для старих юзерів
пам’ятати
[uk] ru

Автора постійно - не роздягай! Про рейтинг сайту - пам'ятай!


Автора постійно - не роздягай! Про рейтинг сайту - пам'ятай!
Сьогодні бажав би поспілкуватися відносно прибутку кожного автора на нашому сайті, і мова піде – саме, про особистий рейтинг кожного дописувача! Тому що від нього - цього мірила, напряму залежить рейтинговість, та фінансове благополуччя і майбутнє нашого сайту.
 
В інтернет просторі прибуток кожної Інтернет - одиниці завжди лежить поряд з її  рейтингом, і чим більший та гарніший той рейтинг, тим краще, і сайту, і його власнику, тому що від читачів – шанувальників, авторів, заможних панянок - коханок, голубих та інших різнокольорових огризків суспільства - спонсорів, відбою немає.
 
Як не дивно, але цей рейтинг – ще й здалеку дуже гарно відчувають, бачать та внюхують: читачі, політичні прості тушки разом  зі своїми сутенерами – політ технологами, та продажні журна шлюшки. Якщо коротко. Сайту, від  класного рейтингу, одні плюси: 1+1, повний кайф та цимус з оргазмом.
 
Натомість з незначним та п’яненьким рейтингом, сайт і  в прямому і в переносному смислі чахне. Його активно роз'’їдають бацили ворожнечі та розбрату. Непримиренні гостроголові, тупоголові та безголові замість об’єднання по спільній протидії мікробам суспільства, обирають зовсім інший, і дуже необачний та нерозумний крок - шлях взаємного знищення.
 
Як на кожній війні - є й біженці. Спочатку, як правило, утікають авторитети в Законі, перші особи, та журна шлюхи. Слідом за ними не пасуть задніх і читачі – прихильники перших публічних осіб. Навіть продажні прості тушки, чудово розуміючи, що їм вже ловити нічого, разом зі своїми сутенерами, ходять зовсім по іншим маршрутам.
 
Втративши авторів та читачів сайт починає задихатися, а втративши ще й фінансових спонсорів, від постійного недоїдання загинається. Життя на такому сайті ледь жевріє, і якщо до нього терміново не викликати швидку,то наслідки можуть бути, невтішні. Пережити такий Армагіздец, кожному власнику - напевно чогось таки й коштує!
 
Але дуже вже щось круто я замісив сюжет, тому повертаючись в сьогодення, радий що розум та виваженість кожного - в минулому, допомогли зберегти те, що напрацьовувалося довгими роками. Руйнувати – це ж не будувати… Зруйнувати все ж можна за лічені хвилини, а побудувати, або відремонтувати –  це ж роки…
 
Розумних голів, серед читачів перейшовших рівень надоїдливого флудерства, та звичайного коментування - достатньо багато, але їх розум для втілення в реальність буття - нажаль, по різним причинам - важко, а іноді і зовсім ніяк не може проникнути навіть на сторінки місцевих друкованих видань, не кажучи вже про сторінки популярних видань.
 
В сучасному інтернет просторі країни, теж катастрофічно мало видань, куди патріотично налаштований читач -  як автор окремої думки, зміг би вільно увійти, та безперешкодно розмістити свої, пропозиції або запропонувати суспільству - ідеальне вирішення певної проблеми сьогодення.
 
Ці моменти, в найважчий час свого життя, дуже вчасно зрозуміли, та відпрацювали засновники багатьох Інтернет - видань України, для створення, ні від кого не залежних – хоча й маленьких, але, все ж, - своїх, і хоча своїх (кому як подобається ) - власних, бізнес проектів.
 
Думаючи в першу чергу - про наповнюваність своїх сімейних бюджетів, - «Закон джунглів та прерій» ніхто і ніколи відмінити не зможе, ці люди одночасно не забувають й про те, що вони такі ж громадяни, як і кожен з нас з вами.
 
Не тікаючи з України, не ховаючи кошти в офшорах, а навпаки - започатковуючи свої проекти саме в ній, ці люди Словом намагаються змінити ментальність кожного з нас. Тим самим, не в настількі вже й далекій перспективі, намагаючись отримати – в першу чергу для себе, та своїх нащадків – певні дивіденди у вигляді іншої і більш кращої країни. Хто ж ворог собі та своїм дітям?
 
Найголовніша відмінність нашого сайту та подібних проектів від інших - маніпулятивних, саме в тому, що автор з вулиці – від народу, може вільно зайти, та безперешкодно – без усілякої внутрішньої та державної цензури, розмістити матеріал, ідею, пропозицію – тим самим, отримуює велику можливість, напряму, через свої думки - вже сьогодні, змінювати  - власну і сучасну реальність.
 
Можна по різному відноситися до приватної власності –  в кожного своя: ментальність, виховання, розумові здібності, цілі, мета та найближчі бажання. Але особисто від мене - власнику, за можливість вільного Словоблуддя – респект та уважуха.
 
Скептикам порадив би спробувати - в інших виданнях, але не подібних нашому, вільно – на Головній сторінці, а не в підвальних приміщеннях - коментарях, хто ж крім рабів та слуг там порпається, розмістити свій матеріал!
 
Чи повинен, я – особисто, і кожен з нас - спільно, якимось чином допомагати власнику нашого сайту, та самому собі і своїм дітям, чудово усвідомлюючи, що моє, ваше та їх – дітей, майбутнє залежить винятково від моєї поведінки, та моїх дій - вже сьогодні? Питання, напевно, чисто риторичне!
 
Чим - я, та інші автори можемо допомогти: сайту, його власнику, в кінцевому - своїм родинам та в цілому і країні? Лише одним! Своєю розумовою працею - через друковане Слово! Нічого більшого тож не вимагається!Так – безкоштовною! Так – добровільною! При цьому отримуючи прибуток незрівнянно більший ніж будь які гроші - повагу тисяч читачів. (Хоча гроші на чорнила,  іноді теж необхідні, але це лише так… – між іншим…)
 
Цілком зрозуміло, що найбільшим прибутком кожного автора є – його читачі.
Шанувальники таланту, для яких авторитет майстра - завжди значно вищий власного. Тому прибуток автора завжди визначається якимсь конкретним - арифметичним числом довіри,  висловлене поціновувачами через відповідне оцінювання, з подальшою імплементацією, в цілком реальний числовий рейтинг.
 
Рейтинг автора - це пік самоствердження особистості.
Рейтинг - це вершина його майстерності та творчих досягнень.
 
Від рейтингу - цього універсального інструменту, напряму залежить авторитет кожного автора. Яка ж довіра до митця, з кастрованим рейтингом? Хто ж з розумних та свідомих читачів зі сторони, повірить в ейфорію і кайф, коли наяву перед очима манюнька і переконлива - гола правда…?
 
Тому й не дивно чому багато праць залишаються зовсім не прочитаними.  «Навіщо взагалі читати» - каже, десь так, кожний читач, коли власними очима бачить реальний рейтинг підтримки матеріалу.
 
«Дурдом» - як сайт, відбувся, завдячуюучи, саме - високому рейтингу та авторитету Т. Коробової, за якою з «Обозу» потяглися та перейшли майже всі читачі – егрегор поціновувачів її своєрідного таланту.
 
Підсумовуючи написане приходжу до простого висновку.
Рейтинг кожного сайту, завжди залежить лише від рейтингових авторів!

 
І чим більше на нашому сайті буде саме таких авторів - з найбільшим  рівнем довіри, а не пересічних флудерів! - Тим більше буде і їх шанувальників! А оскільки, кількість читачів на сайті, дякуючи рейтинговим авторам постійно буде збільшуватися, то відповідно пропорційно зростатиме відвідуваність і сайту. А відвідуванність сайту читачами, саме і є - тим мірилом, яке визначає рейтинговість сайту в світовому павутинні.
 
Рейтинг автора, також необхідний і адміністрації сайту - як технологічний інструмент, для регулювання опцій. Це відповідні числові параметри для «двигунця», згідно яких бездушна машина самостійно, в постійно-автоматичному режимі, розміщує в своїй пам’яті: авторів, та їх матеріали у відповідній послідовності.
 
Але все ж таки - основна функція рейтингу на нашому сайті: залучення розумників - читачів, та амбіційно налаштованих дописувачів - авторів, які озброївшись до зубів палкими Словами, лозунгами, чудовими ідеями, відпрацьованими програмами, добровільно та безкористливо погоджуються на співпрацю  з сайтом, для пропагування своїх думок та сформованих поглядів.
 
Погоджуюсь, що безкоштовно - віртуальні посади на нашому сайті, малоцікаві для пересічних громадян, тому й не дивно, що бажаючими працювати, в наших умовах, погоджуються одиниці. Не кожний же розумний санітар, до чергового підвищення, в силі,  витримати 35-ть років важкої праці, в той час як відомі психіатри - чимдуж кивають п’ятами і найдалі від закладу.
 
Може все ж є необхідність, та певна доцільність незначного перегляду нормативів штатного розпису, з введенням до 25-ти річного віку, додаткової посади – практикант? Кожному ж дурню нашого санаторію відомо, що саме в цьому віці, рейтинг кожного молодого санітара, виглядає найкраще і цілком придатний для суспільного використання.
 
Ні в якому разі – написаним, я,  не намагаюся тиснути на адміністрацію сайту, та на Свободу – вибору і її дій. Також, в ні якому разі - не засуджую власника нашого курорту - ворду. Чудово ж розумію, бізнес – є бізнес! Також повідомляю про те, що мешти намилювати не тільки в найближчий час, а і в далекому майбутньому - навіть на думці немаю.
 
Навпаки! Всіляко підтримуючи ініціативу та намагання колективу, в якісному промиванню суспільних мізгів, буду робити все від мене залежне, щоб дурнів, йолопів, ідіотів, та хворих придурків і профффесорів, в нашій країні стало якнайменше.
 
Для досягнення відповідного рівня, та подальшого кар’єрного зростання, на нашому сайті – на перший погляд, створені всі умови. Відсвяткував 35-ти річчя – лікар. За шість років, доволочив своє розумне тіло до 40-ка, та випадково не помер від якогось шизофреніка – ти вже заввідділенням. Щорічно підтвердив адміністрації, свою притомність, та те що, поки - що з глузду, ще не з’їхав – подальша тобі шана та подяка.
 
Кожний солдат в майбутньому, завжди бажає стати генералом. Кожний автор зі своєю зброєю – Словом, по суті той же солдат, але вже  інтелектуальної армії добра - чи то зла, в собі - підсвідомо, і - постійно в реалі, теж намагається здобути певних перемог, та найвищих вершин  визнання свого ЕГО.
 
Але, чи все у нас гаразд з особистим рейтингом кожного автора у відповідному розділі?
Особисто в мене – ні…
 
Віктор Простолюдина
© В. Простолюдина [29.12.2010] | Переглядів: 2179

2 3 4 5
 Рейтинг: 35.6/41

Коментарі доступні тільки зареєстрованим -> Увійти через Facebook



programming by smike
Адміністрація: [email protected]
© 2007-2024 durdom.in.ua
Адміністрація сайту не несе відповідальності за
зміст матеріалів, розміщених користувачами.

Вхід через Facebook