Неділя  у мене вихідний. Мав час переглянути останні повідомлення на різних сайтах та форумах. Відразу в очі кидаються численні тривожні повідомлення про економічний та фінансовий стан держави. Ось тільки заголовки статей:
- Хто залатає бюджетну дірку
- Азаров провалив виконання бюджету
- Через схеми мінімізації ПДВ бюджет втрачає майже 30 мільярдів – експерт
- Європа дала українській владі останній шанс – експерт
- Податковий кодекс: як зруйнувати економіку
- Інвестори вагаються…
 
Але і ці повідомлення закриваються напористим водопадом повідомлень про наближення пенсійної реформи. Ось про неї вже говорить президент країни Янукович, прем’єр-міністр Азаров, урядовці і політики різного калібру.
 
Все голосніше звучать повідомлення, що у Кабміні вже сформулювали ключові положення пенсійної реформи, яка має набути чинності з 1 січня 2011 року. Про це пише "Дзеркало тижня", яке має у своєму розпорядженні свіжу версію проекту.
 
За даними видання, новий, грудневий варіант пенсійної реформи, "набагато жорсткіший" за попередній варіант, розроблений три місяці тому. "Готовий" закон кров з носу повинен набути чинності з 1 січня 2011-го. Вкладемося в ці терміни - Україна отримає черговий транш кредиту. Тому такий поспіх", - пише видання.
 
До 10 грудня проект закону про пенсійну реформу повинен бути поданий до ВР України. Всі питання реформування, переважно зводяться до однієї проблеми – пенсійного віку виходу на пенсію. Можна погодитись, що в Україні залишились положення про найнижчий пенсійний вік у Європі. Хіба що Республіка Білорусь на одному рівні з нами. В Прибалтиці і то вже додали по 2-3 роки до цього пенсійного віку.
 
Зрозуміло, що запровадження реформ повинні супроводжуватись економічним та соціальним ефектом. Він може бути позитивним і негативним. У обговорюваній реформі пенсійної системи однозначної відповіді ми поки що не знаходимо. І важливо тут передбачити заздалегідь можливі наслідки.
 
Очевидно, тут повинен напрошуватись повний аналіз складових економічного стану виробництва, рівня зайнятості населення, тривалості життя та багато інших чинників, які перетинаються із пенсійним віком. Адже треба розуміти, що вік 55 років для жінок та 60 років для чоловіків – це тільки один фактор впливу на стан пенсійного фонду.
 
Так, бюджет ПФ України із затвердженими параметрами в обсягах 192 млрд грн або 17,7 % від ВВП країни лягає непосильним тягарем для уряду. За оперативними даними, до Пенсійного фонду з усіх джерел фінансування у січні-жовтні 2010 року надійшло 152 464,9 млн грн. Власні надходження склали 95 566,7 млн. грн., що становить 97,7 відсотків планових призначень. Тобто вже за 10 місяців дефіцит склав 56 898,2 млн грн. Із врахуваннями листопада – він вже перевищує 60 млрд грн.
 
Давайте і ми попробуємо розглянути проблему пенсійного віку виходу на пенсію для наших громадян. Один важливий фактор який носить об’єктивний характер є – середній вік життя наших громадян, який становить лише 66 років, а чоловіків - 62 роки. В той же час у Великобританії – 79 років, у Японії -82. в Італії – 80, Німеччині – 79 років.
 
Головне питання повинні поставити:
- чи так важливим є пенсійний вік для України?
І збільшення віку виходу на пенсію:
- чи полегшить навантаження на пенсійний фонд та економіку виробництва в цілому?
 
Ось давайте заглянемо у статистичні показники. У нас в останні роки безробітними вважаються 1425,1 тис. громадян. Це тільки вважається. В дійсності ми знаємо, що їх набагато більше. Особливо у сільській місцевості. Далі, статистика свідчить, що із цієї кількості до 43,7 % безробітних віком до 29 років. Ще 20,5 % - це безробітні віком від 30 до 39 років, а віком від 40 до 59 років – 35,8 %.
 
З іншої сторони статистика показує таку картину: станом на 01 січня –
2006 р. із населення 46,7млн громадян віком 50-59 років було 6,1 млн або 13,0%;
2007р. із населення 46,5 млн громадян віком 50-59 років було 6,2 млн або 13,4%
2008 р. із населення 46,2 млн громадян віком 50-59 років було 6,3 млн або 13,7 %
2009 р. із населення 45,9 млн громадян віком 50-59 років було 6,4 млн або 14,0%
 
Тобто із зменшенням загальної кількості населення, доля громадян передпенсійного віку зростає із 13,0 % в 2006 році до 14,0 % у 2009 р. Так само середньорічний показник із відмічених 8 років таких громадян зростає із 760,3 тис. у 2006 р. до 805,1 тис. у 2009 р. Для порівняння можна навести, що минулого року призначені були пенсії 698 тис. наших громадян. Тобто можна передбачити можливу кількість потенційних пенсіонерів у найближчі роки.
 
Але треба розуміти, що це загальні показники. Багатьом із них наше законодавство дозволяє працювати на державній службі, у педагогічній діяльності та цілому ряді інших, ще додатково по 5 років. От ми чуємо останнє повідомлення про звільнення заступника міністра фінансів Тетяни Єфіменко за причиною досягнення нею межі 60 років для державного службовця. Тобто вона працювала 5 років будучи на пенсії у відповідності наших законів.
 
Але є багато професій селянських та робітничих які в силу відомих причин не будуть сприяти утримувати професійні навички із збільшенням віку. І якщо поставити на терези економію коштів бюджету ПФ України та соціальної напруженості в суспільстві, то очевидною буде значна перевага другої складової частини. Особливо, якщо тут врахувати фактор безробіття. Адже скільки ми знаємо фактів із життя нашого, коли люди пенсійного віку не дають розвиватись у професійному рості молодим кадрам. А то і просто – працевлаштуватись.
 
Так чи інакше, напрошуються висновки, що краще розвивати економіку виробництва, інвестувати гроші у створення нових виробничих потужностей для створення нових робочих місць. Зростання таких нових робочих місць буде позитивно впливати і на працевлаштування непрацюючих і на продовження роботи пенсіонерів. В той же час, це все буде сприяти зростанню фонду заробітної плати та відрахувань до пенсійного фонду.
 
Важливо зробити і однозначний висновок. Що просте механічне збільшення пенсійного віку економічного ефекту у даний час не принесе, а соціального незадоволення – однозначно буде більше. І важко в даний час передбачити скриті фактори прояву таких мало продуманих реформаторських змін. А вони проявляться обов’язково.
 
Слід відмітити ще таку особливість проведення реформ у нашій державі. Ніхто, очевидно, не поставить під сумнів необхідності реформування економіки виробництва, реформування бюджетної і податкової системи, пенсійного забезпечення, реформи ЖКГ. Але дуже викликає тривогу та поспішність прийняття важливих законів, які у штучно створених екстремальних умовах приймаються останнім часом. Так прийнятий Податковий кодекс. Вся ця поспішність зараз, вже менше як за місяць буде проявлятись. А в цьому немає сумніву, що буде дуже багато негативу. Поспішно готується і поспішно буде розглядатись і затверджуватися державний бюджет. Очевидно, що він не може пройти весь той бюджетний процес, що передбачається Бюджетним кодексом і Регламентом ВР України.
 
Так виходить, що поспішно буде внесений і прийнятий закон про пенсійне забезпечення. І дуже скоро із настанням нового року ми всі відчуємо і побачимо в реальному житті ту якість поспішної роботи.