05.02.2011 22:41:29
В порт, горящій, як розплавлене літо, розвертається і входить пароход
 
Кто как думает, под кого автор решил косить: под Булгакова или под Грина?
 
ВАЛЕРА.
 

Відповідаю чесно: в даний момент – під Валеру  : )
 


Капітан пароплава мав втомлений вигляд. Дванадцять годин за кермом, це - не жарти. Але гостинний порт Микола-Їв вже розкинув на горизонті свої обійми і невдовзі обіцяв капітану заслужений відпочинок.
Не скидаючи швидкості і обійшовши якогось китобоя зліва по борту, капітан майстерно зробив поліцейський розворот з ручником і м’яко поставив свій сухогруз на вільне парковочне місце. В повітрі характерно запахло підпаленими гальмівними колодками. Зітхнувши з полегшенням капітан вимкнув двигун і втикнув аварійку. Поставив пароплав на протиугонну сигналізацію. Начебто – все, можна зійти на берег. Треба не забути заскочити на СТО, - останнім часом карбюратор барахлить. Знайомий кеп з Гондурасу якось порадив замінити його на „солекс”; треба подумати. Якщо правда, що цей „солекс” економить до двох літрів соляри на сотню, то таки варто. От, чорт! Забув каністру. Капітан повернувся і забрав дві порожні каністри з під лавки. Де тут у них заправка? Ага, „Укртатнафта”. Нормально. Лиш би не ТНК, бо після останньої заправки замучився „редекс” заливати, ледве Атлантику переплив. А з тими роздовбаними уключинами це було геть не просто – весла через раз вилізали з гнізда. А ще цей шторм... Вітер в лице... Бризки... Правда, згодом подув боковий, і це дало капітану можливість напнути вітрило. Він розтягнув на фольк-мачті бром-аксель, прив’язав його до перил морським бантиком  і спустився в кочегарку (це був сухогруз з гібридною силовою системою). Підкинув в топку пару лопат вугілля і прикрив піддувало. Манометр парового казанка показував двісті атмосфер. Нормально.
Так він і добрався до порту Микола-Їв.
 
...На березі капітана вже чекали з хлібом-сіллю гостинна портова адміністрація. Коли він спускався по трапу, йому кинувся в очі плакат небесного кольору з портретом приємного, інтелігентного джентльмена на ньому. Той стримано посміхався; очі випромінювали людяність і життєву мудрість. Низом плакату йшов надпис. Невеличкий шматочок його був відсутній, тому можна було прочитати лише „По.... всіх!” Що саме збирався зробити цей джентльмен „всім” -  так і залишилося загадкою. Поглажу? Полюблю?..
 
Капітан підійшов до делегації, що чекала його на пірсингу. Назустріч йому, з букетом троянд і прапором партії регіонів вийшов представник портової адміністрації.
- Раді, раді вітати вас! Чим можемо допомогти? Чи може є якісь особисті побажання? Мушу зауважити, що трудовий колектив нашого порту, під мудрим керівництвом місцевого осередку ПР, бореться за почесне звання „Чисті руки - чиста совість”. Ось вам, про всяк випадок, моя візитка. І якщо, не дай Боже, якась непорядна особа (хоч у нас таких і нема, але - все ж) надумає хоча б натякнути вам про якісь побори зверху офіційного тарифу, вам достатньо буде лише зателефонувати мені, і всі проблеми будуть вирішені в ту же мить. Люба людина, яка тільки ризикне кинути тінь на бездоганну репутацію партії раёнів, пожаліє, що народилася на світ божий. Ми пришлемо двох здоровенних афро-українців з бесбольними бітами, і вони переламають йому руки, ноги, ребра і повибивають зуби. Ми будемо катувати його в міліцейському відділку, поки він не вихаркає з кривавою піною своє щиросердне вибачення перед вами. Врешті-решт він згниє в тюрмі. Або впаде в колодець.
Так шо, у вас ще є проблєми? Тоді ми йдемо до вас!..