Я сидів у себе в офісі та намагався працювати, але з "брехуньця" (так у нас називають радіоприймач) ,якій вже багато років ніхто не виключає, лунала якась простенька, навіть дурненька пісенька - "ум-цяв -цяв, ум-цяв-цяв,...я тобі пообіцяв, я тобі наобіцяв..." По якійсь дуже давній чи то традиції, чи просто по звичці, але цей брехунець у нас завжди включений. Я спробував відмахнутись, та переключився на роботу.      
 
А коли через декілька днів я знову почув - "ум-цяв -цяв, ум-цяв-цяв,...я тобі пообіцяв, я тобі наобіцяв..." ,то подумав,ну як можно слухати таке, просто безсмак якийсь, а головне - хто таке пише,хто такі рифми складає.....                                          
І  яким же було моє здивування, коли їхав в машині та слухав улюблену музичну радіостанцію, а звідти -" "ум-цяу -цяу, ум-цяу-цяу,...я тобі наобіцяю, я тобі наобіцяю..." Було настільки це бридко, що виключив радіо, включив собі СД.... Вже через тиждень, копаючись у себе в саду, роблячи саму приємну для себе роботу - формування крони бонсая, несподівано для себе зауважив, що мурликаю собі під ніс....так, Ви не помилились - "ум-цяв -цяв, ум-цяв-цяв,...я тобі пообіцяв, я тобі наобіцяв..."!!!          
 
Вже через місяць , з всіх сторін , з теле- радіо приймачів лунав вже і не такий бридкий та приметивний мотив - "ум-цяу -цяу, ум-цяу-цяу,...я тобі наобіцяю, я тобі наобіцяю..." Через якихось два - три місяця зовсім навіть не дратували величезні рекламні щити (правда їх було так багато і в різних, навіть зовсім не підходящих місцях), тому,що на них написані такі гарні слова на чудову мелодію - "БУМ - ЦЯУ - ЦЯУ, БУМ - ЦЯУ - ЦЯУ, Я ВАМ ВСІМ НАОБІЦЯЮ,..Я ВАМ ВСІМ ПООБІЦЯЮ "...Сердечко починало битись скоріше, хотілось пританцьовувати та підспівувати....життя  покращувалось вже сьогодні ....                                        
 
І все було чудово, навіть прекрасно, ось тільки одне мені весь час не давало спокою - приспів ! Його чомусь дуже рідко пускали в ітер (ефір). А приспів був теж дуже ритмічний та мелодійний.                                                    
 
"АХ!ЛОХІ.ЛОХІ.ЛОХІ...                                                                
ОЙ!   ЛОХІ,ЛОХІ,ЛОХІ...                                                      
СПРАВИ НАШІ НЕ ТАК УЖ І ПЛОХІ...                            
ВСІ, КОМУ НАОБІЦЯВ -ТЕЖ ЛОШАРОЮ ТИ СТАВ.                                
 
З повагою, як завжди, толерантний та терплячий до думок інших