для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru
Для полноценной работы сайта включите в вашем браузере поддержку JavaScript. В противном случае многие функции сайта будут недоступны.

На тему депресії, "веселих часів" і війни.

На тему депресії,

М-да! Ну, шо сказать…

А у меня получается мрачилки – страшилки… Ну и хрен с ним…
  Сумбурные ощущения от старого года.
  Ощущения, это когда ощущаешь. Не не то, что вы подумали…
  Это такое, знаете, ощущение наступления Великой Жопы на наше многострадальное государство. Типа катаклизмы…


Почну з однієї прописної істини. Істини прописної фактично не для нас, підданих. Для влади. "Розділяй і володарюй". Краткость сестра таланта, так сказати. Якраз цим і займається фактично зараз провладна верхівка, якраз зараз всі реформи направлені на це.
Помаленьку народ перетворюють в "бидло", починають заганяти в "стійло".

І відразу ж пригадалося… «Ты, дорогая, не горюй, я пребываю в пИссимиЗьме…»
Карочє, Скліфасовський, нема вибору, хоч круть-верть, хоч верть-круть, а кінець один? Не тратьте, куме, сили, спускайтеся на дно? Так, чи шо? З такими настроями треба нік свій міняти.
 

Ветхий глинобитный дом  после затяжного дождя распахнул настеж тыльную стену, словно решил погреть свои внутренности в лучах скупого осеннего солнца. К изумлению хозяев из неё на кучу глины вывалилась кавалерийская шашка.  Правнук владельца оружия, бережно поднял ее, сдул пыль с прекрасно сохранившихся за 90 лет ножен, провёл пальцем по торопливой насечке на рукоятке и произнёс, сам того не ведая, в стиле японского трёхстишья хайку:
 
ой, хатынка моя,
ты на що натякаешь -
часы нэ пройшлы?

До чого цей песимізм і «упаднічеські» настроєнія? Перший раз чи шо?
Ото недаремно кажуть, що історія нічого не вчить. Чи були у нас попередники, яких так само доля загнала у глухий кут? Не буду читати лекцій – у нас всі грамотні, а про Українську Повстанську Армію вже досить багато написано. Говоритиму тільки про себе, що для мене є та Легенда, яка залишилася від УПА в моїй пам’яті?
 
ВИБІР – ось те ключове слово, на якому тут потрібно ставити наголос.
В ті часи, коли Армія створювалася, що відчували наші попередники? Страшний світ «исторической безнадеги», з заходу нацистський тоталітарний режим, зі сходу - більшовицький, і маленькій людині залишалося тільки животіння між ними. Коричневі окупанти змінили червоних, один безжальний диктатор боровся з іншим, і окремо взята людина була наперед приречена і тут нічого не вирішувала.
Але наші попередники вирішили інакше! Вони зламали цю нав’язану нам імперську версію нашої історії. Для них не було наперед нічого визначено, не було приреченості і тоскного вибору між «большим злом» і «чуть меньшим злом», де третього не дано.
А в Росії, на жаль, це було саме так: там генерал Власов створив РОА, яка воювала за Велику Німеччину Гітлера.
 
А наші попередники... вони створили Українську Повстанську Армію.
Кожен наш попередник мав свій особистий вибір. Вибір не між «большим и меньшим злом», просто між ЗЛОМ і ДОБРОМ. Простий, як двері, вибір і його не замаскуєш фразою боягузів і зрадників всіх часів і народів – «ну, знаете, время было такое, от нас ничего не зависело…». Тоді за свій вибір кожен відповідав сам.
 
Можна було не співробітничати з нацистами, можна було не коритися понуро комунякам. Можна було плюнути і на Гітлера, і на Сталіна, та й піти в ліс. Піти в УПА. Для простих сільських хлопців, що пішли в Українську Повстанську Армію ще в 1942 році, і гітлеризм, і сталінізм були рівнозначним злом. Той самий випадок, коли селянська простота куди як краща за вчені мудрування політиків, філоЗопів та так званих «інтелігентів».
 
Ті хлопці не визначали свої шанси на перемогу, бо починали свою війну зі ЗЛОМ не вираховуючи можливість перемоги чи програшу. Такими розрахунками займаються генерали, а вони йшли на війну тому, що сумління не дозволяло не піти. Для них це була Священна Війна. Так на війну йдуть ГРОМАДЯНИ.
Так от, у нас була Українська Повстанська Армія, а отже, були ГРОМАДЯНИ.
 
Наші попередники не мали своєї країни. Її взагалі ще не було на карті світу. Їхня країна за планами чи то «червоних», чи то «коричневих» переможців не могла і не повинна була виникнути. У їхньої країни не було герба, прапору, державного апарату, дипломатичної служби, валюти, регулярної армії, взагалі нічого не було. Були тільки ГРОМАДЯНИ. І в них була своя, доморощена, «самопальна» Українська Повстанська Армія. А коли є ГРОМАДЯНИ, все інше рано чи пізно додасться. А от навпаки – навряд.
 
І ще – Українська Повстанська Армія ніколи не капітулювала.
Так, були дезертири, зрадники, були боягузи. А де їх немає… Всяко бувало. І безнадьога теж гризла їхні душі. Тільки повстанці не здавалися. Можна було підняти руки вгору, але вони підривали себе гранатами в схронах, пускали останню кулю в лоба. Хоч у кожного так само був вибір – піти в полон і зберегти собі життя. Але наші попередники не здалися на милість нашого споконвічного ворога. Не капітулювали перед ним. Як не здався і не капітулював їхній Командувач – генерал Української Повстанської Армії Роман Шухевич. Громадяни не капітулюють, вони вмирають за свою свободу.
 

 
На деякий час бійці Української Повстанської Армії призупинили збройну боротьбу – це сумна і гірка правда. Коли всі бійці Армії зійшли назавжди в безіменні могили в Волинських лісах і Карпатських горах чи опинилися  в таборах Колими, Магадану, Північного Уралу та Казахстану. Це була тільки вимушена передишка – поки підростуть нові покоління бійців. Але вони не укладали «мирову» з окупантами України, не признавали їхній режим на нашій землі законним.
 
І Українська Повстанська Армія перемогла. Країна, яка мала тільки Повстанську Армію, врешті-решт з’явилася на карті світу.
А тепер і ми підросли. Це вже нам випало вирішувати, хто ми такі – ГРОМАДЯНИ нашої країни, чи «бидло», яке заганяють у стійло.

Те, що ми ГРОМАДЯНИ, ми підтвердили в серпні 1991 року, коли вийшли на Майдан вимагати незалежності України, в березні 1995 року, коли хлопці з Тернополя, Харкова, Донецька і Дніпропетровська пішли воювати за свободу Чечні. І через десять років, в грудні 2004, коли вже мільйони нас вийшли захищати своє право вибору і свою свободу.
 
Процитую ще одне ІМХО

Итак, каток запущен без сомнений и угрызений и он набирает ход. В связи с этим просматриваются два варианта развития событий:
1. Народ робщет, но стройными рядами ложится под каток. Сообщество тоталитарных государств получает в свой букет еще и украинский цветок, для экебаны .. На просторах бывшего СССР (без Прибалтики, Молдовы и Грузии) возникает чудище вобло - клуб главарей национальных мафий в полном своем законе. Хотелось бы посмотреть на перепуганные лица европейцев, когда до них дойдет, к чему и они приложили..
2. В какой-то момент проевропейский народ Украины вдруг осознает, где он может оказаться буквально завтра и взрывается (повод всегда находится). В этом случае пропагандистская машина разверзает свою пасть и начинает "спасать мир и покой граждан от невменяемых террористов". Европа растеряна, но, как женщина, реагирует на слова, а не на содержание и кивает типа "яволь, терористам нет!", а вся в курсе Росиия потихоньку подтягивает войска к восточным границам и Крыму. Если протест срывается, то каток выравнивает гражданскую активность до состояния немецких автобанов. Если протест набирает силы, то на помощь спешат братья-словяне и после того, как вооруженные столкновения приводят к достаточно большому количеству жертв, Донбасс с Крымом (и Одессой?) просятся в семью братских народов. Последний вариант Януковича, наверное, не очень устраивает, но куда ж он денется ...
Це так, куди ж він дінеться.
 
Тоді НАШІ ПОПЕРЕДНИКИ МАЛИ УКРАЇНСЬКУ ПОВСТАНСЬКУ АРМІЮ.
А ЗНАЧИТЬ – НИНІ ВСЕ-ТАКИ У НАС Є ВИБІР.

Коли він був у тих хлопців навіть тоді, коли проти них була гігантська потуга «червоної» імперії, зараз, коли «рашка» нарешті здихає, він є у нас й поготів. У кожного з нас. І за це варто воювати.
 
Аффтар закликає до партизанської війни?
Майте мінти в голові і Бога в пузі! Де тут заклики? Я не приховую, що ставлюся з симпатією до бійців УПА взагалі і до генерала Шухевича зокрема. Але закликати йти в ліс бігати з автоматом не маю права. Це особистий вибір кожного. Я ж маю право тільки прокоментувати уроки історії. Що й роблю.
А головного зрадника Майдану чекає ще суд і покара українського народу. Як справедливо карали зрадників наші попередники в УПА.
 

 
До зустрічі, коли вже так доведеться, в новій Українській Повстанській Армії – В Національно-Визвольній Повстанській Армії України.
Не буду лукавити, ваш вибір не обіцяє вам легкого життя. Важко не буде. Буде ДУЖЕ ВАЖКО.
Це для вас, шановні однодумці. (Ну люблю я поезію Леоніда Філатова.)
 
Не о том разговор, как ты жил до сих пор,
Как ты был на решения скор,
Как ты лазал на спор через дачный забор
И препятствий не видел и упор…
 
Да, ты весело жил, да, ты счастливо рос,
Сладко елось тебе и спалось,
Только жизнь чередует жару и мороз,
Только жизнь состоит из полос…
 
И однажды затихнут друзей голоса,
Сгинут компасы и полюса,
И свинцово проляжет у ног полоса,
Испытаний твоих полоса…
 
Для того-то она и нужна, старина,
Для того-то она и дана,
Чтоб ты знал, какова тебе в жизни цена
С этих пор и на все времена.
 
Ты ее одолей. Не тайком, не тишком,
Не в объезд — напрямик и пешком,
И не просто пешком, то бишь вялым шажком,
А ползком да еще с вещмешком!..
 
И однажды сквозь тучи блеснут небеса
И в лицо тебе брызнет роса —
Это значит, что пройдена та полоса,
Ненавистная та полоса
 
А теперь отдыхай и валяйся в траве,
В безмятежное небо смотри…
Только этих полос у судьбы в рукаве
Не одна, и не две, и не три…


 

Коли цей сабж хоч трохи розвіяв чорну фарбу нашого недоброго сьогодення, значить, я не даремно його накропав.
 
smile3 Excellently friends
 


© Путнік-Страннік [05.02.2011] | Рейтинг: 43.6/40 | Переглядів: 1809

2 3 4 5 43.6/40




Коментарі

1 2 3   »
05.02.2011 17:35:34
"в березні 1995 року, коли хлопці з Тернополя, Харкова, Донецька і Дніпропетровська пішли воювати за свободу Чечні. " ( с)
Убивая при этом ,таких же этнических украинцев , только служивших под российским флагом.
 
Не згоден Згоден  Підтримка: 23%(5/22)

05.02.2011 17:47:32
топограф 05.02.2011 17:35:34
"в березні 1995 року, коли хлопці з Тернополя, Харкова, Донецька і Дніпропетровська пішли воювати за свободу Чечні. " ( с)
Убивая при этом ,таких же этнических украинцев , только служивших под российским флагом.

 
Ви вважаєте,що укр.... хохляцькі найманці в російській армії,це "харашо"?
Ну коли вони прийдуть до Вас,хліб-сіль не забудьте...
Не згоден Згоден  Підтримка: 71%(12/17)

05.02.2011 17:53:47

медове 05.02.2011 17:47:32
Ви вважаєте,що укр.... хохляцькі найманці в російській армії,це "харашо"?
Зачем глупости говорите ?
  Солдат- срочник     из Воронежа ,Краснодарского края  ,Приморья  и других областей России - где каждый второй житель имеет украинские корни. Сколько таких парней там погибло , в т. ч  и от пуль этих  "идейных борцов" из  УНА-УНСО ?
Не згоден Згоден  Підтримка: 27%(4/15)

VOL

VOL
05.02.2011 18:05:52
-"вимушена передишка – поки підростуть нові покоління бійців. Але вони не укладали «мирову» з окупантами України, не признавали їхній режим на нашій землі законним."-
Не згоден Згоден  Підтримка: 78%(7/9)

I_B

I_B
05.02.2011 18:11:40
не замаскуєш фразою боягузів і зрадників всіх часів і народів – «ну, знаете, время было такое, от нас ничего не зависело…».
5+
Не згоден Згоден  Підтримка: 89%(8/9)

05.02.2011 18:18:01
Excellently
Не згоден Згоден  Підтримка: 75%(6/8)

05.02.2011 19:01:42
Нічого, хлопці, прорвемося!  Все буде добре. Для цього потрібне лиш одне - єднання!  friends
Не згоден Згоден  Підтримка: 89%(8/9)

05.02.2011 19:04:28
топограф 05.02.2011 17:53:47
Шановний, моя бабця з Воронежської обл.,посьолок Анна.
Росіянка,але балакала.
Її чоловік,мій дід,з Вінниці, воював з початку війни до 1944р.,поки не знесло шелепу і пів-руки.
Був в полоні,штрафбаті і слава Богу прожив ще багато років.Але з другим дідом
"Бандерівським, Галічанскім"були друзяки і не терпіли брехню.
Це ніби преамбула.
 
Те ,що кілька ,якщо це правда корчинських, було у Чечні ,це їхня проблема,
 
Уявіть собі ,що якийсь родич бабці в РА...і десь когось "мочіт" ,як сказав "вєлікій пукін",я маю
мліти від гордості за "таких же этнических украинцев , только служивших под российским флагом".
 
Тобто,якщо Ви хочете довести ,що  " солдат- срочник из Воронежа ,Краснодарского края  ,
Приморья и других областей России" це захисник України,або "Русскава міра"!!!??? ,
це вибачте ...не матюкаюсь...
Востаннє редаговано медове 05.02.2011 19:14:12
Не згоден Згоден  Підтримка: 78%(7/9)

05.02.2011 19:12:53

медове 05.02.2011 19:04:28
Ви хочете довести ,що  " солдат- срочник из Воронежа ,Краснодарского края  ,Приморья
Это солдат- срочник. Желторотик. Которого призвали в армию и после учебки ,отправили воевать в Чечню.
Где всякий наёмный сброд  из УНА-УНСО  ,за деньги ,убивал людей.  Так же как в Гражданскую Войну это делали разного рода :Латышские стрелки , китайцы ,венгры и прочие "интернационалисты".
И не надо здесь рассказывать, про интересы Украины на Кавказе . Нет у нас там интересов .
Не згоден Згоден  Підтримка: 21%(3/14)

05.02.2011 19:21:53
топограф 05.02.2011 19:12:53
Боже мій ,ну які інтереси кілька корчинських в Кавказі...
Ну не дивіться вже рашТV.
 
"Латышские стрелки , китайцы ,венгры и прочие "интернационалисты". ДД
 
ПИ.СИ.Шкода ,що не згадали про раша- інтер....не знаю ЩО
Востаннє редаговано медове 05.02.2011 19:27:13
Не згоден Згоден  Підтримка: 70%(7/10)

05.02.2011 19:33:24
А навіщо було пертися на чеченьску землю?
Це, за результатом, була ЗАГАРБНИЦЬКА війна.
Замість "ми віроломно напали" Йельцин тихенько-мирненько сказав: "ми вводім свои ваіска".
І це цілком логічно, що якщо хтось іде в ЧУЖУ ХАТУ, його там, як злодія, вбивають ХАЗЯЇН і ГІСТЬ, якого запросили.
Не треба лізти в чужі домівки, тож і не вбиватимуть вас тоді.
топограф 05.02.2011 17:35:34
Убивая при этом ,таких же этнических украинцев , только служивших под российским флагом.
Не згоден Згоден  Підтримка: 64%(7/11)

05.02.2011 19:37:35

Ошибка 05.02.2011 19:33:24

Не треба лізти в чужі домівки, тож і не вбиватимуть вас тоді.
Позлорадствуем над нашими  близкими , которые погибли в ДРА  ( 1979-1989 ) ?
Или пойдём плюнем в лицо безногому калеке ,вернувшемуся с той Войны ?
По Вашей  терминологии - он захватчик .
Не згоден Згоден  Підтримка: 23%(3/13)

05.02.2011 19:38:05
А чеченці (діти, жінки, чоловіки...), яких убивали ДЕСЯТКАМИ ТИСЯЧ росіяни, припершись у чужу домівку? Ці чеченці люди, чи ні?
топограф 05.02.2011 19:12:53
Где всякий наёмный сброд  из УНА-УНСО  ,за деньги ,убивал людей.
Не згоден Згоден  Підтримка: 67%(6/9)

05.02.2011 19:39:05
Хто лізе в чужу хату, той злодій.
топограф 05.02.2011 19:37:35
Позлорадствуем над нашими  близкими , которые погибли в ДРА  ( 1979-1989 ) ?
Или пойдём плюнем в лицо безногому калеке ,вернувшемуся с той Войны ?
По Вашей  терминологии - он захватчик .
Не згоден Згоден  Підтримка: 60%(6/10)

05.02.2011 19:46:55
топограф 05.02.2011 19:37:35
 
Ошибка 05.02.2011 19:33:24
 
Не треба лізти в чужі домівки, тож і не вбиватимуть вас тоді.
Позлорадствуем над нашими  близкими , которые погибли в ДРА  ( 1979-1989 ) ?
Или пойдём плюнем в лицо безногому калеке ,вернувшемуся с той Войны ?
По Вашей  терминологии - он захватчик .
[/I]
 
Це інтернаціоналісти?
Востаннє редаговано медове 05.02.2011 19:51:39
Не згоден Згоден  Підтримка: 56%(5/9)

05.02.2011 19:56:14
Я не украинец по национальност и поэтому, наверное, не смогу до конца сердцем оценить Ваши строки, но разум говорит мне, что я давно ничего лучшего на этом сайте не читал. +5!
Не згоден Згоден  Підтримка: 67%(4/6)

05.02.2011 20:10:39
ggg3 05.02.2011 19:56:14
Якщо у вас болить серце за долю своєї країни - України, якщо вам гидотна ота синьожопа банда, якщо вас нудить від дебільної морди Хама, якщо хочеться плюнути в ситі пики симоненків і грачів, ... ви - українець.
Не згоден Згоден  Підтримка: 100%(7/7)

05.02.2011 20:23:30
в березні 1995 року, коли хлопці з Тернополя, Харкова, Донецька і Дніпропетровська пішли воювати за свободу Чечні.

Щось мені здається що вони туди пішли безособливої мети. Адже результатом їх походу не стало зміцнення їх організації та налогодження міжнародних відносин з іншими структурами.
Але де наших не бувало. Навіть у війну між католикамиі гутентотами у Франції іто вдерлись. biggrin
Не згоден Згоден  Підтримка: 67%(2/3)

05.02.2011 20:26:53

топограф 05.02.2011 19:37:35
Позлорадствуем над нашими  близкими , которые погибли в ДРА  ( 1979-1989 ) ?
Или пойдём плюнем в лицо безногому калеке ,вернувшемуся с той Войны ?
По Вашей  терминологии - он захватчик .
      У местных "патриетив" военная романтика в жопе играет. повоевать сильно хоцца.  Слава "хероев" з крыивок, которые войну "выиграли" и "своббоду здобули"покоя не дает, яки гарни книги, як гарно про ных писни спивають..  Конечно, выскочить из лесу с уютной земляночки, немного селян потрусить по поводу попить поесть. хто ж "защитнику" с оружием в руках откажет, пристрелить парочку безоружных учителей и врачей. одним словом "похеройствовать" Канечно такое "херойство" это не на передовой,,,Только. уважаемые. призывающие к оружию, знайте - война это не романтика. Война это грязь боль и труд..И на ней убивают и калечат. подумайте хорошенько. ведь на месте безногого калеки. может и услышавший призывы оказаться. А призывающие как правило в стороне остаются. И шанс стать "хероем" у них значительно выше. Живите.
Не згоден Згоден  Підтримка: 33%(3/9)

05.02.2011 20:30:35
Якщо у вас болить серце за долю своєї країни - України, якщо вам гидотна ота синьожопа банда, якщо вас нудить від дебільної морди Хама, якщо хочеться плюнути в ситі пики симоненків і грачів, ... ви - українець.
 
   Спасибо, Пилигримм. Надеюсь, что так.
Не згоден Згоден  Підтримка: 80%(4/5)

1 2 3   »






Загрузка...


programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2019 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Будь ласка, увійдіть за допомогою
Facebook-login