Виконуючий обов'язки ПМУ Турчинов О.В. запросив до себе найбільших бізнесменів, що мають певні впливи на голосування у ВР. І виступив перед ними із таким спічем:
"Панове підприємці! Уряд вважає вас своїми партнерами. І як партнери партнерам доводить до відома, що бюджет виконується с великим напруженням сил. Кожна копійка на рахунку має багатьох претендентів. Відшкодування ПДВ є обов'язком уряду і ми будемо його виконувати (пожвавлення за круглим столом). Але не зразу, не всім і у неповному обсязі (мертва тиша за столом). Щиро зізнаюсь - на сьогоднішній день нас найбільше цікавлять голосування у Раді з кадрових питань. Нам треба затвердити три посади: Генерального прокурора, Голову СБУ і Голову Фонду держмайна. Звичайно, що Уряд має можливості ефективно впливати за допомогою МВС і інших органів, та ми віддаємо перевагу прозорим і законним способам. Ми сподіваємося на співпрацю з вітчизняним бізнесом. Адже сприяючи Уряду підприємці створюють і для себе режим найбільшого сприяння при організації приватизаційних конкурсів. І навпаки, вороже ставлення до Уряду не сприятиме успішності бізнесу. До речі, як з'ясувалося, претендент на посаду ГП братиме до уваги як пом'якшувальну обставину співпрацю великого бізнесу з Урядом. На всі п'ять років нашої каденції"
 
Великий бізнес задумливо дивився у вікно. Але недовго. Через тиждень ті, хто вирішив продовжити бізнес в Україні, допомогли Уряду здійснити важливі призначення.
 
Тихо і непомітно почалася селекція партії Регіонів. Дехто швиденько виїхав, дехто в ЗМІ почав демонструвати лояльність до уряду і Президенту, мовляв, завжди любив, але боявся зізнатись. І всі відхрещувались від Януковича, якого називали «повним непорозумінням і ганьбою України». Окрім, звичайно, вірної Ганни, для якої постать Віті набувала все більшої монументальності, аж поки Ганя не потрапила до лікарні, звідки замовила пані Скорик «януковича» у повний зріст і з лавром на голові, щоб був схожим на Гая Юлія Цезаря.
 
Суттєви зміни почали відбуватися в «Батьківщині», яка з партії закритого типу почала перетворюватися на відкриту для суспільства партію. Юлія Тимошенко зініціювала процес розбудови партійної демократії знизу. Місцеві осередки отримали значну автономію, організаційну і фінансову, завдяки якій місцеві активісти отримали майданчик для самореалізації. Кар’єру всередині партії можна було здійснити лише за конкурсом і після закінчення курсів відповідного рівня. До виборів в органи влади від партії можна було потрапити лише через праймеріз.
 
Центром консолідації країни став СП, який було сформовано за конкурсом. У Раду пішов законопроект про обов’язковість конкурсів для держслужбовців-керівників підрозділів, про звільнення керівників лише за колегіальним рішенням керівного органу. Призначені за конкурсом керівники підрозділів МВС мали пройти обов’язкове навчання (або стажування) у поліцейській Академії (або у підрозділі) однієї з країн НАТО.
 
СП ініціював створення державної туристичної компанії «Соборність», яка мала забезпечувати безперервні пототоки українських туристів у напрямках схід-захід і захід-схід в межах України, причому головним чином і в першу чергу туристами мали бути діти.
 
Уряд розробив декілька будівельнх проектів національного рівня на 2012-2017. На кожний проект був створений сайт, який висвітлював конкурси, кошториси, і поточні витрати. Окрім статей менеджерів проектів кожний сайт мав вільний форум.
 
Було розроблено проект і здійнено в реалі перехід армії на добровільний найм вояків.
 
В економіці почався перехід з економіки пострадянського стилю до сучасної інноваційної економіки (за участю НАН, в якій також почався процес перебудови).
 
Ну, і політичні форуми перетворилися б на арену двобою жорсткого скепсісу з гарячкуватим оптимізмом.