Під час бійки у Верховній раді спостерігався нюанс, який впав в око певно кожному хто знається на рукопашній. Коли регіонали колоною хлинули в президію Верховної ради, нардепи-бютівці навіть не намагалися бити їх у відповідь. Вони штовхалися, уверталися, відбігали – але самі не били. Навіть якби вони намагалися просто повиснути на руках у своїх противників, або створити «кучу-малу» і те бійка тривала б довше і ще невідомо з яким наслідком. Проте цього не сталося.
 
Було очевидно під кулаками регіоналів опинилися депутати, які взагалі не вміли битися і вщент не зналися на тактиці рукопашних сутичок. У бійці не прийняли участь головні топ-бійці БЮТ – Кожемякін, Забзалюк, унсовець Шкіль. А вже за 2 дні після бійки нардеп Наталя Королевська при всьому параді заявилася гуляти на урочистий вечір у посольство Росії (!!!), де непогано проводила час в компанії нардепів-регіоналів Деркача, Макеєнко, тощо. Покинути гульбище в знак солідарності з побитими колегами їй на думку не спало.
 
Всі ці нюанси складені разом наводять на вкрай неприємні висновки. На жаль – це далеко не перші дива.
 
Дивовижні за своїм змістом події почалися майже зразу після виборів у місцеві ради. У Волинській облраді, де якщо хтось забув, більшість отримала саме ВО «Батьківщина», головою облради був обраний схильний до Партії Регіонів литвинівець Володимир Войтович. Ідіотизм ситуації полягав у тому, що обрати його могли тільки в разі голосування за нього разом з «регіоналами» частини БЮТ. Тобто ВО «Свобода» яку БЮТ вже більше року обливає багном, проголосувала за висуванця БЮТ (тягнибокери продемонстрували свої бюлетені журналістам), а сам БЮТ – за особу потрібну регіоналам. Ті самі депутати облради від БЮТ та НУ не з’явилися на сесію під час прийняття радою заяви-протесту проти прийняття Податкового кодексу.
 
Те саме сталося й на Рівненщині – другій області де БЮТ взяв більшість. Там молитвами якихось невідомих тушок головою облради став регіонал. Альтернативою регіоналові був кандидати від «Нашої України», знову таки підтриманий «Нашою Україною» та ВО «Свободою». Проте виграв регіонал, не без допомоги когось третього. Так само не змогла зібратися сесія облради на підтримку акції підприємців – депутати БЮТ випарувалися в невідомому напрямку.
 
У Перемишлянській райраді більшість отримав БЮТ, при чому не «клон» а таки справжній БЮТ, той що існував у тому районі від роду-віку. А хто став головою райради? Регіонал. БЮТ проголосував за нього майже в повному складі.
 
У Кременчуці мером міста став представник БЮТ. І що він зробив ставши мером? Вступив до Партії Регіонів. У Запоріжжі Олександр Сін виграв вибори мера як представник БЮТ і зразу ж «призупинив членство в партії». Тепер це так називається.
 
Офіційно БЮТ виступав за проведення парламентських виборів у 2011 році, але в той самий час 10 нардепів-бютівців проголосували за прямо-протилежне. Без усіляких наслідків для себе. За першу редакцію Податкового кодексу проголосувало 5 нардепів-бютівців. Без наслідків. За другу редакцію (незважаючи на захоплені промови на Майдані Юлії Тимошенко і Наталії Королевської) голосувало вже 7 нардепів. Обурені однопартійці виключили їх з фракції явно проти волі самої Тимошенко.
 
Під час підприємницьких акцій громадянської непокори, нардепи-бютівці навколо Майдану ледь не хороводи водили. На їхнє щастя ніхто не нагадав їм що соцвнесок (біля 300 гривень в додаток до податку) що нині навісили на підприємців, був прийнятися постановою про наповнення соцфондів саме урядом Юлії Тимошенко. Честь і хвала нардепам, саме завдяки їхній присутності, табір тривалий час не могли знести. Аж от що цікаво – напередодні зносу наметового містечка у ньому не залишилося ЖОДНОГО депутата. Міліція звідкілясь знала про те що їх не буде – застосування такої кількості людей, техніки і підрозділів спецпризначення потребує тривалої підготовки. А після зносу містечка до міліції почали тягати кого завгодно – Данілюка, Нусса, керівництво київської ВО «Свободи», але не БЮТівців. З тезою про масові репресії владою БЮТ це якось не співпадає, вам не здається?
 
Якби не бійка в Раді і не виклики Юлії Тимошенко на допит у прокуратуру, БЮТу лишилося б тихо загнивати в сесійній залі і вкотре виправдовуватися за дії своїх партагеносе на місцях. Проте – Партія Регіонів явно нині підіграла БЮТу. Побивши частину нардепів-бютівців і викликавши Тимошенко на допити (але не заарештувавши її) влада влаштувала БЮТу дивовижний піар. Виборець БЮТ традиційно слабких любить. На тлі прокурорських допитів і юшки з нардепівських носів, виборець не помітить ані співпраці БЮТ і ПР на місцях, ані голосування діючих нардепів-бютівців за ініціативи регіоналів, ані присутності Наталії Королевської на модній тусовці в посольстві РФ, в оточенні «регіоналів».
 
Гадаю вже є очевидним, що з певного моменту БЮТ почав співпрацювати з регіоналами. Саме цим пояснюється «тушкування» в геометричній прогресії «на місцях». Саме цим пояснюється перебігання в «тушки» частини нардепів. Саме цим пояснюється несподіваний інтерес прокуратури до Тимошенко, а фракції ПР – до бютівських пик у той момент коли на акцію підтримки свого лідера до Генпрокуратури прийшло менше тисячі прихильників Тимошенко – кожен 600-й член БЮТ.
 
БЮТ явно втрачає свою опозиційну нішу. БЮТу стає все важче виправдовуватися за співпрацю своєї партії з «регіоналами». БЮТ уже втратив свої позиції в Галичині і явно втрачає симпатії виборців на Волині, Поліссі, Поділлі та Наддніпрянщині. БЮТу у спину дихає ВО «Свобода», Хлопці добре розуміють що на відміну від НУ чи «Кролик-фронту» до Тягнибока перебігти в них не вийде. Такі красені там і нафіг не потрібні.
 
Регіони ж явно хвилює посилення націоналістичних настроїв у суспільстві. ВО «Свобода» набрала на виборах у Харкові стільки ж голосів скільки 4 роки тому мала в Галичині. Регіонали – партія олігархів і чиновників-коррупціонерів. Здобувши владу вони горять бажанням «зняти бабло» причому зараз і якомога більше. Саме тому нині ініційовано прийняття Податкового, Житлового, Адміністративного та інших кодексів. Та завдяки кодексам регіонали шалено втрачають рейтинг навіть у своїх регіонах. Поява конкурента у вигляді організації не замараної у корупційних скандалах, яка керується ідеєю національного зміцнення, для регіоналів украй небажана. Лишається тільки одне – утримати частину суспільства, переконану що «гарно буде тільки з Юлею», у їхньому нинішньому становищі. Не дати їм тверезо оцінити ситуацію і долучитися до сили, яка справді бажає наведення ладу у державі українців. Звичайно БЮТ створює для ПР певну небезпеку. Але у нинішньому своєму становищі БЮТ як опозиція набагато вигідніший ПР ніж потенційно «Свобода».
 
БЮТу ж треба просто вижити. А задля цього – і по рилу здобути зайвий раз не гріх.
 
P.S. 1 січня 2011 року ВО «Свобода» проведе смолоскипну ходу на честь дня народження Героя України Степана Бандери. Знову як вкотре, все відбудеться без сутичок з міліцією та перехожими. Знову як вкотре міліція, яка частково «Свободі» співчуває, а частково не хоче гучних бійок, «Свободі» не заважатиме. І знову як вкотре, сайти схильні до керівництво БЮТ зайдуться в істериці що відсутність бійок – «ще один доказ співпраці «Свободи» з владою. Першим «лови злодія» як відомо, горлає сам злодій.