Мені пригадується пригода, що мала місце в 1980 році у славному місті Умані в знаменитому дендропарку Софіївка.
 
В містах і селах України створюються тисячі парків культури й відпочинку, садів, скверів, бульварів. Навколо міст і селищ створюються зелені зони, а існуючі тут лісові насадження упорядковуються і перетворюються в лісопарки.
 
Одним із старовинних українських парків є дендрологічний парк Софіївка, що знаходиться в Умані. Це один з найбільших на Україні дендрологічних парків є цінною пам’яткою садово-паркового мистецтва ХVIII ст.. Відвідують це святе місце багато туристів з України та ближнього і далекого зарубіжжя.
 
Дендропарк Софіївка розкинувся на площі близько 140 га в північній частині міста. Створений на місцевості з чітко виявленим рельєфом; круті та пологі схили, різні за формою і розмірами; валуни рожевого граніту, що виходять на поверхню; звивисте русло невеликої бурхливої річки Кам’янки з віковими деревами по берегах. Основа парку побудована на каскаді ставків, розміщених на різних рівнях.
 
Такі природні умови були взяті за основу композиційного рішення парку. Додані багато чисельні рукотворні мистецькі шедеври стали основою Софіївки. Відкриття парку відбулося влітку 1800 року. Парк був названий на честь дружини графа Потоцького Софії.
 
Як звичайно на Україні, у ставках водиться риба. Ставки між собою розділяються греблями, на яких з метою регулювання стоку води встановлюються шлюзи. Місцеві жителі околиць парку навчилися у зимовий час ці шлюзи піднімати, спускати частину води, створювати відповідні умови для вилову риби. В кінці осені 1979 р. дирекція парку розпорядилася, щоб ці шлюзи заварити і не дозволити взимку жителям міста їх піднімати.
 
Названий 1980 рік був не тільки олімпійським з проведенням її в Москві, але й напрочуд ранньою і дружною весною. Швидко сніг танув і вода вкрила греблі. Потрібно було ці шлюзи підняти, але вони приварені. Знаходились спеціалісти із необхідним обладнанням, які могли під водою розрізати заварені місця та підняти їх. За цю кілька хвилинну роботу вони запросили суму грошей, яка рівнозначна була зарплаті директора парку за місяць. Він, звичайно, на таке порушення бюджетної дисципліни не погодився. Вирішив, що сама природа розбереться без великих наслідків.
 
Але природа в таких стихійних випадках розбирається по своїх правилах і закономірностях. Вночі ще додалось води, греблі якої не витримали і всі води з верхніх ставків вийшли по схилах до нижніх ставків, забираючи на своєму шляху все, що там знаходилось. А це вже рідкісні дерева, статуї та різні природні та рукотворні мистецькі шедеври. Проста ситуація із економією якихось двохсот крб обійшлась державі у затратах на мільйони. Тому, що СРСР не міг допустити, що туристи в олімпійській рік не відвідають Софіївку. Була піднята армія, студенти, жителі міста, щоб засипати котловани, зібрати і встановити всі скульптури та дерева.
 
Проста ситуація призвела до руйнувань, які неспроможні організувати найбільш кваліфіковані диверсанти із самих агресивних і оплачених організацій.
 
Ось таку ситуацію мені нагадує і в нашій Україні управління державними фінансами. З однієї сторони, нам розповідають про успіхи в економічному виробництві, у зростанні зарплати, а з іншої сторони повний провал у виконанні основних фінансових законів. Адже вони розроблялись на результати менших показників приросту економічного виробництва. Скажімо, основні фінансові документи розроблялись на приріст економіки на 3-4 %, а тепер нам говорять, що у нас приріст більше 5 %. При таких умовах наші плани повинні виконуватись автоматично, без ніякого напруження.
 
Основними, напевне, слід вважати державний кредит (у нашому розумінні – державний борг), виконання доходів державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України.
 
От я вибираю показники виконання бюджету ПФ України.
За січень – березень власні доходи склали 25,185 млрд грн., а всього доходів – 37,384 млрд грн, виходить дефіцит – 12,199 млрд грн. Далі відповідно:
01-04 – 34,704 млрд грн; (+9,509); - 50,996 млрд (+13,612); -  16,292 млрд;
01-05 – 43,495 млрд         (+8,791); - 74, 676 млрд (+23,686) –  31,181 млрд;
01-06 – 54,567 млрд        (+11,072); - 93,993 млрд (+19,317) –   39,317 млрд;
01-07 – 65,0     млрд        (+10,433); - 110,0   млрд (+16,007) –   45,0    млрд;
01-08 – 74,611 млрд          (+9,611); - 123,730 млрд, (+13,730) – 49,119 млрд;
01-09 – 84,864 млрд        (+10,253);  -137,919 млрд (+14,189) – 53,055 млрд;
01-10 – 95,566 млрд        (+10,702); - 152,465 млрд  (+14,546)  - 56,899 млрд.
 
Треба розуміти тут, що сума «всього доходів» тут складається із власних доходів ПФ України та коштів державного бюджету. Нагадаю, що затверджений бюджет ПФ за доходами 192 млрд грн. та при дефіциті лише 29.6 млрд грн.
Пройшло 10 місяців і в результаті ми маємо 95,566 млрд грн. власних доходів ПФ України, а всі доходи становлять 152, 465 млрд грн. при дефіциті вже 56,899 млрд грн. З іншої сторони ми бачимо, щомісячні доходи за період січень-травень були на рівні 8-9 млрд грн., а в період червень-жовтень 11-10 млрд грн.. Динаміки зростання за останні місяці не спостерігається.
 
В чому негатив? Так нам розповідають, що мінімальна зарплата зросла із 669 грн у грудні 2009 р. до 869 грн у січні 2010 р. та до 907 грн із жовтня цього року. А середня зарплата зросла із 1906 грн у грудні минулого року до 2201 грн у травні та до 2349 грн на 1 жовтня. Очевидно, що при такому зростанні зарплат, необхідні збільшення відбуватись у власних доходах пенсійного фонду. Адже основні доходи його становлять нарахування на фонд зарплати (33,2%) та страхові внески самих працівників (1-2 та 3-5 %).
 
Що характеризують вище наведені цифри? Видно, що наші показники не ув’язуються одні із іншими. Але ж вони взеємозв’язані та взаємозалежні. Очевидно, що не все у нашому господарстві благополучно. Прикро, що це відбувається у пенсійному фонді. Від його функціонування залежить доля тих 12,5 млн пенсіонерів, які живуть на мінімальну пенсію. А вона сьогодні становить лише 723 грн. З грудня вона підніметься лише на 7 гривень. Я не відношу сюди тих 1,2 млн пенсіонерів які своїми пенсіями піднімають середню пенсію до 1123 грн на місяць.
 
Можна тут характеризувати виконання іншого, основного фінансового документа – державного бюджету. Аналіз висвітить знову чисельні наші негаразди. І що головне, вони з плином часу не покращуються, а кожен місяць все більше погіршуються. Досить навести кілька рядків із повідомлень Рахункової палати Верховної Ради України.
 
Дефіцит державного бюджету за 9 місяців становив 52,8 млрд грн, або у 2,2 рази більше, ніж у відповідному періоді минулого року, а його фінансування відбувалося в основному за рахунок державних запозичень, що досягли 98,6 млрд грн, або 83,8% річного плану. Державний та гарантований державою борг збільшився на 86,4 млрд грн, або 27,2%, – до 404,3 млрд гривень.
 
А ще ж не вечір, як говорять. От проходять повідомлення про успішне проведення переговорів із МВФ про надання чергового траншу кредиту. Тобто дійсно до кінця року державний борг за цей рік буде доведений до рекордних показників річних запозичень - тих кимось запланованих - 120 млрд грн.
 
Ось така картина описується нашими благими помислами та стараннями. Я оце все описую, не для того щоб посмакувати такими негараздами. Швидше для того, щоб закликати причетних до прийняття рішень, хоч трохи думати та вже почати щось змінювати. Тому що за ними стоїть моє життя і життя тих 45 з хвостиком мільйонів наших громадян. Щоб ми не дочекались тих стихійних катаклізмів, які обов’язково проявляться, якщо вчасно і адекватно на них не реагувати.
 
Очевидно, що не все у нас обґрунтовано відбувається із визначеннями середньої зарплати. Я можу порівнювати із своєю зарплатою, яка значно менша показника середньої. Я маю на увазі ставку зарплати без доплат таких як стаж роботи (і я маю цю доплату в 30 % за більше як 40 років загального стажу) та інших. Ще два роки тому в мене ставка зарплати становила три прожиткові мінімуми, а тепер менше двох. І я, та тисячі таких самих наших громадян, яких у свій час держава вчила 16-20 років (школа, інститут та аспірантура), отримують по два розміри мінімальної зарплати. А пенсію, стидно навіть і називати таку цифру – 723 гривні. І міністр праці та соціальної політики з великим пафосом розповідає, що вона підніметься із грудня на 7 гривень до 730 грн.