для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru
Для полноценной работы сайта включите в вашем браузере поддержку JavaScript. В противном случае многие функции сайта будут недоступны.

Плацдарм імперії

Плацдарм імперії
Нинішнє становище з українською мовою в Україні подібне до коливання курсу валют на світових біржах. Коли ми бачимо курс долара США до англійського фунта ми мусимо розуміти – за цими цифрами стоїть змагання двох могутніх світових економік. Так само коли ми говоримо «такий-то % населення України говорить українською» це означає не те що той самий відсоток населення є українцями за генним набором та світоглядом, українців насправді набагато більше. Це означає що саме стільки людей в Україні ще НЕ відмовилися від мови свого народу попри всі намагання агітпропів Російської Імперії, Більшовицького СССР та нинішнього московського телебачення відповідно, або вже будучи русифікованими повернулися знову до мови своїх предків. Це не статична ситуація створена кимось – це постійна боротьба.
 
Але йдеться не про україномовних. Йдеться про тих осіб, які не просто лишаються російськомовними, але й вимагають до себе «відношення». Які вимагають введення «другої державної» та погрожують нам що «в разі нехтування правами російськомовних Україна повернеться до кордонів ЗУНР». Про суто наддніпрянські формації Запорізького корпусу, Сірої, Харківсько-Слобідської та Чорноморської дивізій армії УНР вони явно не чули, інакше дурниць би не казали. Але мова не про те.
 
Відкинемо абсолютну більшість – людей які говорять російською, «бо вони так звикли». Їхня мовна ситуація виправляється рекламними і соціальними технологіями, звикли російською – звикнуть і українською. Відкинемо етнічних росіян. Для них російська – елемент самовизначення, проте (до речі) саме етнічні росіяни загалом до української ставляться з цікавістю і без відрази. Мені пам’ятний випадок коли рекламний текст запропонований українською мовою викликав захоплення у співробітника з суто-українським прізвищем Гусєв (що народився і виріс у Волгограді) і зчинив люте збурення у іншого працівника – луганчанина з суто-російським прізвищем Кошовий.
 
Відкинувши ці загалом незагрозливі групи людей, ми отримуємо кого? Правильно, імперців. Людей які:
а) є полукровками і тому долучають себе не до певної нації, а до «born in USSR»;
б) незалежно від національності є фанатичними прибічниками відновлення імперії.
 
Переконатися в цьому не складно. Запропонуйте російськомовному фундаменталісту варіант за якого він матиме (як зараз) книжки-фільми-серіали російською, матиме право на факультативне вивчення російської мови його дитиною в школі, матиме право на російські культурні організації з пушкінськими, тургенєвськими та булгаковськими читаннями, але в школі його дитина вчитиметься українською, в державних установах всі розмови – українською, весь документооберт – українською. Здогадайтеся що він відповість на те? Ні вони не казатимуть що їм складно – вони заявлять що категорично не згодні переходити на українську навіть у такому м’якому варіанті бо….
 
А я насправді описав реалії в яких жив україномовний громадянин у Східній та Південній Україні в часи коханого ними СССР.
 
Причина з якою певна категорія наших громадян (до речі на така вже й велика – не більше 15% від усього населення) категорично не сприймає ідею переходу суспільства на українську має просту й зрозумілу назву – імперська пиха. Ці люди дбають не про збереження своїх національних анклавів у складі України, їх це не цікавить. Середовище російськомовних для них – це плацдарм, з якого імперія рано чи пізно знову розверне наступ на ідею української національної держави, аби знову повернути нас у лихом пам’ятну імперську комуналку під владу Москви. Бо знову таки, поновлення імперії, але зі столицею у Києві та з українською мовою єдиною державною, вони не хочуть як не вмовляйте.
 
Звичайно далеко не всі з них так воліють повернення до імперії, що ладні хоч зараз кидатися із сокирою на танки. Імперство більшості російськомовних фундаменталістів зазвичай носить набагато спокійніший характер. В основі такого імперства лежить кілька усталених міфів, як то:
 
- «у мене одна тітонька осетинка, друга – марійка і взагалі що поганого в тому аби всі народи жили разом у мирі?» (ідея жити «разом в мирі» з поляками і чехами у ЄС, чи-то не під владою Москви ними відкидається);
 
- «СССР був великою країною, її всі боялися, там було гарне заможне життя» (стосовно «гарного життя», гадаю ми скоро почуємо що в СССР для всіх був безкоштовний інтернет; стосовно «всі боялися» то де ж ця держава зараз?; а стосовно величі то мені здається що джинси, «Інтел» та «Форд» є кращою відзнакою величі ніж «Калашніков», «Мікоян», «Сухой» та «Міль», бо інших всесвітньовідомих (!!!) бренд-марок тої імперії я не знаю);
 
- «російська мова – мова шедеврів світової літератури, мистецтва та науки, а що нам дасть українська?» (російськими літературними та мистецькими творами ніхто не нехтує, але якщо людині подобаються Гейне, Шилер та Вагнер їй не обов’язково в житті спілкуватися німецькою; наукові підручники російських авторів (не переклади західних) мають що-менше 20-річний вік, світовою мовою сучасної науки є англійська; українська не дасть нічого окрім відчуття себе українцем – хазяїном цієї землі що називається Україна, якщо вам це не зрозуміло, то і не збагнете).
 
За тихими імперцями стоять імперці агресивні, ладні (принаймні на словах) вже зараз кинутися на в горлянку кожному «свідомому». В реалі, щоправда кидаються тільки на апріорі слабших. У суперечках, притиснуті до стінки доводами опонента вони завжди рятуються убивчим аргументом: «За нами Росія. Її не переможете». Так. Можливо. А якщо прибрати фактор Росії?
 
І взагалі. Чи був момент в історії, коли українські імперці лишалися без допомоги імперії зі свідомими українцями сам на сам? Так були. У квітні 1918 року випереджаючи німецькі війська, Запорізька дивізія генерала Натієва перла на Харківщину та Донбас – територію Донецько-Криворізької республіки. Кінні гайдамаки та піхотинці-запорожці за всяку ціну не хотіли віддавати німцям славу переможців більшовиків. Червоні знали що німці йдуть у другому ешелоні і що перед ними – самі українці. Влаштувати «Крути навпаки» можна було б не гаючись (читайте Антонова-Овсієнка). Але «Крут навпаки» не сталося – те що називалося армією ДКСР чкурнуло за російський кордон лише побачивши українців на обрії.
 
Не кращими з червоних імперців виявилися й імперці білі. При рівних силах, офіцерську дружину  князя Святополк-Мірського (Ніколок Турбіних і капітанів Мишлаєвських) галицькі Січові Стрільці в бою під Мотовилівкою багнетами і прикладами розмазали по білому снігу тонким шаром.
 
Ідеологема про те, що людство жило у «Раю СССР», але впало у гріх «українства» і відтоді нема йому життя допоки не покається воно і не повернеться до лона імперії, має простий до примітиву недолік – вона зшита повністю з міфів закинутих в мозок людини у часи СССР. Правда ж така що СССР не був великою державою без масових посадок і розстрілів. Економіка СССР була збиткова і витратна. Заводи якими хизувалися у 30-роки побудовані за проектами американських інженерів руками ГУЛАГівських зеків. Велика Вітчизняна війна – лише епізод війни Другої Світової, в якій з 1.09.1939 по 22.06.1941 сталінський СССР був союзником нацистської Німеччини. Проте за помідорами стояли черги, м’яса в магазинах не було тижнями, гоп-стоп у промислових містах був безкарний, за спробу дати відсіч хуліганам (перевищення мір необхідної самооборони) – садили. Керівники м’ясокомбінатів, директори ринків та гастрономів мали закордонні меблі та власні машини. Ні я не проти власних машин і розкошів вдома, але до чого тут просторікування про соціальну справедливість?
 
Мій сусід був тоді цеховиком – шив на замовлення костюми по іноземних журналах. Його клієнтами були прокурори, партійні працівники і пара комсоргів. Волати про «суспільну рівність» та «боротьбу зі спекулянтами» їм це не заважало. От такою і була та імперія – брехливою та дволичною, вся згори донизу.
 
Але людині властиво постійно шукати «Країну Біловоддя» з молочними ріками й кисільними берегами. В часи імперії для них такою був Захід. Зараз для багатьох це – колишній совок. Теза про перевагу імперії над національною державою Україна набуває реальних окреслень. Розум відступає – людину опановує мрія. Мрію всіляко підігріває московське телебачення. Імперець перетворюється на наркомана який підживлюється кайфом через ТБ. Не дарма Прибалтика, Грузія та Молдова перетворення у своїх країнах розпочали з того що прибрали московський теленаркотик зі своїх ефірів.
 
Москві дуже вигідно підігрівати фантомні болі по втраченій імперії. Люди очаровані блиском померлої Імперії підтримують на владі саме ті політичні сили які потрібні Москві. Себто – в своїх державах імперці є вірними захисниками економічних інтересів Дєріпасок, Фрідманів, Вексельбергів, Абрамовичів та інших олігархічних пташенят з гнізда Путіна. Час від часу, коли в самій Росії виникають негаразди, Москва щиро вказує імперіям, де вона їх має насправді, устами чергового Костянтина Косачьова заявляючи що, мовляв, Росія ніколи і не чекала від президента Януковича встановлення другої державної. Маври зробили свою роботу – маври можуть відпочити. До наступних потреб.
 
Коли на умовну фразу «друга державна» широкі маси імперців знову вишикуються у ноги.
 
Не дивно що вони так наполегливо вимагають введення «другої державної» навіть розуміючи що цим сприяють посиленню націоналізму серед українців. Імперець готовий терпіти ворожість українців – він свято вірує що «Велика-Неділима» їх усіх притисне до нігтя. Українцеві ж у цих умова треба пам’ятати слова винесені на початок статті. Наявність україномовних в Україні – процес динамічний, який напряму залежить від того скільки українців не піддалися русифікації, чи-то позбулися її назавжди. Ідеться не про вирішення мовного питання у країні – ідеться про боротьбу двох світоглядів. З одного боку національна держава, в якій українець – громадянин та господар своєї землі. З іншого боку – примара давно вже мертвої імперії. Фронт проходить по серцю кожного.
 
З якого боку опинитися – на своїй землі серед людей свого роду-нації чи на плацдармі імперії, кожен обирає для себе сам. Поки що – ми маємо таке право. Обирати.
 
Дмитро Калинчук

© Дракон [28.03.2011] | Рейтинг: 36.0/76 | Переглядів: 6807

2 3 4 5 36.0/76




Коментарі

1 2 3 4 5 ... 7   »
28.03.2011 17:14:03
Поток сознания....
Не згоден Згоден  Підтримка: 38%(12/32)

28.03.2011 17:19:40
Ишо один блохер.
Не згоден Згоден  Підтримка: 34%(11/32)

28.03.2011 17:23:40
українцями за генним набором

Людей які ... є полукровками

Дайошш измерение черепов! yahoo
Не згоден Згоден  Підтримка: 42%(15/36)

28.03.2011 17:32:55
Дракон, а вы в курсе, что в цивилизованном мире нация=народ=граждане?
 
Только дикари делят народ одной страны на разные "нации". Очевидно с целью самоутвердиться за счет: "мы - цацы, они - каки!" Так как самоутвердиться за счет своих личных качеств не способны.
 
Это та же шариковщина, только в профиль.
Не згоден Згоден  Підтримка: 43%(16/37)

28.03.2011 17:33:50
Середовище російськомовних для них – це плацдарм, з якого імперія рано чи пізно знову розверне наступ на ідею української національної держави
На мій погляд, у мовного питання в Україні є цілком зрозуміле підгрунття - неспроможність "української ідеї" створити свою сильну демократичну державу внаслідок відсутності такої політичної і культурної еліти, яка б викликала повагу у всіх (включаючи і "імперців").
 
Неспроможність - ось головний ворог "української ідеї" ..
 
pardon
 
Востаннє редаговано Карт 28.03.2011 17:35:06
Не згоден Згоден  Підтримка: 75%(24/32)

28.03.2011 17:34:19
Плюсик за статьюsmile3
Лично мне государственный статус украинского языка не мешает. Я знаю как русский, так и украинский
Востаннє редаговано gato 28.03.2011 17:35:30
Не згоден Згоден  Підтримка: 66%(19/29)

28.03.2011 17:42:58
Маєте від мене 5, в якості моральної підтримки, але схоже зараз Вас розмажуть, як і мене під "Асиміляцією".
Гасла будуть ті ж самі, "достали с языгом", ну а за полукровок і постімперіалістичну свідомість отримаєте окремо.biggrin
Тримайтесяfriends
Не згоден Згоден  Підтримка: 68%(19/28)

28.03.2011 17:49:26
5  ставлю для підтримки.smile3
Не згоден Згоден  Підтримка: 60%(15/25)

28.03.2011 17:53:04
прогрессор 28.03.2011 17:32:55
Дракон, а вы в курсе, что в цивилизованном мире нация=народ=граждане?
У цивілізованому світі нація є нація, народ є народ, громадяни є громадяни.
Не згоден Згоден  Підтримка: 75%(18/24)

I_B

I_B
28.03.2011 17:56:13
Дуже характерно:
Дуст 28.03.2011 17:14:03
Дуст
 
 
28.03.2011 17:14:03
Поток сознания....
та:
gato
 

28.03.2011 17:34:19
Плюсик за статью
Лично мне государственный статус украинского языка не мешает. Я знаю как русский, так и украинский
А все тому що:
Фронт проходить по серцю кожного.
Так шо імперці можуть тільки затаїться. Аргументи - безсилі. Бо - почуття. Я вже писав колисьанглійці знімали скальпи  з ам. індейців.
Французи на них женились.
Востаннє редаговано I_B 28.03.2011 17:57:06
Не згоден Згоден  Підтримка: 69%(11/16)

28.03.2011 17:58:08
Я теж поставив 5. Українська Україна (я не ділю людей за національність, а лише за відношенням до моєї Батьківщини) поки що мрія, але треба до неї йти, якби нам не заважали...
Слава Україні!
Не згоден Згоден  Підтримка: 85%(22/26)

28.03.2011 18:01:59

Black 28.03.2011 17:53:04
У цивілізованому світі нація є нація, народ є народ, громадяни є громадяни.

Нет. Но спорить не буду.
 
Это личный выбор - либо идти в цивилизованный мир, либо в дикарские дебри.
Не згоден Згоден  Підтримка: 46%(11/24)

28.03.2011 18:03:43
прогрессор 28.03.2011 17:32:55
Дракон, а вы в курсе, что в цивилизованном мире нация=народ=граждане?
 
Только дикари делят народ одной страны на разные "нации".

Eyes in a heap - танунах?..
 
It is surprised - що то за "цівілізіраванний мір" такий?..
 
All ok - а литовці - "дікарі"?.. - французи?.. - поляки?.. - німці?..
 
Smoking - а як - по вашому - ті "одні страни" - взагалі виникли???...
 
Востаннє редаговано Colonello 28.03.2011 18:04:12
Не згоден Згоден  Підтримка: 44%(8/18)

28.03.2011 18:04:34

I_B 28.03.2011 17:56:13
Фронт проходить по серцю кожного

Недавно была блестящая статья Дубинянского http://www.pravda.com.ua/rus/articles/2011/03/11/6001935/
 
К сердцу и душе призывают в России, Африке, Латинской Америке. В цивилизованных же странах опираются на интеллект.
 
Результат известен.
Не згоден Згоден  Підтримка: 43%(9/21)

28.03.2011 18:07:42
5 Хороша стаття. Поки такі статті з'являються  є надія, що нинішня убога януківська дійсність - тимчасова.
Востаннє редаговано Котячий Тато 28.03.2011 18:08:35
Не згоден Згоден  Підтримка: 75%(21/28)

28.03.2011 18:09:18

Colonello 28.03.2011 18:03:43
як - по вашому - ті "одні страни" - взагалі виникли???

Я не вижу смысла по 25 раз повторять одни и те же аргументы, понятные любому разумному человеку.
 
Если вы считаете, что в Швейцарии 4 нации, а в США - 100, то дискутировать с вами бесполезно.
 
Есть цивилизация, а есть дикарство. Каждый вправе сделать выбор. Я свой никому не навязываю.
 
Не згоден Згоден  Підтримка: 46%(11/24)

28.03.2011 18:11:41

"З якого боку опинитися – на своїй землі серед людей свого роду-нації чи на плацдармі імперії, кожен обирає для себе сам. -  © Дракон [28.03.2011]"


 

Дозволю собі процитувати сбе самого(http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/5666/user_id/3985.phtml):
 
"Не для кого не є таємницею, що майже 25% громадян України не визнають факт існування суверенної Української держави і відкрито це демонструють, а скільки ще існує, так званих, громадян, які остаточно зроблять свій свідомий вибір і не на користь України, коли виникне потреба робити такий вибір. Якщо питання вибору на даний момент ще не постає занадто гостро, то це зовсім не означає, що питання якось зникне саме по собі. Ще раз наголошую, що як тільки українці отримають реальну можливість прийти до влади, в ту ж саму мить кожен із громадян України визначиться із своєю національною ідентифікацією остаточно. І я знов запитую вас, а скільки ж громадян тоді відмовляться визнавати себе українцями остаточно, яка кількість цих громадян змиряться і погодяться жити в українській Україні, а скільки зголоситься лише на «Приднепровскую УкрАинскую республику», або на якийсь там «пісуар»."
Не згоден Згоден  Підтримка: 82%(18/22)

28.03.2011 18:17:49
прогрессор 28.03.2011 18:09:18
в Швейцарии 4 нации, а в США - 100...
All ok - ага - а як ті США виникли?.. - що сталося - з корінним населенням північно-американського континенту?..
 
Smoking - Штати (чи Канада) - полінаціональна країна - яка виникла на основі загарбання територій та фактичної ліквідації корінного населення...
 
Attention - Швейцарія - конфедерація за своїм устроєм - таких країн одиниці...
 
"До складу федеральної держави Швейцарія входять 26 кантонів. Кожен кантон був повністю суверенною державою зі своїми власними кордонами, армією і валютою, до моменту утворення Швейцарської федеральної держави в 1848 році."
 
smile3 - абсолютна більшість цивілізованих країн - мононаціональні - де населення чітко ділиться на корінну націю - та нацменшини...
 
прогрессор 28.03.2011 18:09:18
дискутировать с вами бесполезн

Smoking - в Україні - окрім українців - котрим належить ця країна - на їх віковічних етнічних територіях, - місцевих нацменів (напр - кримські татари), - привозних лояльних нацменів (напр - росіян-переселенців), - ще поки-що існує привозне кацапське бидло - з яким дійсно нема сенсу дискутувати - бо та холуйня - через свою рабську генетику - розуміє єдиний аргумент - чоботом по морді... All ok
Востаннє редаговано Colonello 28.03.2011 18:28:25
Не згоден Згоден  Підтримка: 40%(6/15)

28.03.2011 18:20:45
Smoking - до речі - рекомендую скачати - ще не перечитав - лише пролистав - але ніби непогана книжка:
 
Кирилл Галушко
 
Украинский национализм: ликбез для русских,
или Кто и зачем придумал Украину


 

http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=3495432
Не згоден Згоден  Підтримка: 29%(2/7)

28.03.2011 18:24:20

Сотник Жбурляйло 28.03.2011 18:11:41
І я знов запитую вас, а скільки ж громадян тоді відмовляться визнавати себе українцями остаточно, яка кількість цих громадян змиряться і погодяться жити в українській Україні
Все залежитиме від того, якою буде ця "українська Україна". Якщо вона буде країною медових колонел, то я, наприклад, не хотів би в ній жити.
 
Ну, це все фантазії. Реально прийстойне життя тут почнеться лише через декілька генерацій, коли на цих теренах утвориться потужна проєвропейська еліта, коли серед молоді утвориться мода на европейські стандарти. Думаю, що ця молодь буде без історичної пам'яті, адже наша історія програмує свідомість на програш.
 

Не згоден Згоден  Підтримка: 72%(18/25)

1 2 3 4 5 ... 7   »






загрузка...




programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2020 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Будь ласка, увійдіть за допомогою
Facebook-login