Після другого туру виборів Президента України 2010 року Галичина стала претендувати на місце єдиної існуючої в Україні еліти, я навіть чула про те, що р. Збруч, а ні Дніпро є кордоном унтерменшей і справжніх людей. Це було цілком виправдано, бо тільки в тих трьох областях і ще в двох Волинських відсоток Януковича був мінімальним і Тимошенко була безперечним лідером, але що ж сталося сьогодні.
Сьогодні галичани у міські і обласні ради обрали собі ВО «Свобода», обрали партію пана Тягнибока, незважаючи на його зраду, зраду нашої з вами країни, адже у другому турі виборів Президента він опосередковано підтримав саме антиукраїнську силу – «Партію Регіонів». Окрім того, пан Тягнибок сповідує по суті своїй комуністичну, на крайній випадок соціалістичну, ідеологію. В його програмі чимало таких пунктів, власне всі основні принципові є саме такими. Я вже рік тому писала аналіз програми О. Тягнибока на форумі УП, тоді я наївно вірила в його здатність керувати нашою державою за умови деяких змін в його програмі. Ось цей текст:
«Степан Бандера – видатний політичний діяч, борець за свободу і незалежність України - глибоко розумів внутрішні і міжнародні аспекти державної діяльності. Але його економічні погляди було сформовано в часи загальноєвропейської моди на ліво-соціал-демократичні ідеї (наприкінці 40х – початку 50х років у Великобританії було навіть запроваджено проживання бідних прошарків населення в будівлях багатіїв на добровільно-примусових засадах декілька днів на тиждень – про це зараз мало хто згадує). Він слушно підтримував виключно приватну власність у сільському господарстві і в дрібному та середньому бізнесі. Крупну ж промисловість він бачив одержавленою. На сьогодні з’ясовано, що державна промисловість напрочуд неефективна, в приватну власність переводять навіть підприємства військово-промислового комплексу Європи, а 100% підприємств ЗША завжди були і є приватними.
 
ІІ. Народне господарство. Економічна незалежність та соціальна справедливість
28. Обмежити законом лихварські відсотки за банківськими кредитами для населення та підприємств України.
[www.svoboda.org.ua]
 
Про банківську систему і систему кредитування. Класична банківська система, яка забезпечує систему кредитування, полягає в тому, що в банках акумулюються кошти громадян, а також емісійні державні кошти. Держава, яка кожен рік проводить друк (емісію) грошей, обсяг якої залежить від вироблення національного продукту і продається Нацбанком банкам комерційним під відсоток, який називається обліковою ставкою і від якого залежить ставка подальшого кредитування комерційних банків. Ситуація з нашими банками відповідає ситуації з банками у Європі ХІХ століття, коли там були кредитні відсотки такі ж, як зараз в Україні. Зміна цих відсотків залежить не від бажання і лежить не тільки в банківській сфері.
 
Великі відсотки на кредитування промисловості зумовлено як великою обліковою ставкою Нацбанку, так і великими процентами по вкладах населення (ніде в цивілізованому світі ставка по вкладах населення не перевищує 2%). Якщо людина хоче мати більший відсоток, вона вкладає в гроші в інвестиційні фонди, де можна брати до 10% річних, або купує акції, по яких можна мати необмежену кількість відсотків річних. У нас ця система не працює тому, що акції ніхто в здоровому глузді не придбає, бо немає жодних важелів отримати по них дивіденди, тобто гроші. Поки ця система не запрацює, ніяке зменшення кредитних ставок неможливе.
 
ІІ. Народне господарство. Економічна незалежність та соціальна справедливість
18. Заборонити в Україні продаж землі сільськогосподарського призначення. Надавати її у довгострокове володіння українським громадянам із правом родинного успадкування. Визначити законом підстави припинення такого володіння в разі використання землі за нецільовим призначенням чи в разі погіршення її продуктивності.
19. Дозволити особам, які законним способом набули право власності на сільськогосподарські угіддя (під час розпаювання), продавати ці земельні наділи лише державі. Не визнавати право власності на сільськогосподарські угіддя, набуте в результаті боргових розписок.
33. Запровадити цільове пільгове державне кредитування сільського господарства. Сприяти кооперативному рухові на селі.
[www.svoboda.org.ua]
 
Кредитування промисловості і сільського господарства державними банками так само неефективно, як і діяльність великих державних підприємств. Одержавлення банків ні до чого, крім до корупції не призведе.
Сподівання на те, що ідеальні патріоти будуть чесно керувати державними підприємствами наївно і суперечать природі людини. Всі ефективні державні механізми (Євроатлантичного альянсу країн) будуються на визнанні гріховної природи людини і вироблення механізмів унеможливлення або хоча б зменшення спокус, тому банками і заводами мусить керувати хазяїн банку чи заводу, який не буде красти сам у себе і прослідкує за своїми підлеглими. Держава – самий неефективний хазяїн, тому її призначення – тільки правове регулювання в середині країни і захисту інтересів країни на міжнародній арені.
 
І. Влада і суспільство. Докорінне очищення та справедливий лад
1. Провести люстрацію влади. Усунути від влади аґентуру КҐБ та держслужбовців, які працювали на керівних посадах в КПСС.
2. Оприлюднити списки агентів КҐБ СССР, які перебували або перебувають на державній службі в Україні та інших суспільно значущих посадах.
[www.svoboda.org.ua]
 
Люстрація була б актуальною і ефективною в 1991 році. З тих пір, коли націонал-демократи відмовились від участі у владі, влада повністю була опанована радянською номенклатурою, яка вже майже повністю зійшла з політичної арени, а на її місце прийшла новітня генерація, яка подібна до радянської, що не дивно. Сучасна люстрація можлива тільки при наявності команди, яка спроможна замінити чиновництво на всіх важливих ключових посадах і провести відповідну чистку в системі владі, але шукати там агентів КДБ вже пізно, бо там вже агенти ФСБ, а архівів ФСБ ми не маємо.
 
І. Влада і суспільство. Докорінне очищення та справедливий лад
7. Встановити в паспорті та свідоцтві про народження графу "національність". Визначати національність за Свідоцтвом про народження або Свідоцтвом про народження батьків, враховуючи побажання громадянина України.
9. Винести на всенародне обговорення проект Закону про пропорційне представництво в органах виконавчої влади українців та представників національних меншин.
[www.svoboda.org.ua]
 
Питання до п. Тягнибока і його команди: що є метою –побудувати сильну Україну? Чи обіцяну землю для етнічних (хоча і це під сумнівом) українців? Справа у тому, що графа «національність» - це не те, що не зброя проти неукраїнців і неукраїнських патріотів, це навпаки – зброя для них проти нас, бо прикрившись цією графою з правильним текстом, вони матимуть всі можливості для політичної консолідації навколо цього легального запису у документі. І Ви отримаєте російські, єврейські, румунські партії (за записом в паспортах їх членів) в середині України, які не будуть відкрито це декларувати, але будуть такими по суті і, в разі антиукраїнської діяльності, апелювати до світовою громадськості, спираючись на свої записи в паспортах. І всі газети світу будуть трубити про утиски росіян, євреїв, румунів тощо в Україні. В нашій державі не має бути нацменшин! В Україні мають бути тільки українці. Будь-якого походження, але вони всі як один мають відчувати себе складовою частиною Держави Україна! І не треба казати, що та графа серйозно не впливатиме на права, як-то ви кажете. Не впливатиме – то і нащо вона потрібна?! Але це якнайменше буде нести в собі психологічний протест більшості «нацменшин» і то не є позитивним чинником при побудові нашої Держави! Чи не боїтесь ви, що замість азарових, богатирьових, колєсникових, ви отримаєте більше лавріновичів, толстоухових, мірошниченків, головатих?»
Я привела свою цитату не для того, щоб показати, що треба робити, хоча це без сумніву треба зробити, але для того, щоб у контрасті відчути різницю між західною цивілізацією і устроєм, до якого хоче повести нас п. Тягнибок. І якщо розібрати неефективність його програми, то вона мало чим поступатиметься програмі і діям «Партії Регіонів» хіба що...різниця кардинальна таки є. Дядя Міша Чечетов – відомий клоун шустеро-кисельовському шоу сам того не відаючи виклав справжню програму партії московських холуїв – «народ согласен на любое уменьшение зарплаты, но только что бы была дружба с Россией» - справжній гімн меншовартості вітчизняного манкурта.
Звісно п. Тягнибок не є тупим зеком, а є навпаки досить інтелігентною і розумною людиною. Я не буду стверджувати, що він і Янукович – одне і те саме, як сам п. Тягнибок казав про Тимошенко, бо це не є так. Але все ж таки Галичина помилилась, віддавши голоси за партію Тягнибока, бо він як раз використовує антиукраїнську сутність нинішнього окупаційного по суті режиму для «успіхів місцевого значення».
Так, певний час нинішня влада дозволить галицько-волинське вільнодумство для того, щоб знекровити справжню українську опозицію, а потім знищити все українське в усій Україні. Ті, хто вивчав в студентські роки твори Леніна, знають цю тактику. Таких як Тягнибок, Ленін називав «корисними ідіотами».
В програмі п. Тягнибока ми бачимо, як би він це не заперечував, але окрім своїх емоцій, він нічого досі не зміг тому протипоставити, занадто багато ідей по суті своїй комуністичних, які були притаманні саме Совєтській Смстемі. Тож 70 років комунізму зіграли свою фатальну роль - різниця між Українським «П’ємонтом» і Українським Бидлостаном лише в тому, що Бидлостан обрав промосковську ідеологічну химеру, а «П’ємонт» – архаїчну комуністичну утопію, яка успішно спекулює на героїчній спадщині Героїв УПА.