Ніхто не стане заперечувати, що політики в нашому житті стало багато. Надто багато. Настільки, що за політикою ми забуваємо про звичайні людські почуття, радості чи біди. Рік інавгурації мікроорганізму займає всіх настільки, що вони забувають про великих.
 
68 років тому в ліверпульському районі Вейв-три народився Джордж Гаррісон.
 
Стосовно чотирьох бітлів існують певні стереотипи. Так Джон Леннон сприймається як бунтар, Пол МакКартні, як романтик, Рінго Старр, як простий хлопець (який виявився не таким і «простим» - його останні альбоми просто вражають, починаючи від «Vertical Man» 1998 року до «Y Not» 2010). Джордж Гаррісон завжди сприймався як загадкова особистість.
 
Цьому сприяла і зовнішність – такий собі середньовічний маг (і не факт, що білий), так і захоплення східними релігіями. А ці загадкові екзотичні інструменти, звучання яких він весь час намагався протягнути в останні альбоми The Beatles. Цей ситар, на якому (за його ж словами) Джордж так і не навчився правильно грати.
 
Словом в Гаррісоні завжди була якась загадка, якась таємничість. Його альбомі при правильному прослуховуванні здатні відчинити для свідомості ворота в сад істини. Головне не відволікатися, правильно сісти й слухати, слухати, слухати, поступово занурюючись в теплі хвилі одкровень і прохолодні протяги прозрінь.
 
Джордж міг би стати гуру створеного ним самим релігійного вчення. Натомість він став рок-музикантом. ВЕЛИКИМ РОК-МУЗИКАНТОМ. Не до кінця ще почутим і не до кінця розкритим.
 
Він до останнього боровся з важкою хворобою. Він до кінця не припиняв працювати. 2 жовтня, зі своїм сином Дхані, Гаррісон записав пісню «Horse to the Water», яка вийшла на альбомі Джулса Холланда «Small World, Big Band». 29 листопада Джорджа Гаррісона не стало.
 
Він не встиг закінчити свій останній альбом «Brainwashed». За нього це зробили син Дхані та друг Джеф Лінн (ELO).
 
Нам залишились його пісні, які можна слухати безкінечно, відкриваючи для себе щоразу щось нове. І десь там в небі обертається планета № 4149, названа на честь Джорджа Гаррісона.
 
Хто зна, може його душа оселилася на цій планеті. Там він продовжує писати свої чудові пісні й виконувати їх на космічному ситарі.
 
З днем народження, Джордже!