постійно боявся, що Україна стане предметом німецької політики.
 
8.         Якщо в рамках військового союзу з Францією СССР готував велику війну в Європі проти Німеччини, то після союзу з нацистською Німеччиною об’єктом військового планування стала Велика Британія. Театром військових дій передбачався Близький Схід із головним напрямом на Мосул. В цілому, підготовка СССР до війни мала переважно внутрішньополітичне призначення. Економічні проблеми, які стояли перед СССР після провалу НЕПу Москва вирішувала через надексплуатацію та широке застосування рабської праці. Але це не здолало соціальних проблем. Сталін планував розв’язати їх через нагнітання воєнного психозу та розгортання масової армії. Велика війна дозволяла позбутися надлишків населення. Коли гаслом більшовиків було «перетворити імперіалістичну війну на громадянську», то Сталін, коли відновлював Російську імперію, змагав уникнути громадянської війни через розв’язання війни імперіалістичної.
 
9.         СССР підштовхував Німеччину до великої війни в Європі в розрахунку, що та зав’язне в європейському конфлікті, як це було в Першій світовій війні. Така ситуація забезпечувала СССР свободу дій як на Близькому Сході, так і на Балканах у напрямі Царгорода. На думку Сталіна, на Німеччину можна було тиснути, позаяк вона потребувала запілля в війні проти Великої Британії. Зрештою, СССР таке запілля надавав.
 
10.       Неочікувано швидка перемога Німеччини в Європі лишила Москву сам-на-сам із її експансіоністськими претензіями в регіоні та страхом втратити Україну. Молотов озвучив їх на переговорах із Гітлером у Берліні як ціну за участь СССР у війні проти Великої Британії. Ця ціна: (Аландські острови, вплив на Швецію, військова база перед Царгородом, вплив на Болгарію) видалася Гітлерові зависокою, і він вирішив вдатися до превентивної війни з СССР. Гітлер знав, що Москва зраджує всіх, з ким домовляється, і називав Сталіна зрадником.
 
11.       Після того, як СССР підштовхнув Німеччину до війни з Великою Британією, та зі свого боку вдалася до стратегії непрямих дій, щоб поширити війну на Балкани, що їх Москва вважала зоною власних інтересів. Навесні 1941 р. Черчілль прямо провокував конфлікт між Німеччиною та СССР.
 
12.       З весни 1941 р. ЗСА теж почали підштовхувати СССР до війни з Німеччиною. Це було тим легше зробити, що СССР залежав від поставок промислових матеріалів з ЗСА. Німеччина не могла забезпечити потреб СССР у промисловому обладнанні. Слабкість економіки СССР виявилася, зокрема, в накопиченні великої кількості озброєнь за час 1-ї та 2-ї п’ятирічок. В межах планового господарства та суворої звітності заводам було вигідніше виробляти застарілі озброєння, випуск яких був давно налагоджений. Накопичена техніка застарівала та псувалася через брак ремонтних потужностей. Значну кількість ресурсів поглинав флот, що так і лишився недобудованим. Як довели подальші події, СССР був здатний воювати лише при забезпеченні ззовні його потреб у вибухових речовинах, авіабензині, літаках, автотранспорті, продовольстві, медикаментах, технологіях.
 
13.       Таким чином, Друга світова війна стала можливою тільки завдяки пакту «Молотова-Ріббентропа». СССР є країною-агресором і розділяє цю відповідальність із Німеччиною. Війни за перегляд Версальської системи бажали Німеччина та СССР, при чому, СССР був більш підступним та послідовним палієм війни. 14 грудня 1939 року це розуміли всі, коли виключали СССР із Ліги Націй (попередник ООН). Натомість, Велика Британія не хотіла війни, вона хотіла рівноваги, через це і виступила на захист Польщі, що їй спільно загрожували Німеччина та СССР.
 
Друга Частина ТУТ http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/9257.phtml
 
БРАТСТВО