Сьогодні дуже багато емоцій, гасел, звинувачень у провокаціях,  а що далі – не знає ніхто. Всі лише думають, що буде щось цікаве...  Більшість людей на Майдані достеменно не знають хто представляє зараз їхні інтереси в Координаційній Раді.  За нинішнього накалу промов  найбільш ймовірними видаються три варіанти:
 
1) Янукович і Ко приймуть деякі поправки в ПК і махнуть  на протестувальників рукою зі словами "ми вам хотіли піти на зустріч, а ви...", після чого всі ще трохи покричать і розійдуться;
 
2) Те саме, але протести будуть наростати і вимагатимуть перевиборів, відставок і т.п.;
 
3) Янукович погодиться на перегляд кодексу в парламенті, але кодекс ніхто не розглядатиме, а вимагатимуть перевиборів і т.д.
 
Два останні випадки здаються перспективними для країни, але це не так. Вже зараз з протесту підприємців намагаються зробити "всенародний"  Майдан, що буде вимагати усунення влади. А це значить що Податковий Кодекс, та інші законопроекти організаторам  вже малоцікаві. В такому випадку ми йдемо до того, що нинішню прогнившу систему можуть очолити (чи захопити? але якою ціною?) БЮТівці. А вони ще зовсім недавно не надто поспішали приймати важливі для країни закони європейського зразка.
 
Я думаю, що перевибори потрібні. Але не можна "валити в кучу" всі вимоги. Інакше на цих гаслах ми можемо привести до влади політиків, що будуть далі вести безвідповідальну політику – вони просто використають невдоволення людей. Тому треба вимагати від опозиціонерів поставити на друге місце питання перевиборів, а на перше – висвітлення альтернативних законів і кодексів, запровадження системи яка дасть можливість громадським організаціям впливати на політиків (хоча б опозиційних). Коли є альтернатива –  є  що вибирати. Інакше знову наступимо на граблі.
 
Інше питання – чи піде влада на розробку важливих для країни законів під контролем опозиції і громадськості (представленої сьогодні на Майдані)?
 
Якщо так – то треба виробляти цивілізовані європейські правила гри і приймати закони. На цьому і опозиція, і громадські організації можуть зробити собі довгостроковий рейтинг – бо люди побачать, що вони є джерелом конструктиву.
 
Якщо ні (а швидше за все таки "ні") – то громадськість і опозиція зможуть вимагати перевиборів з твердою позицією, перспективою і пакетом першочергових законів. Вони представлять таким чином альтернативу суспільству, засвідчивши свою готовність прийняти підготовлені конкретні закони, узгоджені з активною громадськістю, відразу після виборів.  І це звичайно збільшить підтримку опозиції,  зменшить невизначеність  суспільства і згуртує його навколо конкретних спільних цінностей.
Інакше – нам просто пропонують на хвилі невдоволення цією бездарною владою вибрати "кота у мішку" у вигляді пустопорожніх гасел.
 
Українці, скільки ще нас водитимуть за носа?
 
P.S. Я розумію, що багато хто будуть зі мною незгодні, чи навіть вважатимуть провокатором. На вашу  думку треба  «ловити революційний момент » і будь-яким способом  по швидше усувати нинішню владу. Але перед  тим як критикувати – подумки зупиніться, заспокойтесь і подумайте – «А що далі? Куди ми йдемо?»  Я не хочу нікого відмовляти від ідеї перевиборів,  лише хочу щоб кожен з нас усвідомлював власні інтереси і інтереси громади, і розумів, що далеко не завжди вони співпадають з інтересами політиків, навіть коли вони проголошують палкі  гасла.
 
P.P.S.  Моє бачення того як мав би розвиватися по всій Україні  системний організований  спротив громадськості під назвою Майдан, читайте у статті СТРАТЕГІЯ МАЙДАНУ.