Ми тут не специ з юриспруденції, ми тут аматори .. Тобто балакуни за жізнь. Отже, не буду глибоко копати, а тезово викладу своє бачення призначення законів. Знову ж таки не для того, щоб відкорегувати підручники, а для того, щоб домовитись між собою з приводу розуміння ролі законів .. Тобто, чого від них варто очікувати і за яким критерієм їх оцінювати.
 
1. Якщо розглядати суспільство як ієрархічну систему (а інакше його розлядати безглуздо), то слід визнати, що функціонування суспільства відбувається за певними правилами чи законами, які регулюють горизонтальні стосунки (тобто, всередині кожного рівня) і вертикальні стосунки, тобто, стосунки між різними рівнями.
 
2. Реальне суспільство виходить із "вчора", живе "сьогодні" і спрямоване в "завтра". Отже закони мають регулювати поточні стосунки, що склалися "вчора", і містити можливості перевести суспільство у "завтра".
 
3. В нашому випадку "вчора" сформувалася система олігархічного типу. Отже, ВР мала б складати закони, які регулюють горизонтальні стосунки між олігархами, вертикальні стосунки олігархів з владою і стосунки олігархів з іншими рівнями суспільної ієрархії (середнім та дрібним бізнесом, громадськими організаціями, ЗМІ тощо). Такі закони мають бути прийнятними як для олігархів, так і для суспільства. Закони мають заохочувати олігархів фрагментувати свій бізнес, подрібнювати його на середні і дрібні підприємства. Тим самим закони, внормовуючи функціонування олігархічних капіталів, сприятимуть поступовому зменшенню впливу олігархів на політичне керівництво держави. Натомість  ВР робить вигляд, що олігархів не існує (як суб'єктів правовідносин). При тому реальне управління в країні зважає головним чином на інтереси олігархів.
 
4. Зараз Політична система (тобто партії) підлаштована під існування і процвітання напівлегальних олігархічних капіталів. Не можна робити вигляд, що такий стан речей є неприродним, він є цілком природним. Закони, що легалізують олігархічні капітали, дадуть змогу унормувати стосунки партій з приватними капіталами. Разом з тим, закони мають подбати і про інтереси суспільства, спонукаючи його до політичної  самоорганізації і поступовому вивільненню партій з-під фінансової і адміністративної залежності від олігархічних капіталів.
 
5. ЗМІ природним чином утримуються олігархами. Закони мають унормувати стосунки ЗМІ з олігархами і унормувати виділення певної частки (зазначеної в законі) грошей з бюджету на утримання одного (на область) вільного канала ТБ, одного вільного канала радіо і однієї вільної друкованої газети, забезпечивши прозорість їх функціонування і контроль з боку громадських організацій.
 
6. Закони мають унеможливити вплив владних структур на кадрові зміни в Прокуратурі і судах. Генеральний прокурор і голови місцевих судів мають обиратися на загальних виборах.
 
і т.д.
 
Отже, перш, ніж проводити реформи, слід навести юридичний лад в країні, легалізувавши існуючий стан речей і створивши умови для поступового облаштування життя в країні на користь суспільства ..
 
Хто має навести лад?
Лад має започаткувати державна влада, а наводити лад має актив суспільства.
Отже, справа за тим, щоб привести до влади притомних людей, які працювали б на країну в цілому.
 
А хто зараз при владі?
Зараз при владі представники напівлегального олігархічного капіталу. Їхнє управління має збільшити переваги для олігархічного капіталу, що автоматично потягне зменшеня переваг для суспільства. При владі знаходяться представники одного класу, які діють на користь свого класу.
 
Отже, завданням супільства є усунути олігархічний капітал від державної влади. І передати владу притомним політикам і професіоналам і висуванцям суспільства.
 
Якщо складеться такий політично-громадський актив, який задекларує своєю метою не "бандитам-тюрми", а лад в країні з врахуванням всіх існуючих інтересів, то він матиме великі шанси очолити країну без потрясінь і жертв.
 
Хоча без масових виступів навряд чи можна буде викликати до себе повагу, та спротив олігархів буде послаблений прийнятними для них перспективами існування в легальному становищі, нехай навіть з меншими прибутками, зато і з меншими ризиками.
 
Отже, часовий проміжок до часу "Д" залежить значною мірою від виникнення такого революційного за методом і консенсусного за програмою актива суспільства.
 
Як на мене, без цього етапу навряд чи можна очікувати на успіх.