Старий Башта відчував що скоро помре , хоч і мав трохи більш за 60. Хотів в останнє побачити промені сонця , світло . Він оперся на палицю та ледве піднявся на ноги . Хвороба і душевний неспокій робили своє. Вийшов з хліва, де його приютили сосіди, і побачив промені ! Побачив як горить сама велика та заможна хата в селі Збора,під Калушем.
Це була його хата ! Горів маєток родини Башта, самої заможної родини в селі. Люди бігали навкруги, але солдати нквс нікого не підпускали та забороняли гасити. Сердце старого Василя Башта рвало на шматки.
Всі його діти - семеро синів і шестеро дочок розкидані по світу та невідомо що з ними. Він ще незнав,що Михайла вже розстріляли німці в тюрмі в Кракові 1944року , як активіста ОУН, Іван встиг втікти від совітів до Австрії, Федір не повернувся з фронту проти більшовиків, Василя ще арештує смерш та засудить на 25 років , Григорія вже арештували , та засудили за те , що не доніс владі на двох своїх братів ,які були в УПА, і він зникне в таборах Норільська ... , Володя ,наймолодший, загине в бою біля села Велика Тур*я проти солдат нквс. А Миколу, в 1948 разом з малими дітьми - Ганусею , Богданом та Марією і дружиною відправлять в Сибір, як " пособников "...
Доля його дочок буде ще жорстокіша . Гануся з чоловіком Дмитром та дітьми переживе всі "радости" сібіру....
Павліна втратить чоловіка Йосипа Слюзара в таборах гулагу . Марія помре від хвороби сердця, коли ії ,звязкову УПА ,зрадить чоловік . Дмитра Менделу , чоловіка Ольги, - вже розстріляли в тюрмі Самбора совіти , а ії вишлють з двома дочками на каторгу до магадану . Ольга з лише в 1991 році зможе повернутись на батьківщину , стара та хвора...
І тільки наймолодша донька Магдалена разом з дружиною старого Башти Марією втікли до села Тужилів , де переховувались у родини під чужими іменами, і тому виживуть...
Старий Башта проклинав совітів та комуністів , їх владу , яка окупантом прийшла в українські хати та принесла стільки біди і горя українцям , знищила його родину , а вижившим приготувала - " светлое будущее"
Старий Башта помер в лютому 1945...Вічна йому пам*ять.
