Почну з однієї прописної істини. Істини прописної фактично не для нас, підданих. Для влади. "Розділяй і володарюй". Краткость сестра таланта, так сказати. Якраз цим і займається фактично зараз провладна верхівка, якраз зараз всі реформи направлені на це.
Помаленьку народ перетворюють в "бидло", починають заганяти в "стійло". Податковий кодекс тільки початок. На черзі ще кілька суперкласних реформ. Трудовий кодекс - зробить рабів. Пенсійний зробить ідеальних працівників - вийшов на пенсію і відразу на цвинтар. В кращому випадку, якщо будуть гроші на це. А не згідні тепер отримують пару куль в живіт.
Опоненти, небезпечні для влади будуть сидіти по тюрмах, переслідуватись, зацькуватись каральною машиною, а "кишенькові опозиції" будуть прославляти державу, яка помаленьку стає просто територією. І людям буде добре... Жаль тільки ми не відносимося до цих людей.
От така картина маслом у нас виходить...
Що робити зараз, в нинішній ситуації? Перш за все кожний громадянин має вирішити для себе сам. На жаль рахунок зараз не на користь держави і державності, попередні місцеві вибори показали, що багато хто просто банально продався і ліг під прес партії влади. Краще синиця в руках, ніж журавель в небі? Моя хата скраю? Після нас хоч потоп? Дуже цікава картинка виходить.
Думайте мої дорогі і шановні. Особисто я хотів би, щоб мої діти жили в державі Україна, а не на території яка буде називатись якимось іншим словом відповідно з витікаючими з відси привілеями.
п.с. не судіть строго, це була фактично проба пера. а перший млинець як то кажуть...