Нотатка Раз - японська.
 
Читав якось в Літературній газеті інтерв'ю з Товстоноговим після гастролей БДТ в Японії. І там на питання "що Вас вразило найбільше в країні?" Товстоногов відповів: "Ставлення до чиновника, до його якості". І розповідає таку історію.
 
Організатори гастролей вже наприкінці турне запропонували дати ще одну виставу для слухачів одного елітного вишу. Він настільки елітний, що розташований високо в горах. Так високо, що дістатися туди можна лишень пішки, а вантажі доставляють віслюками. Випуск - всього кілька десятків осіб раз на два роки. З величезними складнощами - декорації, костюми, реквізит везли віслюками - прибули на місце. Ввечері вистава. Давали "Вишневий сад". Товстоногов спостерігає з-за куліс за глядачами. В залі не більше 50 осіб, і ніхто не розуміє що відбувається на сцені. Жоден не розуміє навколо чого інтрига, де конфлікт, де поганий, де добрий герой. Після вистави - бурні овації. Повернувшись в місто, Товстоногов запитав організаторів: "Навіщо такі витрати? Адже ніхто нічого не зрозумів." От що відповів японський чиновник: "У виші проходять підготовку вищі державні чиновники. Ми вважаємо, що якщо через 10 - 15 - 20 років хоча б один з них зрозуміє зміст вистави - витрати виправдані.
 
Нотатка Два - кар'єрна
 
Що мене завжди дратувало на дерслужбі- так це нездатність чиновника до остаточного рішення. Я працював тоді в Держкоммолодьспорттуризмі (2005 рік). І от пльове питання має вирішувати голова комітету, бо ніхто не бере на себе відповідальність за остаточне вирішення. Процедура узгодження займає десь 60%  часу роботи над документом (від написання першої літери до реєстрації після підписання). Папір бродить, блукає, тиняється коридорами поки не звільнить всіх від відповідальності і тоді підписується головою. Звісно, текст ніякий. Відписка. Бо будь-яке рішення -це вибір наслідків. А останні передбачають  відповідальність. От плодять чиновники папери без наслідків.
 
Я ж приймав рішення відповідно до моєї компетенції без не погодження з керівництвом (на що мав відповідні повноваження). Істерика була у всіх: від мого зама до голови держкомітету. І чим вище посада, тим триваліша і емоційніша істерика. Чому так незграбно? А справа у кар'єрі.
 
От приходить молодий фахівець. Працює спеціалістом І-ої категорії. Потім поступово росте до спеціаліста, провідного, головного, начальника відділу. І на цих щаблях він не приймає остаточного рішення (по должности нє положєно). Потім він стає заступником начальника управління, начальником управління. І тут виявляється, він просто не знає як прийняти рішення, не вміє і не може прийняти остаточне рішення. Мотивація ухилу від помилки домінує над мотивацією досягнення успіху.
 
Я прийшов в комітет з посади директора. Я звик приймати рішення самостійно і не потребував костилів. Тому моя самостійність завжди викликала певне... здивування.
 
Тобто, характер кар'єри суттєво впливає на спосіб діяльності чиновника. Адже професійну деформацію ніхто не відміняв. Тому чиновник, як ніхто інший потребує перепідготовки.
 
Нотатка Три - Процесуальна
 
Чиновника ніколи не цікавив процес. Якось був на нараді у вузькому колі: голова, перший зам, зами-директори департаментів та начальники ключових управлінь. Всього 8 осіб. І обговорюють питання оргструктури. Обговорюють в термінах: нарисувати, зробити, скласти, написати, придумати, створити... Я питаю: "Перепрошую, а яким чином ми отримаємо структуру, який буде процес її розроблення?" Німі питання в очах і повне нерозуміння змісту поставленого питання. Пояснюю: "Будь-який процес можна розписати як послідовність певних етапів, заходів, дій. От наприклад, щоб посадити дерево, необхідно підготувати лопату, відро з водою, садженець, вибрати місце, викопати яму, встромити садженець в яму, закопати яму, полити водою. Не можна помінти місцями етапи та дії, бо буде дурня. От я і питаю, який буде процес розроблення структури." "Ти дебіл? - запитали мене у відповідь. - Шо тут нє ясно. Намалюємо квадратики, поставимо стрілочки і буде структура!" Після цього попросили піти...
 
Коли пишеться лист, чирновник думає не про те як воно буде виконуватись, а про те, якби так покрасивше висловитись. Якось викликає мене перший зам і каже з гордістю: "Написав листа. А ну подивись як ркрасиво вийшло". Читаю. Висновок: галіматня. Суть така: сверліть дірку на 8мм, а потім наріжте різьбу на 6мм. Я питаю: "А як виконавець буде виконувати?" Відповідь: "Ти зовсім дурний - просто працювати!".
 
Нотатка Чотири - Результативна
 
Викликає мене директор департаменту і каже: "Головдержслужба придумала функціональне обстеження. Ти будеш за департамент це робити." Справа добра... При розумному підході... Але... Завжди є але... Питаю: "Ми вирішуємо проблему, чи закриваємо документ?" Відповідь: "Не очікував від тебе такої дурні! Звісно закриваємо документ!"
 
І так у 90% випадків.
 
Нотатка п'ята - Стратегічна
 
Чиновник так завалений поточною роботою, що йому ніколи спинитись і подумати стратегічно, на перспективу. Якось прислали до мене на практику студентів-соціологів.  Порахували вони мені обосяг вхідної інформації в розрахунку на одиного працівника в день. Цифра така 1800 - 2100 документорядків. Робота з текстом в відноситься до операторської діяльності. Оператор за 8 годин може якісно опрацювати до 800 - 1000 документорядків. На це є відповідний ГОСТ. Звертаю увагу, не прочитати, а опрацювати. Тобто, якщо працювати якісно, то втратимо 50% інформації. А якщо все обробляти, то в добу треба додати ще хвилинок 600.
 
Висновок
 
В Україні не політична, чи економічна, чи соціальна криза. Це наслідки. Причина - криза адміністративна, яка полягає, навіть, не в тому, які рішення приймаються, а в тому, як саме вони приймаються. Ще в школі проходили: не можна отримати при правильних початкових даних вірний результат невірним способом.