Єдине, у чому я згоден із «головним пацаном Уркаїни», так це  у тому, що Збройні Сили треба перебудовувати із нуля. А й справді, ну що це за Збройні Сили, що цього довбойоба-урку не можуть сковирнути з його сідала!
І головне, що для цього не потрібні батальйони, полки, бригади чи дивізії. Три безквартирні летьохи із ротою автоматників на БТРах і, може, ще капітан якийсь із ротою танків – і вся робота! Так ні ж! Будуть подихати з голоду і відчаю, але дупу свою не піднімуть…
Так це стосовно внутрішніх проблем. А якщо, не дай Боже, зовнішні? Якщо там якійсь антонеску чи медвєпуцін посуне на Неньку? Годі й питати… Хоча,  хотілось би запитати передостаннього міністра оборони, що справляє враження адекватної людини: а скільки все ж-таки в українській армії генералів? Розкрийте державну таємницю, пане Гриценко, скільки генеральських і полковничих зірок випадає на одного нещасного, недогодованого, недовдягнутого, «дідами» забитого рядового Петренка? Скільки державного бабла іде на кожну зірочку? І яка боєздатність тих зірконосців? Я вважаю, що нульова. І я маю  право на таку думку, бо сам пройшов через дві війни і побачив «нашу» (ще совкову) боєздатність. А потім подивився як люди в нормальних країнах розраховують на свою армію і дбають про неї. Подивився як живуть родини рядових солдатів, що виконують свій «інтернаціональний обов’язок» в Афгані й Іраку… Був свідком того, як люди - офіцери запасу, що є успішними бізнесменами і яким, здавалося б, вже у житті нічого більше не потрібно, вважають за честь відслужити свій термін у діючий армії і навіть своїх синів на такий же шлях наставляють.
І тут же ж уявляю, як синки головного Урки  кинуть свої Рейндж Ровери і підуть служити державі у лавах Збройних Сил… Я б особисто сформував окремий полк з «мажорів», а сержантами поставив би простих Петренків, яким діди свого часу нам’яли боки..
Невизначеність у легітимності «головного уркаїнця» породжує невизначеність і у діях армії під час зовнішньої загрози. Хто, скажіть, із нормальних хлопців піде воювати за Урку і його йолопів синків і інших мажорів? Та краще перестріляти їх усіх разом і нема проблеми! (Пропоную запросити особистого охоронника Чаушеску для обміну досвідом із своїми українськими колегами).
А між тим, армія, якій ми у свій час допомагали стати на ноги, показала нам приклад справжньої зрілої громадянської позиції, не пішла проти свого народу, а навпаки, сприяла поваленню диктаторського режиму. Нажаль, це не українська армія, це армія Єгипту…
 
І насамкінець, не моє (нажаль) - Автор «Андрій»:
 
«Бен Алі, пішов!
Мубарак, пішов!
Янукович, готуйсь!»
 
Слава Україні!