Форсайт-сценарієм від Банкової стала нещодавна стаття на сайті радіо «Свобода» з вельми промовистою назвою: «Проблеми та перспективи українських фінансово-політичних груп у 2011 – 2012 роках». http://www.radiosvoboda.org/content/article/2289701.html Дійсною родзинкою публікації виявилася заява  про подальші наміри. Тобто, суспільство отримало послання принаймні одного з трьох основних угрупувань, що виробляють курс президента.
Зрозуміло, що під оприлюдненим документом немає підпису ні Льовочкіна, ні Азарова, ні жодного з урядовців. Та й навіщо?
Статтю написали професор і доцент з Національної академії державного управління при Президентові України. Не погодити таку публікацію з керівництвом – у кого вистачить фантазії? На те ж вони і хліб з бюджету їдять, щоби писати. На них і шишки полетять, якщо реакція на публікацію виявиться аж занадто гострою. Зондаж бо стосується не стільки власного суспільства, скільки США: про це свідчить вибір майданчика для публікації, вибір аж занадто прямолінійний – цілком в простодушному стилі чинної влади.
Автори, в тій же прямодушній манері пишуть про «формування американської моделі взаємовідносин великого бізнесу та влади в Україні». Зазначивши цнотливо в дужках: «на даному етапі – на рівні першої половини ХХ століття.»
Плакати чи сміятися – обирайте самі. Тільки візьміть до уваги, що висновок про «американізацію» зроблено одразу після наступного зізнання про відверту автократизацію країни:  «Влада поступово корпоратизується, формуючи модель, при якій у більшості сфер домінують від трьох до шести фінансово-політичних груп (переважно мова йде про Донецьку фінансово-політичну групу, яка поділяється, у свою чергу, на три підгрупи, Дніпропетровську групу, групу «РосУкрЕнерго», яка активно трансформується, частково Харківську групу), які мають доступ до основних фінансових, адміністративних та інших ресурсів, фактично контролюючи базові процеси, що відбуваються в державі, визначаючи її політичний курс.»  (жирним виокремив ОТ).
Знайте хто в лавці хазяїн! А щоби і сумніву не виникало, «…необхідно визначитися, яка група суспільства стане опорою даної вертикалі. На нашу думку, сьогодні такою групою може стати виключно великий бізнес, який перебуває на останньому етапі свого розвитку – етапі легалізації та норматизації.»
Тобто за океан пішов посил: не заважайте нам докрасти, вимити руки і вдягнутися у все біле.
І що ж буде далі?    
Далі все передбачено: «…частина фінансово-політичних груп будуть намагатися максимально переорієнтувати свій бізнес на західні ринки, поступово перетворившись на транснаціональні корпорації (зокрема, мова йде про компанії Ріната Ахметова та Віктора Пінчука).»
Тобто, цим двом заважати не будемо, але й вони до наших справ свого носа нехай не пхають.
«Інша частина буде намагатися реалізувати інфраструктурні проекти в Україні, використовуючи власні ресурси та ресурси держави (наприклад, група Олександра Ярославського та група «Приват»).»
Ці задекларували лояльність владі, їх поки чіпати не станемо, але підвісимо на гачок.
Ну, а деяких зарозумілих доведеться просто знищити: «Не виключно, що деякі фінансово-політичні групи, які на сьогодні переважно співпрацюють з опозицією, взагалі припинять своє існування шляхом поглинання більш потужними провладними корпораціями.»
Ось така прогнознується американізація України…
Відвертість авторів (очевидно, як данина ніби довірливості) межує з фантастикою. «Доля великого капіталу й надалі залишається вкрай високою та визначає, відповідно, основні вектори розвитку країни. …значна частина вітчизняних фінансово-політичних груп як регіонального, так і загальнонаціонального масштабу в значній мірі почала орієнтуватися передусім на державний бюджет, приймаючи участь в різноманітних державних програмах (у тому числі пов’язаних з Євро-2012), а також активізувавши різноманітні додаткові легальні та напівлегальні механізми отримання коштів (пільги, ПДВ тощо)».
Згадка про Євро-2012 в контексті дерибану бюджету дає підстави припустити, що натхненники публікації намагаються підкласти свиню віце-прем’єру Б.Колесникову. Той, як відомо, є давнім другом Ахметова, якому таким чином натякають відсунутися від Банкової, і повідомляють про це американцям: візьміть до уваги на зміни складу спонсорів влади.  
Віддавши великому капіталу всю власність і всю владу, автори виявили, що при такому розкладі в Україні нема кому  подбати про демократію. А як же без демократії, коли звертаєшся до американців?
Хто там у них носій демократії? Середній клас? Буде і у нас, щоправда, паралельно: «Завдання Віктора Януковича як глави держави – трансформація великої промисловості (і, відповідно, у певній мірі трансформація великого бізнесу) у промисловість, здатну адекватно реагувати на прояви світових фінансово-економічних криз та її подальша інфільтрація у політико-економічний простір з паралельним формуванням середнього класу в Україні». І не тільки паралельно, а такий, що буде обслуговувати потреби великої промисловості, та ще й  «зобов’язаний своїм утворенням та розвитком саме новому Президенту України.»
Не вірите? Ось повний абзац: «Для утримання влади необхідно обов’язково створити своєрідний базис з середнього класу, який буде зобов’язаний своїм утворенням та розвитком саме новому Президенту України. Як би парадоксально це не звучало, цей новітній середній клас може бути створеним на основі великої промисловості та, у значній мірі, обслуговувати її потреби. Зазначимо, що під середнім класом мається на увазі не стільки бізнесмени середньої руки, скільки державні службовці, лікарі, вчителі тощо.»
Ну просто ідилія: президент створює специфічний клас, що обслуговує потреби його спонсорів. Останній писк моди в соціології і політології!  
Убогість концепцій і зашкарублість уявлень про світ і суспільство вражають навіть на фоні нашої загальної депрофесіоналізації і безвідповідальності.  Складається враження, що автори останні 15 років просиділи десь в ув’язненні без доступу до газет, журналів і інтернету. Вся  планета крокує до свободи – навіть російський президент веде розмови про електронну демократію, а в Тунісі і Єгипті громадяни скинули авторитарні уряди. Всі вони йдуть не в ногу, а ось ми – в ногу.
Бо - послідовні!
Відсутність організованого спротиву владному бульдозеру він, схоже, сприймає за згоду з його самоправством.
Здається, люди на Банковій досі переконані, що київський Майдан зробили американські валянки з доларами і наколоті апельсини. І тепер подають сигнал за океан: у нас всё схвачено, за всё уплачено. І демократію із середнім класом забезпечимо: тільки не заважайте, будь ласка!    
Призабули сердешні лише про власний народ, про демократичну мережу, що вже складається http://e-democracy.in.ua/component/content/article/48-demokratychna-ukrajinska-merezha
Думають, що тепер вони вже все можуть.
І той анекдот радянський теж призабули: Можеш, звичайно! Та хто ж тобі дасть?
Олександр Тертичний