для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru
Для полноценной работы сайта включите в вашем браузере поддержку JavaScript. В противном случае многие функции сайта будут недоступны.

Вчителям історії середніх шкіл та викладачам історичних факультетів-ІІ

Вчителям історії середніх шкіл та викладачам історичних факультетів-ІІ
Браття і сестри! Нажаль, Міністерство освіти України, яке відверто служить інтересам Москви, нав'язує брехливі концепції української історії. Непотрібно користуватися підручниками і методичними посібниками, виданими Міністерством.
 
БРАТСТВО починає друкувати тези до найбільш актуальних періодів історії України. Роздруковуйте ці тези, і користуйтеся ними при викладанні.
 

 
Стабілізація Центральної Європи після Першої світової війни і краху центральноєвропейських імперій
 
1.      Потреби війни дали привід для небаченої перед тим регламентації суспільного життя і виробництва. Коли перед війною держави були лише апаратами насильства та оподаткування, то в часі війни вони претендували на організацію самого суспільного життя. З паразиту на тілі суспільства бюрократія перетворилася на скелет його тіла. Віднині ні соціальна організація, ні соціальне забезпечення, ні суспільне виробництво неможливі без дріб’язкової бюрократичної регламентації.  
 
2.      Нова бюрократія, що народжувалася з тилових служб «озброєного суспільства» першої світової війни стала відомою під різними назвами. В державних новотворах Европи по невдалих бюрократичних експериментах запанував авторитаризм. В Італії – фашизм. В Німеччині її повоєнну активність стримували держави-переможці і вона набула форми націонал-соціалізму. В Великій Британії та Франції становлення нової бюрократії відбувалося з використанням попередніх ідеологічних штампів. В ЗСА федеральна бюрократія перемогла слабку бюрократію штатів.
 
3.      На просторі колишньої Російської імперії нова бюрократія набула форми більшовизму. В той час, коли европейська бюрократія перебирала функції комун, шляхти і церкви, російська бюрократія перебирала функції ординських баскаків та їхніх китайських наставників. Марксистська дійсність, що її будували в Росії, не може бути зрозумілою через марксистську теорію. Марксистські мантри виконували для більшовиків ту саму функцію, що перед тим мантри тенгріанські, несторіанскі, ісламські – для Чінгізідів. Марсистські гасла мали виправдати переформатування російської бюрократії. Ординська природа більшовизму була очевидною для всіх в Европі, хіба що вони використовували інші синоніми. Більше того, характер молодших орд мали і утвори російської опозиції більшовикам: армії Сибіру та Півдня Росії.
 
4.      В Україну більшовизм був принесений на багнетах Червоної армії. Метою було не ощасливити українських «трудящих», а прорватися в Угорщину й далі на Німеччину. Це полегшувалося тим, що колію в Україні перед тим перешили на «вузьку» - европейську.
 
5.      В Україні більшовизм існував у двох формах: як більшовизм, власне, російський – карикатура на німецький мілітаризм, так і більшовизм «український» - як карикатура на більшовизм російський. Коли в Росії більшовизм спирався на архетипи російського колективного підсвідомого, то в Україні – на фобії міського, переважно єврейського населення. Більшовизм являв спокусу і для частини українців, як найбільш радикальний спосіб розправи з «начальством» та швидкий спосіб зробити кар’єру в новій бюрократії.  
 
6.      Проте, диво на Віслі перекреслило надії на швидку ревізію Версальського миру. Україна зайняла почесне місце серед держав, що постраждали через наслідки Версалю. Натомість, інші новотвори німецького мілітаризму: Польща, Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія, приєднались до переможців.
 
7.      Спроби УНР та ЗУНР добитися визнання в Раді Амбасадорів не були вдалими через мандрівний характер української державності. Обидва державні центри розташовувались відповідно в Варшаві та Відні. Функцією держав-лімітрофів стало утримання «санітарного кордону» від більшовизму. Так стали називати відновлений литовський рубіж.
 
8.      Внаслідок поразки більшовицької орди в війні з поляками та Версальських угод Україна знов стала розділеною.
 
9.      Тимчасова неможливість перенести революцію до омріяної більшовицьким керівництвом Німеччини викликала потребу стабілізації ситуації на підкорених ордою територіях.
 
10.  В Україні таким знаряддям стабілізації стала «нова економічна політика» - коли в виробника забирали лише частину врожаю. Також – українізація міста. Остання мала дві причини: недостатню чисельність єврейського населення в Україні та недовіру більшовиків до російського населення українських міст. Зовнішньополітичною причиною постання УСРР стала потреба Москви в знарядді руйнації Версальської системи. Ця квазі-держава слугувала для укладання підривних анти-версальських альянсів з невизнаними державними утвореннями, на кшталт турецької республіки Ататюрка. (Саме в якості представника «України та Криму» Фрунзе відбув до Анкари й вів там переговори.) Також – мала бути постійним детонатором для української меншості в Польщі.
 
11.  В міру входження СРСР до Версальської системи потреба в такому знарядді зменшувалася. Після досягнення домовленості з Польщею та Францією «українізація» була припинена, а «українізатори» та «українізовані» - репресовані.
 
12.  Досягнення угоди з Францією означало для СРСР надання військових контингентів для майбутньої війни проти Німеччини, закупівлю озброєнь та технологій, задоволення потреб французького ринку в сировині. Для всього цього було потрібне посилення визиску населення, в першу чергу – українського.  
 
13.  Населення мало бути деморалізоване та закріпачене. Всупереч марксистській догматиці більшовики розуміли, що єдиним революційним класом є не робітництво, а – селянство. Саме тому вони загравали з містами, та винищували село. Від закупівлі хлібу перейшли до його реквізицій. Знищення останніх виробників товарного продукту через розкуркулення призвело до того, що експорт зерна з СРСР у 1931-1932 рр. становив лише 4,5 – 5,6 млн. т – чверть від того, що перед 1914 р. вивозила Росія. Метою Голодомору було не лише «вирвати хліб у глитая», але й остаточно знищити потенціал опору. Всупереч декларованому марксистами «інтернаціоналізму» та класовій теорії більшовики завжди дуже серйозно ставилися до етнічного чинника. В 1920 рр. їхня національна політика була виразно антиросійською, в т.ч. через «українізацію міста». З середини 1930 рр. вона чим далі – тим більше ставала російсько-шовіністичною.
 
Перша Частина ТУТ
 
БРАТСТВО


© Б Р А Т С Т В О [24.03.2011] | Рейтинг: 40.2/38 | Переглядів: 5453

2 3 4 5 40.2/38




Коментарі

24.03.2011 12:53:06
Тут дело в том какие большевики. Дедушка Ленин со товарищи был интернационалистом и главную угрозу видел в русском великодержавном шовинизме - отсюда политика украинизации. А Иося Джугашвили превратил СССР из штаба Мировой Революции в какую-то пародию на Российскую империю.
  Плюсик за статьюsmile3
Не згоден Згоден  Підтримка: 71%(5/7)

24.03.2011 12:56:12
smile3
Не згоден Згоден  Підтримка: 67%(2/3)

24.03.2011 13:02:45
Майже така ж маячня, як і поперредня "стаття". Знову переплутування хто ким крутить - хвіст собакою, або навпаки, і демонстрація сили заднього розуму.
Не згоден Згоден  Підтримка: 18%(2/11)

24.03.2011 13:04:51
Не згоден Згоден  Підтримка: 0%(0/3)

24.03.2011 13:23:05

парасолька 24.03.2011 13:04:51

Навіщо тиснути посилання на Корнієнко? Це Ваш авторитет?biggrin
Не згоден Згоден  Підтримка: 67%(2/3)

24.03.2011 13:32:00
У меня авторитет - дядя Саша Корниенко - машинист электровоза. А статья провокационная.Из вражеской программы "Русский мир".
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(2/2)

24.03.2011 13:43:14
Выше - не о "Вчителям...",конечно, а о Сталине.  
""Вчителям.." скопировала, хоть и не являюсь учителем истории.
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(2/2)

24.03.2011 14:09:31
Excellently
Не згоден Згоден  Підтримка: 67%(2/3)

24.03.2011 16:53:44
gato 24.03.2011 12:53:06
Дедушка Ленин со товарищи был интернационалистом

Ні. Він був звичайним КОНЬЮКТУРЩИКОМ.
Його боротьба з росшовінізмом базувалось виключно на розумінні того що втримати кордони на цьому заяложеному проекті невдастся.
 
gato 24.03.2011 12:53:06
А Иося Джугашвили превратил СССР

А йося Джугашвілі використовував Ленінську течію оскільки заграваючи зх національними республіками міг перемогти внутрішньопартійних своїх ворогів. Тобто шукав підтримки на місцях.
А коли владу отриммав то взявся за звичне діло. Створив те що міг:
 
АЗІАТСЬКУ  ДЕСПОТИЧНУ  ДЕРЖАВУ.
 
Ви фільм дивились Звичайний фашизм називається.
Так то про СРСР фільм.
Востаннє редаговано Слово 24.03.2011 16:53:55
Не згоден Згоден  Підтримка: 80%(4/5)

24.03.2011 21:55:42
суперечливі трактування, не оцінююpardon
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(1/1)

25.03.2011 04:27:54
Excellently
Не згоден Згоден  Підтримка: 33%(1/3)

25.03.2011 04:33:04

Andy ms 24.03.2011 21:55:42
суперечливі трактування

Извините, я правильно понял, что Вы хотели сказать  "спорные", а не "противоречивые"
Не згоден Згоден  Підтримка: 33%(1/3)

25.03.2011 09:04:33
ланецкий 25.03.2011 04:33:04
Извините, я правильно понял, что Вы хотели сказать  "спорные", а не "противоречивые"
Головне, щоб історик патякав  переконливо smile3
Не згоден Згоден  Підтримка: 50%(1/2)











programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2020 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Будь ласка, увійдіть за допомогою
Facebook-login