Наразі досить часто багато хто пропонує Україні федеративну модель держави.
Пропонують це різні за світоглядом люди та з різною метою.
 
1. Одна з таких груп впливу та лобіювання цих процесів це РФ.
Ну тут все ясно. В РФ прийнято ряд законів котрі дозволяють приймати до складу РФ нові землі. І під цю так би мовити мульку, вони сподіваються приростити себе частиною Українських земель, або як мінімум збільшити свій вплив в Україні.
 
2. Друга група лобіювання цього процесу це ПР. Тут також все просто. Цим хлопцям потрібно отримати гарантії ПОЖИТТЄВОЇ влади. А так як вони мають базову електоральну підтримку в окремих регіонах, то і намагаються проштовхувати цю ідею, маючи як справжню мету лише СТРАХОВКУ на випадок зміни влади в Києві. Тож бачимо, що коли до влади прийшов Янукович всі розмови про федералізм з цього боку розвіялись як туман, хоч кількома роками раніше вони навіть намагались створити такий собі ПІСУАР.
 
З цими двома групами лобіювання федералізму все зрозуміло. Вони не мають на меті нічого доброго для України, а прагнуть вирішити лише свої імперськи або власні шкурні інтереси і все.
Та є ще одна група прихильників федералізму:
 
3. Це різного роду інтелектуали, експерти, мрійники, патріоти і прочія прочія, котрі в такій ідеї устрою держави вбачають вирішення проблем мовного, етнічного, економічного характерів.
За їх теорію варто наприклад зробити в Україні земельний устрій так одразу почнеться розквіт регіонів і т. д.
От саме ця остання категорія і продовжує щиро наполягати на федералізмі в україні.
Та поглянемо детально, що ж воно таке і чи дасть воно змогу вирішити проблеми економічно, національно-культурного характеру в Україні, та чи дасть поштовх до розвитку регіонів?.
 
Спершу визначимось що ж воно таке за явище федералізм:

Федералізм, держ.-правна думка і система, також рух, спрямований на утворення союзних держав — федерацій (ф.), які є формою інтеграції близьких географічно, споріднених історично й культурно та зв'язаних іншими інтересами країн в одне ціле при збереженні самоуправління й держ. статусу складових частин. Деякі унітарні, зокрема багатонац. держави намагаються через ф. уникнути фрагментації і зберегти єдність, при чому творяться самоуправні складові державні одиниці за національними ознаками.

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC
 
Федералізм має певні різновиди. Детально дивись тут:
http://dic.academic.ru/dic.nsf/lower/19104
 

В Україні як недивно є досвід федералізму.
Причому ГІРКИЙ  ДОСВІД.
Федералізм в Україні почався з:

Київська Русь за Ярослава I Мудрого була великою і могутньою державою Європи, досягнувши на ті часи найвищого розвитку.
Ярослав Мудрий був високоосвіченою людиною, він дбав про освіту і культуру свого народу, заснував при Софійському соборі школу і бібліотеку.
За Ярослава Мудрого сталася і національна еволюція в Київській державі: варязький вплив залишився тільки в колі військової дружини, а державні діячі рекрутувалися здебільшого з місцевих людей, серед яких були: Вишата, Іван Творимирич, Костянтин, син Добрині та ін.
 
Щоб зберегти цілість своєї держави, а заразом забезпечити права своїх синів, Ярослав встановив систему наслідування (сеньйорату), згідно з яким старший брат Ізяслав дістав великокняжий престол у Києві, Святослав — Чернігівщину, Муром і Тмуторокань, Всеволод — Переяславщину, Суздаль і Ростовщину, Ігор — Володимир Волинський, В'ячеслав — Смоленщину.
 
Між синами розгорнулась боротьба за владу. Цей період відомий в історіографії як Тріумвірат Ярославичів, з якого почався розпад Київської Русі і через півтора століття вона фактично перестала існувати як єдина держава.

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9C%D1%83%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%B9
 
Отже перша спроба федералізму (хоч і творили її люди котрі дійсно дбали за розвиток держави (не чета Януковощу та його янучарам) на теренах України призвела до фактичної руйнації держави.
Навіть більше. Ослаблена таким "державним устроєм" наша земля стала легкою здобиччю монголо татар і фактично значна частина її земель потрапила під майже 80-ти літнє монголо-татарське іго. Котре припинилось завдяки Володимиру Ольгердовичу, що відродив незалежність на майже 20 років свого правління в Києві.
 
Подальші ідеї федералізму находили свій відбиток лише в контексті певної незалежності та самоврядності українських земель у складі держав котрі окуповували Україну
- автономія галицько-Волинських земель в складі Польського королівства
- автономія українських земель у складі літовського князівства
- ідеї князівства руського, запропоновані польському королю
- ідеї автономізації галицьких та буковинських земель у складі Австроугорщини, Румунії, Польщи.
- ідеї автономізації наддніпрянської України в складі Россійської імперії
- ідеї федеральних відносин з москвою проголошені першими універсалами Центральної Ради.
- ідеї федеративних відносин з Россією в Гетьмана Скоропадського.
- існування України в складі СРСР.
Тобто всі подальщі федеративні настрої не мали наметі зробити Україну федеративною, а навпаки захистит українські права в межах інших державних утворень.
 
З огляду на сьогоднішній стан, можна прийти до висновку що поширення на Україну ідеї федерального устрою держави призведе лише до подій аналогічних розпаду Київської Русі.
Тобто ідея федералізму вигідна радше ворогам України чим її друзям.
Але звісно це незначить що проблеми не існує і ідеологи третього типуі впровадження в Україні федералізму вірно вказують на певні проблеми, та невірно (за допомогою федералізму) хочуть їх вирішити.
 
Насправді Україні потрібен не федералізм.
А САМОВРЯДУВАННЯ.
1. Формування державного бюджету через формування  бюджету від рійонного рівня.
Тобто бюджет формується в районах (містах) (як самоврядних одиницях) в їх бюджетах певний відсоток йде на формування державного бюджету для утримання інституцій держави, та загально державних програм.
2. Створення системи впливу місцевих громад на всі гілки влади на місцях.
На рівні району важче приховати корупцію, неправдиві рішення судів, тощо. Відповідно для цього потрібно буде робити судову, податкову реформу. Що дасть змогу впливати і на верховну центральну владу (ВР, суди вищих інстанцій, тощо).
3. Поширення місцевого самоврядування саме на самоврядні одиниці (райони, міста) і передачі їм повноважень економічного та юридичного характеру (див. пункт 1. та 2.) дасть змогу зменшити вплив інуючих олігархичних кланів (адже тримати під котролем облась та одного депутата легше чим мати справу з купою самоврядних одиниць котрі дотого ж мають засоби впливу економічного та юридичного характеру. Це відповідно зніме більшисть проблем національно-культурного та екнонмічного характеру та стане чинником єднання держави та її економічного зростання.
 
Ну така моя думка.