Біомаса народу, жива маса народу –самі по собі  це не образливі поняття для самого  народу, образливим може бути контекст, в якому його застосовують.
    Коли мова йде про стихійні протести, про силове протистояння мас людей, то поняття біомаси, живої сили є адекватним, так як відображає суть протистояння – це протистояння не аргументів, не ідей та позицій, це протистояння емоцій і почуттів, помножених на тоннаж  живих тіл. В багатьох випадках, в суспільних протистояннях аутсайдерного типу  саме перевага в біомасі може бути вирішальним фактором перемоги чи поразки. Поняття «подавляющего большинства» якнайкраще відображає суть цього явища. Коли 1% населення пригнічує і експлуатує інші 99% населення, то тій пригніченій більшості  населення, коли не вистачає розуму та згуртованості,  інколи залишається лише переводити себе в стан протестуючої біомаси, щоб нівелювати  перевагу репресивних інструментів  влади.
 
  Саме ідея кількісно-якісного аналізу «біомаси» народу по критеріях його моральності та адекватності  привела мене до побудови наведених схем-таблиць. На схемі, щоб врахувати максимум основних  факторів, по горизонталі я здвоїв шкалу «моральності-аморальності» та шкалу « адекватності-соцдебільності» народу. По вертикалі я задвоїв шкалу поділу народу на українців та збірний російськомовний народ, а також шкалу соціального поділу суспільства на еліту та простонароддя. Третій вимір по шкалі індивідуальний- громадський рівень життя особистості прийшлось реалізувати через поділ схеми на два варіанти: окремо для індивідуального рівня діяльності особистості  і окремо  - для громадського рівня діяльності особистості .

Слогани соціальних страт:
1. «Все повинно робитись привильно і по справедливості». Це позиція свідомої моральності та принциповості.
2. «Чому вони всі такі паскуди? Я хочу по справедливості». Це позиція «ідейного популізму».
3. «Треба думати тільки за себе, а справедливості все рівно ніколи не буде». Це позиція "все розуміючих" циніків.
4. «Зробіть мені добре, все інше мене не обходить». Це позиція  «сліпого популізму».
 
     Цікаво прослідкувати, куди мігрують українці - морально здорові адекватні особистості (16%) при переході з індивідуального на суспільний рівень діяльності. Емпірично зрозуміло,що більшість з них не доходить до «морально стійкої адекватної суспільної позиції» ( на ній залишається 5% української нації), більшість з них розпорошується на позицію «морально стійка соцдебільна позиція» (+8%), інші – на позицію «аморально-цинічна свідома суспільна позиція»(+3%). Чому країна втрачає свій кращий людський потенціал при переході з індивідуального на громадське? – Бо всі роки незалежності нормально не працювала українська національна еліта: не створено чіткої національної концепції, національної ідеології, українська еліта не вела чесну політику по відношенню до свого народу. Про це я вже писав неодноразово, повторюватись не буду. Морально стійкій особистості просто ні до чого прив’язати  свою громадянську позицію: ні програм справжніх, ні структур чесних,  демократичні еліти так само маніпулювали та обманювали своїх прибічників, як і їх політичні опоненти – своїх. На стійких про-громадянських позиціях залишаються лише гіпер-акцентовані на громадянських справах особистості, а це є ознакою глибокої громадянської кризи у нас.
 
    Ще один характерний зсув  в сторону аморальності маємо по категорії  «морально здорові соцдебілізовані особистості». При переході на суспільний рівень діяльності  13%, або більше третини особистостей цієї категорії мігрує в категорію «аморально-соцдебільна громадська позиція», тобто вони відкидають в сторону свої моральні принципи і реалізують  принцип подвійних стандартів:  для сім’ї та друзів – мораль, для всіх інших – «з вовками жити – по вовчому  вити!».  
 
  Подібні тенденції при переході з індивідуального на громадський рівень діяльності характерні і для російськомовного нашого народу.  Підкреслю лише, що російський менталітет більш твердий та непоступливий, порівняно з гіпергнучким українським менталітетом, тому відносні втрати в категорії  «морально здорові адекватні особистості» у нього дещо менші порівняно з українським аналогом.
 
  Щодо усіх еліт, то серед них морально стійких адекватних позицій практично немає, зашифровані винятки правила не міняють. Серед усіх наших еліт домінують свідомі аморальні циніки, маніпулятори та аферисти.
 
      Я вже писав, що для мене основний поділ нашого народу – не по національній ознаці, а по морально-етичному критерію. Мій союзник – це тип «людина справедлива», мій супротивник  - це тип  «сам-боги».  Справжня «людина справедлива» відповідає обом основним критеріям: в неї нормально функціонують як норми суспільної моралі, так і адекватні форми суспільної  діяльності. «Людина справедлива» знаходиться у нас в положенні «національної меншини», в пригніченому та  осміяному стані. Це меншина не тільки по кількісному складу, але й по своєму залежному, підневільному стану в суспільстві.
 
    Ми побудували собі український світ подвійних стандартів.  На рівні індивідуальної діяльності, на рівні міжособових стосунків  у нас домінує ідеологія порядності, чесності, доброти, щорості і великодушності. На рівні громадської діяльності у нас домінують вже зовсім інші цінності: хитрість, підступність, цинізм, байдужість до громадських інтересів, конкуренція за захоплення кращих шматків громадського пирога, тому індивідуальна чесність та порядність в нашому суспільному середовищі виступають вже в якості об’єкта глузування та маніпуляцій. Але, поскільки два цих рівня діяльності тісно повязані та переплетені, а ведучим є громадський рівень діяльності, то  на протязі всіх років незалежності спостерігаємо активну дифузію аморальності з громадського на індивідуальний рівень життя нашого народу. Звідси і деградація національної культури, і різке погіршення стану народної моралі. Індивідуальну мораль в основному формує простонародне середовище, громадську мораль в основному формує елітне середовище, такий закон суспільства.
 
      Моральність та порядність – це сприятливий бульйон для сімейного, індивідуального виховання, а от вже на суспільних теренах ця порядність, делікатність , законопослушність є тормозом для досягнення успіху, це гарантія того, що моральний діяч перетвориться в жертву інтриг та підстав.
 
   Чому наш суспільний клімат такий несприятливий для нормальної, гуманістичної моралі? Тому що є конфлікт інтересів: наш народ наївно і неусвідомлено хоче жити в сучасній цивілізованій країні, а наша еліта цинічно та усвідомлено хоче побудувати неофеодальний режим, в якому народу відведена роль  кріпаків. В наших суспільних стосунках домінують технології обману та насильства, і це є вибір української еліти.  Я далекий від думки, що в Європі є ідеальні еліти, але такого хамства та безвідповідальності  серед еліти годі там шукати, тому що це самовбивча політика, з нею суспільству можна жити, але не довго.
 
Чому у нас так підозріло відносяться до різних правдолюбів та правдоборців?  - Тому що не можна залишатись спокійним та лагідним, борючись проти такої  ненормальної системи. Супротивні сторони уподоблюються один одному, вони адаптуються до ударів один одного, так що наша антигуманна система з любого гуманіста зробить  відлюдька та істерика, ще ніхто з війни повністю нормальним не повертався. Погано і те, що політика соціальної дебілізації знаходить жертв і серед  людей з нормальною моральною орієнтацією. Це добре можна спостерігати на приведених схемах, коли підрахувати, скільки суспільство втрачає моральної поведінки при переході від індивідуального до громадського рівня діяльності.
 
    Намальовані мною «кубики Рубіка» дають наочну уяву про ті живі людські маси, що діють в нашому суспільстві.
   Звичайно, ці «кубики» не стабільні, під нищівним натиском «покращення життя вже сьогодні», моральна база народу умовно скорочується на десять пунктів і росте на один пункт, тобто багато хто з громадян відмовляється від своїх моральних зобовязань і обмежень в діяльності обох рівнів в цілях особистого та групового виживання, але є й такі, що побачили попереду прірву від  загравань з аморальністю і повертаються в лоно моральності. Всі цифри тут визначені з  мого емпірично-інтуїтивного континіуму, так що для кандидатів для участі в новому  національному проекті (ННП) є ще одна тема для прохідної роботи:  статистично-достовірно перепровірити правильність моїх цифр та висновків в цьому ІМХО.
 
Ці «кубики Рубіка»  можна використовувати для оцінки протестного потенціалу, для пошуку баз консолідації  певних частин народу. Кожен з цих морально-ділових типів населення (4+4) підлягає детальному соціально-психологічному аналізу, а це також тема для роботи в рамках ННП (нового національного проекту).   Власне суть ННП  полягає в створенні теоретичної та методологічної бази для сучасного доформування та консолідації української нації.
 
   ННП повинен створити чітку національну ідеологію, зрозумілу і адекватну  концепцію національного розвитку, які мають завоювати прихильність  морально здорових адекватних особистостей як української нації, так і російськомовного народу (категорії № №1а, 1в). Наша «людина справедлива» повинна одержати від ННП чіткі технологічні вказівки, як себе вести в тих чи інших ситуаціях, на які організаційні структури орієнтуватись, щоб досягати успіху та прогресу в своїй громадській діяльності, а не героїчно гинути чи програвати. Задача ННП – озброїти авангард нації правильною теорією, щоб вона успішно втілювалась на практиці, а не пудрити народу мізки по новому колу. Коли буде досягнуто взаємопорозуміння з цими двома категоріями наших громадян(категорії № №1а, 1в), стане можливою массова громадська діяльність, формування працюючого громадського суспільства, яке як відомо, є надбанням народу на відміну від влади, яка завжди залишиться надбанням еліти. Після цього стане можливим  переорієнтація, перекодування нашої соцдебільної більшісті( категорії №№2а, 2в), а також находження  моральних компромісів з нашими адекватними циніками (категорії 3а, 3в). Це шлях до консолідації українського народу навколо вирішення основних соціально-економічних проблем нашого життя. Такий мій алгоритм виходу з тотальної кризи нашої примітивної цивілізації. Хтось запропонує більш простий алгоритм – «милости просим на презентацию»!