Набридло все. Хто ми? Що ми? Чим займаємося? Навіщо живемо тут, на цій Землі? 21 століття. Вже 10 років як почалося. І що ми маємо на цей час, якою є людина, якою буде, якою могла би стати… Нашу країну зараз роздирають на шматки конвульсії агонії старого хламу, який скопичився за багато століть на звалищі історії. А що світ? Куди він іде, прямує, чого чекати у майбутньому? Набридла навколополітична колотнеча. Набридла політика по саме неможу. Набридло захлинатись під купами бруду, наваленого на нас з різних боків. Людина – вона хто? Істота, приречена думати про те, що вона сьогодні/завтра буде їсти/пити та як її обкрадають ті, ті і  ті? А ті, хто заради того, щоб їсти- пити в особливо великих розмірах згодні забрати останнє у своїх співбратів по біологічному виду – вони хто? Люди, чи ще просто недолюдська стадія, двонога тварина? Сумно. Сумно  і страшно.
 
У світі діються речі, які часом пережовуються «жовтою пресою» , але над справжнім їхнм сенсом мало хто задумується. Клонували тварину. Намагаються вести підпільні роботи з клонування людини. Електроніка та робототехніка розвиваються карколомними темпами. Наукова фантастика рясніє апокаліптичними візіями постіндастріал «йшов…надцятий рік. На землі не залишилось нічого живого», японська анімація вже своїми звичними персонажами має кіборгів та людей-інструментів, створених виключно для того, щоб воювати за своїх господарів. А мрія і візії – вони чи то відображають, чи народжують майбутнє.
 
Але при цьому всьому душі людські чогось залишаються незмінними. Йде 21-ше століття – а ми ще досі сперечаємося, чи герой той, хто забирає останнє в нашого сусіда якщо він «наш хлопець»,  і який злодій аналогічний такий самий «герой» нашого сусіда. В нас немає вищих думок, вищої цілі, вищої мети. Тільки страх втратити зручності чи засоби існування цього нашого фізичного тіла нас на щось та штовхають. А ті, хто заважають зручностям цього фізичного тіла, вважаються злом. Нас обманюють ті, хто солодко обіцяє,  ми хочемо, щоби нас обманювали. Невже міліони років людської еволюції були потрібні лише для того, щоби державний олігофрен хизувався чесно вкраденими «звірями заморськими» у своїх чесно вкрадених маєтках і цей єдиний смисл його існування підтримували мілони, що вважають себе недурними і ба ледь не сіллю землі?  В минулому при загибелі держав виникали Нерони, Калігули та інша та інша. Але вони набували трон за правом династії та інтриги. А ми своїх Неронів та Калігул честно підтримуємо та обираємо на всенародних виборах ) Дивна посмішка долі. Для людей, що поклали своє життя за право обирати та республіки. Виявляється, що вони клали своє життя за право всенародно водрузити на трони країн мавп з автоматами і добре, якщо не ядрьоними бомбами. Виявляється… Виявляється, що в людей не повинно бути іншого використання життєвих сил, щоби потім якось захищатись від цих олігофренів з автоматами, на щось їх міняти чи просто рятувати від них своє майно та життя. Це – сенс людського існування? Це – мета міліонрічної еволюції?
 
Я тут зараз просто задаю питання,  не буду пропонувати на них відповідей. Просто захотілось виписати все, що накопичилось, хай кожен шукає собі на то відповіді сам. Якщо захоче шукати. А ні – то на ні й суду ні.
 
Людство в цілому вже давно має в руках силу, здатну знищити все живе на планеті. Вже 40 років тому мало. З того часу прогрес технологій дечого досягнув. А що по факту можуть вже теперішні технології? При тому, що «внутрішня людина» майже не змінилась з того часу, щоб не сказати деградувала? Чому політики – будь-як, навіть найкращі – можуть чимось зачепити «широкий загал»в основному тоді, коли говорять про різні варіанти щоденного хліба,  ні про що інше? Невже шукати корм підніжний це найголовніше, що турбує на світ істоту, чомусь названу як «людина»? А інша частина «людей» використовує надпотужні технології, створені зусиллями насправді людського, вартого імени «людина», генія з метою влади над собі подібними? Де майбутнє, правдиве майбутнє тих, хто носить ім’я «люди»? З’їсти три тони свині, випити тону горілки, удобрити землю на кількість з’їденого, народити таких самих і   передати цю «правду» наступним поколінням?Або обкрасти міліон для себе коханого, скористатися цяцьками вчених «ботаніків» щоб стало комфортніше власній дупі, народити собі подібних і передати цю «правду» наступним поколінням?
 
Можливості до діяння - на добре чи на зле – людині у світі на цю мить значно перевершили реальний зріст та розумність її власної душі.  Далі так тривати не може. Крихка рівновага, що ще поки є тепер, скоро порушиться… І дай Боже у цей час нашій країні таких провідників, які хоч частково будуть розуміти за які якорі триматись, щоб зберегти хоча б частину того, що натепер є,  і отримати таки квиток, право проїзду у зовсім інше можливе майбутнє…Я хочу, щоби людина підняла нарешті очі до зір. І зрозуміла, що земний пил – не єдине її можливе майбутнє, як людської істоти.