Осінь завжди є осінь.
 


 

    Це не тільки  зміна пори року і сивина на скронях. Осінь, це підведення підсумків, як ти приготувався до зими календарної і життєвої. Осінь, це твої іспити перед труднощами, які циклічно навалюються на кожного. Як тільки промарнував час , який тобі надає життя й Природа для  сіяння й жнив, тоді настають лихі дні з проблемами, які наші нащадки називали більш влучно -  злидні.
 
    Я не ідеальна людина. В мене безліч недоліків і шкідливих звичок, але  мені пощастило в житті, що я ніколи не шукав винуватих в своїх проблемах і в мене немає такої риси характеру, як заздрість. Все, що здобув своєю працею, все моє і чужого мені не потрібно, але й свого не віддам.  Мені  й свого завжди вистачає.
 


 
Автопортрет. Профіль.
 


 
Автопортрет. Анфас .
 

 
    І ось дивлюсь я в Інтернет. Читаю такі щирі й вишукані прояви гніву в адресу існуючої влади і не розумію . Не розумію, чому так люди захоплюються пошуком винних і зовсім не приділяють уваги самокритиці? Невже всі негаразди від когось іншого ?
    Звісна річ, що яка б влада не була, в її роботі так чи інше знайдуться якісь гріхи. Навіть більше -  наявність ознак злочину. Але хіба складова успіху країни залежить тільки від  політичної еліти, чиновників й уряду? А що ж народ, фундамент держави?
Чомусь на все життя запам’ятався вірш Адама Міцкевича, що мені продекламував батько років так з сорок тому (цитую по памяті):

     Мати любить все парне,
     А ми з батьком кисле.
     Мати парить по селі,
     А ми в шинку киснем.
 


 
Невже ніхто не помічає, що щось заважає нашій країні - Україні процвітати? Чи розуму й самодисципліни не вистачає? Чи панського, або більшовистського батога?
Чи всі читачі непитущі, як і я сам?
Тоді замініть слова       А ми в шинку киснем
На варіант            А ми в Інтернеті киснем.
Щоб робити, аби не робити...
Декілька разів читав на ДД дуже слушні думки, що до того, що потрібно починати з себе.
Ну так почнемо.
По перше кинемо пити, їсти й палити за комп’ютером. Будемо рано вставати й займатися корисною працею. І ні в якому разі не сидіти далеко за північ за екраном монітору, тішачи себе віртуальними примарами, натомість  заробляючи собі сколіоз, геморой і простатит.
Та знаю, що марно намагаюсь до цього закликати.
 


 

Тому буду себе переконувати, що по той бік мого монітору живуть білі і пухнасті створіння,  ПК яких «зламали»  хакери і від їхнього імені зливають словесний бруд на простори Інета.
 
В дебатах приймати участі не буду. Заїхав до дому на один день і через годину вирушаю в дорогу.
 


 

Після виборів надрукую фоторозповідь про мою подорож до Західної Німеччини. Всім буде дуже цікаво побачити, як такі ж " хомо сапієнси"  живуть в умовах аполітичності і при цьому в достатку.
Всім вдачі і хай переможе на виборах дух відродження й здорового глузду.
P.S. Всі фото власного авторства. Дозволяю будь кому використовувати їх  без обмежень.