"Зойка , когда я на тебя глядел...
  Зойка , я заикался и бледнел...
  Зойка , ты плоть и кровь моя была ,
  Любовь мою ты продала..."
 
                                А.Розенбаум (песТня).
 
Знаєте, шановний, хочу розповісти вам недовгу бувальщину з мого життя. Якось в одній з країн "старої" Європи я якийсь час відвідував бізнес-семінар. Група в нас була десь 8 - 10 персон. Народ різний, бувало й дивовижний. У тому числі була дівчина з ПАР. Тут змушений зробити ліричний відступ:
 
Я великий шанувальник жінок. У всіх сенсах. Я люблю їх грацію, пластику,манеру поводитись тощо. До всіх жінок без винятків я завжди ставився добре, і ці милі звірятка (жарт) платили мені тим самим.
 
Дівчина з ПАР справила мене незабутнє враження. Уявіть собі негритянку з прекрасною, ідеальною фігурою. Зріст десь 167 - 168 см. Шкіра чиста , дуже темна, але обличчя абсолютно європеїдне, нічого негроїдного.
 
Вона чудово знала собі ціну, і те яке враження вона справляє на чоловіків. По "простоте душевной" я думав що їй років 25-26. Я був у нокауті коли дізнався, що їй 44 роки , і старший з її двох дітей вже вчиться в університеті. Вона одружена, щаслива в шлюбі і займалася в Європі промоушеном групи південно-африканських художниць.
 
Так от я мав задоволення спілкуватися з цією пекучою красунею кожен день протягом 2 - 3 тижнів. Формат занять дозволяв спілкуватися неформально і все було чудово до тих пір, як ...
 
Наш тренер "мав необережність" в якомусь контексті згадати країни Африки як країни третього світу. "Нашій красуні" здалося, що при цьому він злегка кивнув у її бік ... Ох, що тут почалося!
Не встаючи з місця, але в рази підвищивши голос і відчайдушно жестикулюючи "Прекрасная Елена" почала видавати приблизно такий текст:
 
- Та як ви смієте! Я - не африканка! Я - не як ці (тут вона сидячи (!) видала пару чудових па з фольклорних тубільних (туземних)  танців) ... Вона так і не сказала хто саме "ці", але це й не мало потреби.
- Я з ПАР! А ви знаєте що таке ПАР?! ПАР - це Америка в Африці! Це зовсім інша справа! І не треба валити все в одну купу!
 
Ось так зовсім несподівано ми стали свідками яскравої моновистави на вже зрозумілу вам тему.
 
Ви знаєте, у мене після цього епізоду як перемикач спрацював. Як-то привабливість цієї яскравої жінки тут же почала тьмяніти, в ній стали виявлятися якісь риси, яких раніше не помічав. Наступного дня я перестав виділяти її з інших і дихав в її присутності вже зовсім рівно.
 
Не думаю що потрібно завершувати мою маленьку статтю словами "Мораль цієї  байки така!" Кожен знайде для себе в цьому тексті своє. От тільки чому я звертаюся в цьому ІМХО саме до вас, "Colonello"?