У глибині сцени банер із красномовним написом на тлі Державного Прапора: "УкраїнУ маЮТЬ таланти". Що це, неоковирний жарт недоумкуватої шпани, що зібралася потусуватися десь "на хазі"? І хто ці таланти, що "мають" Україну?  
 
Та ні, виявляється, це придворний лейб-гармоніст Ян Табачник зібрав "вершки суспільства" на своє шоу "Честь имею пригласить!".
 
А хто ті щасливчики, які удостоїлись "честі" бути запрошеними?
 
"Компанія була не надто численна, проте вельми інтелігентна й вишукана: пан поліцай, пан ґовняр і пан двірник. Потім прийшла панна Зося, а з нею ще дві курви".
 
Щоправда, у нашому випадку компанія була куди більш численною, та й курв було не дві, а значно більше. Усе ж інше – один до одного. Справжнісінький шулявський бомонд, аристократи блошиного ринку, сучасні господарі життя.
 
Попервах усе було чинно й шляхетно. Як і годиться, достойних гостей приймав благородний шевальє Ян Піневич Табачник з красунею дружиною.

 
А привітали його прем'єр-міністр Микола Азаров з дружиною Людмилою та перший віце-прем'єр Андрій Клюєв.

 
На зйомках були присутні глава адміністрації президента Сергій Льовочкін, глава Служби безпеки України Валерій Хорошковський, екс-міністр оборони Олександр Кузьмук та інші. Навіть заступниця Льовочкіна Ганна Герман, яка на момент зйомок щойно вийшла на роботу після реанімації, відвідала тусівку.
 

Була й дрібніша сошка, такі як "улюбленець" журналістів Олег Калашніков,

голова КМДА Олександр Попов,

президент Федерації футболу Григорій Суркіс,

гімнастка Лілія Подкопаєва

та безліч інших "сильних світу цього".
 
Попри усю комічність та карикатурність претензій на великосвітський раут як для провінційного малоросійського бомонду все виглядало більш-менш пристойно. Аж поки не розпочалася "художня самодіяльність".
 
Сам "метр" Табачник оголосив номер "талановитої зіркової дружини і зіркової співачки" … Марини Кінах, яка, судячи з усього також "має" Україну.
 
А ще там підвивав блатняк "зірковий" Толстоухов (тут слон добряче по вухах потоптався) щось там про "адесскій язик" і про те як він гуляв "как маладой павєса".
 
А ось Ельбрус Тедеєв поруч із дружиною палко плеще у долоні на адресу Марини Кінах.

Що можна сказати, дивлячись на це прекрасне щире обличчя, не спотворене навіть натяком на інтелект? Хіба скажеш, що головна його депутатська діяльність полягає у мордобої під склепіннями Верховної Ради? От і не вгадали. Виявляється, цей достойник має ще безліч талантів. От і зараз він разом з Подкопаєвою так ушкварив "кабардинку",

що розчулив самого Резніковича, художнього керівника театру ім. Лесі Українки.

Не лишився байдужим до новоспеченої "зірки" й всюдисущий Йосип Кобзон.

А й справді, яка ж "малина" без Кобзона?
 
Та справжнім апофігеєм став виступ лабуха від генпрокуратури Рената Кузьміна. Певно, не давали йому спокою лаври Шарапова, от і вирішив виконати соло на фортепіано. Почав, як водиться, з Бетховена, та тут втрутився Ян Табачник.
 
─ Ти "Мурку" давай, ─ по-хазяйськи наказав він "зірці". І заступник Генерального прокурора з неабияким задоволенням "збацав" класику кримінального шансону. Чим дуже потішив господаря цього збіговиська.

Дуже символічно – заступник генпрокурора грає "Мурку"! І це не на приватній "хазі" Табачника, а на телеканалі "Інтер" перед очима мільйонів телеглядачів. Це ж як треба зневажати ці мільйони! Мовляв, начхати нам на них, "терпіли" усе схавають.  Ми – господарі на цьому святі життя.
 
Дивишся на це жалюгідне видовище набундючених провінційних павичів, а з глибин підсвідомості бринить рефреном: "На Дерибасовской открылася пивная, там собиралася компания блатная …". Проте відчувається якась незакінченість картини. Не вистачає якогось фрагмента. От якби шанувальник українського поета Чехова згадав свою буремну юність і замовив "Гоп-стоп, мы подошли из-за угла …", тоді картина набула б закінченого вигляду.
 
Україну дійсно "мають" ─  і в хвіст, і в гриву. І таланти ці широко відомі у вузьких мафіозних і кримінальних колах. Та врешті-решт усе колись добігає кінця, і настане той час, коли доречними стануть слова іншого "шедевра" з того ж таки блатного репертуару: "Недолго музыка играла, недолго фраер танцевал". А щоб воно дійсно було "недолго", маємо їм у цьому допомогти. Щоб вони не встигли зробити з "Мурки" гімн України, а "феню" ─ другою державною мовою.