Може, колись і були дива, хто зна..;) Але, як добрі люди кажуть - хвізики їх порозженили.. Людина - така дивна істота: вважає себе оманутою не тоді, коли бачить диво, а як раз навпаки - коли дива не бачить. Проте, погрес завжди є викриттям дива та звичкою людини до власної зростаючої ролі.
 
А найважке - дійти того, що не хтось інший повинний відповідати за прогрес, а я - така розумна та добряча людина, але не маюча жодного відношення до того, що там зараз роблять на Майдані ці... як їх... торгаші та якісь нерозумні східняки. Бо, якби Я був політиком, я б... Ні, ні, ні! Не політиком - малувато комільфа. Організатором Майдану..? Та ну... Теж щось не те... Та ну їх! Дурні.. Самі дурні...
 
От, якби з"явилися тут... ось прямо тут - тисяч 300..400 таких собі розумних-розумних громадян... Таких, як я. Хоча... таких розумних, як я, зрозуміло, багато бути просто не може. Тоді - просто розумних. Тобто, таких, що тільки я щось подумав розумне, а вони вже побігли виконувати! Оце було б життя!! ... Та ні..., знову щось не те: це ж така орава ( весь Майдан від краю до краю) буде чекати дивного розуму від мене?? І куди я їх подіну? Це ж - не двоє із ларця!
 

Що поробиш, якщо дива порозженяли?! Залишається мухоморний для таких як я орлів-козаків процес поступового послідовного розвитку. Люди - такі, яких дала історія. Не найрозвинуті, але й не поганіші в світі. Далеко-далеко не поганіші. Навпаки - всупереч ЗМІ та всебічному тиску, голосують за еврореформи, за рух на Захід! За права людини. Мало цього? А ви порівняйте це до людей, які вперто голосують за велич держави та за батюшку-царя. ... Ооо... невже дійшло?
 
Що маємо - те факт. Науковий. А те, що отримаємо - ще тільки лабораторна спроба. Може, хтось ще не дізнався, то я по-секрету скажу, що всі ми живемо в лабораторії зі створення нового суспільства. Бо краще життя - це краще суспільство і ніщо інше. А вже що ми тут робимо, в лабораторії, звісно тільки кожному з нас - про себе. Може, хтось в доміно грає, а хтось - Кожен - сам собі режисер та сценаріст. Тільки, іноді так вже хочеться порежисерити іншими!! і як дивує, коли ХТОСЬ намагається порежисерити МНОЮ! Адже я... це ж... ну, це ж, все ж, я!
 
А є ще такі нудні люди, які кажуть, що життя всіх вчить. Ну, багатьох... Що, мов, "опит - син ошибок трудних..".
 
Це ж скільки мені ще чекати? А я хочу зараз! Вже сьогодні! .... Тільки люди в нас - такі ж вже дурні!! Ну, я пішов до дому - зараз буде футбол! Ні - почитаю класику Я ж, все ж, не торгаш базарний!  От же ж - люди в нас!.. Ні, нічого не хочу знати, якщо вони такі... ну - не такі, як я хочу..  Я - дивлюся футбол....
 
От же ж люди... Ну.. люди...!